Великдень – найдавніше християнське свято, головне свято року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. За однією з легенд «Великдень» («Великий День») з'явився наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства.

В легенді сказано: «Великдень називається так тому, що у той час коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж в суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»

Великдень вважається найважливішим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов’ян, воскресає бог життя — Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь.

Дату святкування врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року, який постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Наприкінці IV століття почали складати Пасхалії. 

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Відзначається 15 нісана. Це свято спочатку мало сільськогосподарське походження. Пасхальне ягня в юдеїв стало праобразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим.

Пасхальний кошик – це відображення язичницьких вірувань із задобрюванням божеств задля вражаю, достатку. Обрядові страви набули християнської символіки і вже у 15-16 столітті наїдки в українських церквах освячували. Це паска, яйця, сіль, м’ясні та молочні продукти, хрін, вічнозелена рослина, вино.

Кошики, спеціально для великоднього обряду посвячення паски, виплітаються селянами і майстрами-ремісниками заздалегідь. Виплетені вони із фарбованої лози, з ажурними краями.

Існує традиція заквітчувати їх миртом, самшитом, аспарагусом, квітами і кольоровими стрічками. До кошика кладуть гілочку свяченої верби і покривають кошик гарною вишитою серветкою або рушником. Прикрашання кошика зеленню – це символ вічного життя та безсмертя. Вишитий рушник символізує життя і долю. Це багатство ниток, сплетених любов'ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки також є символом вічності, бо це процес, який можна продовжувати безкінечно. А ще під час освячення у кошик ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який є Світлом для світу. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей. 

Продукти які кладуть у великодній кошик можуть бути різноманітними, але є основні які повинні бути завжди. 

Паска – символ Воскресіння та Небесного Царства. Її випікання – важливий етап приготування свята, більшість господинь мають власний рецепт, який змінюють неохоче щоб не прогадати. Готувати тісто на паску треба у спокої, лише з хорошими думками, бо за інших обставин вона може не вдатися.

Сир і масло, так, як мама годує дитину, так сир та масло є символом ніжності та жертовності Бога, Божої благодаті маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока. 

Яйця, писанки і крашанки – це один із символів Великодня, який символізує нове життя і відродження. 

Шинка або ковбаса – це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі. 

Хрін – це міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа, а також це міцність та незламність людського духу після прийняття таїнства Сповіді. 

Сіль – символ повноти та достатку, у Біблії сіль символізує спосіб зв'язку між Богом і його народом. 

У пасхальному кошику, крім перерахованих продуктів, ще може бути сало, мак та пшоно. У центральній Україні ще святили просо, пиріжки з капустою, печінкою. А на Західній - відвареного або засмаженого півня, адже за повір'ям саме він перший сповістим людям, що Христос Воскрес із мертвих. Ці традиції збереглись до наших днів і ми кожного року збираємо великодній кошик особливо ретельно.

Завдяки розвитку ринку ми можемо купити будь який з атрибутів Великодня надзвичайно легко. З розвитком маркетингу у економіці України ринок товарів та послуг має надзвичайно широкий асортимент продуктів. Кожен споживач може підібрати свій товар для великоднього кошика з унікальними характеристиками (унікальний рецепт паски, неповторний узор на писанці тощо).

Якщо порівняти великодній кошик зі споживчим, то можна знайти спільні риси. Як один,  так і другий даний  нам «Зверху», - споживчий  верхівкою влади, а великодній – «Небесною канцелярією» ( по суті він складений історією та самими людьми із запозиченням часів язичництва, але основою всього вважається Боже вчення).

Відмінною рисою є час споживання. Споживчий кошик розраховують на місяць, і туди входять не тільки продукти харчування, а й одяг та інші життєво необхідні товари. Великодній кошик може бути спожитий від одного дня (якщо рахувати власне сам кошик який був освячений в церкві) до одного тижня,  а якщо господиня наготувала багато смачних наїдків, то сім'я буде ласувати ними цілий тиждень святкування світлово Великодня.

Всі продукти які зібрані у великодньому кошику є частиною споживчого кошика і передбачені законодавством України і враховані при нарахуванні мінімальної заробітної плати, тому святкуйте на здоров’я.

Хай в кошик вам ляжуть баранчик і паска,

Шматочок сальця, запашная ковбаска

І писанок пару з корінчиком хрону,

Хай плине достаток до Вашого дому!

Література:

Ольга Вербенець, Віра Манько : Великодній кошик обряди і страви Великодніх свят

Львів, Видавництво «Свічадо» - 2011

Електронний ресурс:

http://zolochiv.net/scho-kladut-u-velykodnij-koshyk/

Батюк Роман Богданович 1 Марк СП ФЕМ

 

Науковий керівник зав. каф. Економіки підприємтства, інновацій та дорадництва в АПК ім. І.В. Поповича

Проф. Музика П.М.

load page 0.069976 second, load CPU 0.1