Впродовж 21-23 червня 2017 року в м. Рим (Італія) відбувся XIV Міжнародний симпозіум професорів університетів ,,Третя місія Університетів Європи – задля людського і глобального розвитку”, присвячений 60-річчю Римських договорів, на якому зібралися вчені з 30 країн Європи та Середземномор'я.

 

У роботі симпозіуму брала участь група викладачів з різних навчальних закладів України, серед яких доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Петро Ярославович Пукало.

Організатором поїздки викладачів виступив Центр академічного душпастирства при Патріаршій комісії у справах молоді УГКЦ.

 

Враховуючи, що дорога до Риму є досить далека, ми вирішили зробити декілька зупинок. 

Першою зупинкою по дорозі на симпозіум університетських викладачів у Римі була Верона – романтичне місто закоханих, з давньою історією і особливою красою. У місті ми оглянули середньовічні палаццо рожевих тонів і безліч пам'ятників давньоримської епохи. Мабуть, найвідомішою пам'яткою Верони є будинок Джульєтти, в якому, за легендою, і проживала юна шекспірівська героїня. Будинок був побудований в XIII столітті і, справді, належав сімейству Даль Каппелло, які стали прототипом клану Капулетті у відомій трагедії.

Наступною зупинкою по дорозі до Риму була Флоренція – культурна столиця Італії. Насамперед, у Флоренції мали Службу Божу у базиліці Санта Марія деі Нуова, а потім – цікаву екскурсія по місту. Флоренція – столиця Відродження, «нові Афіни». На відміну від Риму, Флоренція завжди була волелюбною, протягом тривалого часу тут існувала незалежна Флорентійська республіка. Саме у Флоренції, починаючи з Джотто, творили найяскравіші майстри малярства, архітектури й усіх мистецтв. До кінця XV століття місто вже набуло тих неповторних і прекрасних рис, які й досі привертають увагу людей. Уже були збудовані чудові храми й палаци, вже були написані унікальні фрески, і на майданах міста встановили дивовижні статуї. Приблизно в цю ж добу у Флоренції працювали Леонардо да Вінчі, і Мікеланджело, і Рафаель. 

Після відвідин Флоренції ми вирушили до Риму, де мали екскурсію античною частиною міста, оглянули грандіозні пам’ятки розквіту Римської імперії: амфітеатр Колізей, Римський Форум, Імператорські форуми, Капітолій. Також відвідали фонтан Треві, прогулялись площами Ротонда та Навона. 

Наступного дня було урочисте відкриття XIV Міжнародного симпозіуму професорів університетів ,,Третя місія Університетів Європи – задля людського і глобального розвитку”.

Про важливість цього заходу свідчила присутність, вітальні слова та доповіді на церемонії відкриття мера міста Рим Esq.Virginia Raggi; Президента Регіону Lazio – Hon. Nicola Zingaretti; голови представництва Єврокомісії в Італії Doc. Beatrice Covassi; Архієпископа Риму Most Rt. Rev. Lorenzo Leuzzi та Міністра освіти, університетів і досліджень Італії Sen.Valeria Fedeli.

Ключовими доповідями були виступи ректора University of Bologna Prof. Ivano Dionigi та генерального директора Європейської організації з ядерних досліджень CERN в м. Женева.

Під час роботи симпозіуму розглянуто низку важливих питань, таких як:

Діалог між університетами і суспільством щодо переходу до нових відносин допомоги і довіри в Європі; мир і справедливість, як ключові позиції викладання соціальних та правових наук в університетах; роль останніх у поширенні економічних та фінансових знань; відповідальність, справедливість, гостинність.

Університети сьогодні повинні усвідомити соціальну відповідальність перед суспільством; молодь повинна виховуватися з можливістю аналізувати ситуацію і критично мислити. Потрібно виховувати у молодих людей внутрішню потребу благодійності.

Університети повинні переродити суспільство. Вони можуть впливати на процеси на глобальному рівні. ЄС сьогодні переживає кризу. Це одна з причин, чому сьогодні в європейських університетах має бути переглянутий навчальний план у відповідності до викликів, які стоять перед суспільством. Підкреслювалася важливість міжнаціональних стосунків та толерантності між студентами, що з часом вплине на ситуацію у світі.

Викладачі повинні також робити все можливе, щоб навчання молодих людей було привабливим. Спостерігається тенденція до втрати у молоді інтересу до цього. Навчання має бути максимально наближеним до практики, реальності, сучасності. Студенти потребують нових знань, нових освітніх технологій. Сьогодення вимагає цього.

Університети повинні гарантувати солідарність інтересів, підтримку і братерство. Ми повинні навчити молодь приймати думку інших людей, іншу позицію, погляди.

Університети сьогодні є соціальним капіталом суспільства. Вони потребують другого шансу на довіру. Університети повинні служити суспільству. У цьому і полягає їх інтелектуальна благодійність. Всі ми разом покликані в єдності працювати над вищезазначеними проблемами для фундаментальних змін на краще у всьому світі.

В останній день симпозіуму наголошувалося на важливості діалогу, ролі спілкування і міжнародної співпраці у вирішення питань, які стоять сьогодні перед людством; обговорювалися проблеми міграції, біженців, безхатченків; піднімалися питання рівності прав жінок і чоловіків, підвищення громадянської свідомості світового суспільства.

Після симпозіуму ми відпочивали на морі, а ввечері насолоджувались симфонічним оркестром у базиліці Санта Марія Маджоре. 

Окрім того, відвідали український греко-католицький Собор святої Софії (італ. Basilica di Santa Sofia) у Римі, а також музей патріарха Йосифа Сліпого.

25 червня 2017 р. разом з паломниками, які прибули з усього світу, побували на Божественній Літургії в українсько-візантійському обряді, котру очолив глава УГКЦ Блаженніший Святослав на головному престолі базиліки Святого Петра у Ватикані. Служба Божа відбувалась з нагоди 150-річчя канонізації святого Йосафата Кунцевича, мощі якого спочивають в цьому храмі.

Як би добре не було у Римі, але пора повертатись до дому. Дорогою в Україну ми зупинились у Венеції, де прекрасно поєднуються розкішні палаци і скромні вузенькі вулички, мовчазні канали та гомінкі ринки. Затишні кафе запрошували нас на ароматну каву, а на площі Сан Марко музичні оркестри грали для нас романтичну музику. Після екскурсії Венецією переїхали в готель у Лідо де Єзоло, за декілька кроків від якого на нас чекало море.

Після відпочинку на морі ми відвідали чудове місто, столицю Угорщини – Будапешт. Побачили легендарні пам’ятники історії Буди і Пешту – Площу Героїв і славетний пам’ятник Тисячоліттю, архітектурний ансамбль Хуняді, Парламент, набережну Дунаю, церкву св. Іштвана, Рибальський бастіон, Королівський палац, з якого відкривається неймовірно красива панорама Будапешту і Дунаю. Після екскурсії усі бажаючі мали можливість  відвідати термальний лікувально-оздоровчий купальний комплекс в Сечені, який розташований в Міському Парку та є найбільшим в Європі.

Ось так непомітно пролетіли 11 днів нашої подорожі… 

Хочеться подякувати  координатору академічного душпастирства у Патріаршій комісії у справах молоді УГКЦ о. Петру Верхоляку, який організував цю поїздку, а також всебічно підтримував усіх учасників симпозіуму. Також дякую отцям Оресту, Роману, Ігору – за переклад з італійської мови, а також Служби Божі, цікаві екскурсії і гарно проведений час. І звичайно, особлива подяка заслуженому працівнику культури України  Тетяні Зеновіївні Купчак – за пропозицію участі та підтримку у такій визначній і цікавій події. 

Правду кажуть, що усі дороги ведуть до Риму. І кожна людина хоча б раз у житті повинна пройтись цими дорогами.   

 

П.Я. Пукало, доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури 

load page 5.328082 second, load CPU 0.08