Вища школа вже майже впродовж трьох років живе за довгоочікуваним Законом «Про вищу освіту». Кожен виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми, має фінансову та господарську автономію, може розвивати сильне студентське самоврядування тощо. Однак повинен забезпечити й прозорі умови своєї діяльності. Про це наша розмова з проректором з науково-педагогічної роботи, доцентом Магдалиною Драч.

Магдалино Петрівно, зараз в суспільстві активно обговорюється впровадження в дію Закону «Про вищу освіту», що вже зроблено в університеті?

Перш за все, перед колективом НПП стоїть завдання спрямувати роботу на підготовку конкурентоспроможних фахівців шляхом підвищення якості надання освітніх послуг, ліцензування запитуваних на ринку праці спеціальностей, розвиток наукового потенціалу викладачів і студентів, активізацію міжнародних зв’язків тощо.

З часу ухвалення Закону «Про вищу освіту» відбулося багато змін, наприклад, щодо педагогічного навантаження викладачів (було 900 годин, стало -600), щодо кількості навчальних дисциплін в семестрі ( було 12-13, тепер - 8), щодо особливостей орга¬нізації освітнього процесу та формування навчальних планів, розподілу аудиторної та самостійної роботи студентів тощо. Але головна особливість це - 25 відсотків від загального обсягу кредитів ЄКТС повністю відводиться на вибіркові дисципліни, серед яких є чітко встановлена частка на вільний вибір студентів. Ці зміни почали запроваджувати в університеті відразу після вступу в дію Закону «Про вищу освіту.

Я знаю, що будь-які зміни, не зважаючи на те, що вони необхідні й очікувані, не завжди добре сприймаються в суспільстві. Як сприйняли ці зміни студенти і викладачі?

Було непросто підготувати до таких змін не лише студентів, але й викладачів. Були протистояння, адже довелось скорочувати дисципліни, або укрупнювати, - все це тягнуло за собою зміни в навчальних і робочих планах, обсягах роботи кафедр,кожного викладача зокрема.

Цей процес продовжується. На даний момент завершуємо розробку освітніх програм за новими стандартами спеціальностей, навчальних і робочих планів, навчальних і робочих програм за всіма освітніми рівнями і спеціальностями. На жаль, це лише проекти навчальних і робочих програм і вони ще не ухвалені... З цього випливає, що університет, зокрема, навчально-методичний відділ та навчально-методичну раду чекає дуже багато роботи, щоб належно підготуватись до навчального року. Адже ненормативні документи повинні реально запровадити компетентнісний підхід та студентоцентризм щодо організації освітнього процесу. Тобто максимальне забезпечення студентам їхніх шансів отримати перше місце на ринку праці, задовольняючи тим самим потреби останніх. Студентоцентристське навчання передбачає і навіть заохочує певну свободу для студентів у виборі навчальних дисциплін.

Не хочу заглиблюватись, роботи вистачає. Кожен ВНЗ розпочав впроваджувати ці програми в міру своїх знань та можливостей. Ми в цьому напрямі працюємо досить успішно. Однак не буду заперечувати, виникають і неузгодженості і такі ситуації, коли відповідальні рішення треба ухвалювати самостійно. Адже тепер ВНЗ разом з автономією отримали і більшу відповідальність. Та реформа - це довготривалий процес, і впродовж і лише на основі власного досвіду можна буде зробити висновки, де добре, а де були допущені помилки, які треба буде корегувати в процесі.

Розкажіть, як до цього ставиться студентство. Адже відомо, що ви проводили анкетування. Які запитання ставили перед студентами і, які отримали відповіді?

Усім відомо, що важливим резервом при управлінні навчальним процесом є врахування думки студентів щодо організації освітнього процесу. Власне з цією метою впродовж вісьмох років ми проводимо моніторинг - анонімне анкетування студентів «Навчальний процес очима студентів». Його результати дозволяють визначити недоліки і шлях їх усунення при розробці управлінських рішень як на рівні деканатів, так і на рівні університету в цілому. Одним словом - це зворотній зв’язок зі студентами і забезпечення прозорості в навчальному процесі, зацікавлення , мотивування студентів самим брати участь в управлінні навчальним процесом. Учасниками цього моніторингу є студенти старших курсів. Цьогорічне анкетування, в порівнянні з попередніми роками, було найактивнішим і дало багато пропозицій і зауважень щодо покращення організації процесу навчання в університеті. Студенти пропонували і, зазвичай, це стосувалося запитань, з якими труднощами стикались студенти у навчанні, рівень проведення аудиторних занять викладачами, задоволеності формами проведення підсумкового контролю та якості питань екзаменаційних білетів і рівня забезпечення методичною літературою, якості спілкування з викладачами і виникнення конфліктних ситуацій, рівень задоволеності обраним фахом і інші. Вказали і на об’єктивніше оцінювання деякими викладачами їхніх знань. Студенти просять дати більше практичних навиків з окремих навчальних дисциплін, збільшення кількості фахових дисциплін при формуванні навчальних планів тощо.

Які висновки зробили адміністрація, ректорат?

Робота проводиться як на рівні деканатів, так і на рівні навчально-методичного відділу. Виконуючи функції контролю навчального процесу, перш за все орієнтуємось на скарги студентів і на ті проблеми, які вони висвітлили в анкетуванні. Звичайно, з такими кафедрами чи окремими викладачами поводимо відповідну роботу, надаємо консультації тощо.

Вважаю, що це ефективний метод зворотнього зв’язку. Цей моніторинг проводиться раз в рік і ми бачимо динаміку змін, куди ми рухаємось. Головне - це сприяє якості освітнього процесу.

Ми також провели анкетування студентів першого курсу і запитання стосувались їхньої адаптації до навчання в університеті. Отримані результати дають можливість розробити практичні рекомендації кураторам і викладачам щодо швидшої адаптації до умов навчання. Цього року ми отримали досить цікаві результати, про які ми розкажемо окремо. Скажу лише, що 76 відсотків студентів-першокурсників задоволені вибором і наше завдання, наша мрія - отримати хоча б 98 відсотків при завершенні навчання!

Закон «Про вищу освіту» покладає на студентське самоврядування активну участь в управлінні студентським процесом. Хочу відзначити, що цьогоріч розпочалась активна співпраця навчально-методичного відділу університету зі студентським самоврядуванням. Студенти взяли участь в організації і проведенні анонімного анкетування, погодженні напрацьованих конкретних кроків щодо реалізації принципів студентоцентрованого навчання тощо.

А тепер ми разом працюємо над приєднанням до Проекту сприяння академічній доброчесності, учасниками якого вже є багато вишів України.

Наш університет має добру співпрацю з іноземними вишами, Ви і багато наших викладачів часто буваєте там на конференціях, семінарах, стажуванні, чи ми вже можемо говорити про те, що наш університет легко інтегрується в європейський простір і є вже результати?

Із вступом в дію Закону «Про вищу освіту ректор нашого університету Володимир Стибель завжди наголошував на погодженні навчальних планів спеціальностей із зарубіжними вишами. Ми поступово над цим працюємо, погоджуємо наші плани з університетами Європи, з ким ми підписали угоди про співпрацю, зокрема, з багатьма вишами Польщі, Чехії, Угорщини та ін. Адже наші студенти не зможуть скористатись правом на академічну мобільність. Та це не тільки навчальні плани, мова йде про впровадження сьогодні у нашому університеті окремих актуальних спеціальностей. Ми всіляко намагаємось впровадити найкращі європейські практики, що існують у вищих школах Європи, але результати покаже час.

 

Розмову вела Марія Голик

load page 0.070971 second, load CPU 0.18