КОНЦЕПЦІЯ
національного виховання студентської молоді
Львівського  національного університету
ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицько
го

Концепція освітньої діяльності:

Метою освітньої діяльності є відтворення інтелектуального потенціалу держави; забезпечення держави кваліфікованими фахівцями; формування моральних принципів та норм поведінки особистості.

Освітня діяльність базується на принципах багато профільності;якості освітніх послуг, якості змісту освіти, якості результатів освіти, якості технологій навчання; ступеневості підготовки фахівців; становлення демократичної системи навчання; задоволення освітніх потреб студентів відповідно до їх інтересів, здібностей та потреб суспільства; використання державних стандартів вищої освіти як обов’язкового мінімуму змісту освіти і змісту навчання; відповідності рівня освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки випускників вимогам суспільного поділу праці; випереджувального інноваційного розвитку освіти; мобільності підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці; особистісній орієнтації освіти; інтеграції до європейського та світового освітніх просторів; формування національних і загальнолюдських цінностей; моніторингу якості освіти, забезпечення його прозорості, сприяння розвитку громадського контролю.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності здійснюється через формування якісного контингенту студентів; адекватність змісту освіти вимогам системи праці; формування змісту освіти та змісту навчання за принципами цілеспрямованості, прогностичності та діагностичності; формування вузівської компоненти державних стандартів вищої освіти з урахуванням традицій наукових шкіл Університету, потреб галузі та запитів студентів; формування номенклатури напрямів і спеціальностей адекватно до змін ринкових умов; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників; конкурентоспроможність випускників на ринку праці; оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних науково-технічних досягнень; підвищення якості освіти, оновлення організації навчально-виховного процесу; науково-методичне забезпечення навчального процесу як інформаційної моделі педагогічної системи; спеціалізацію, перепідготовку, стажування фахівців; розробку ефективних освітніх технологій; створення умов для розвитку обдарованої молоді; виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців відповідної кваліфікації.

Національне виховання здійснюється через: забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання в дусі патріотизму і поваги до Конституції України; прищеплення студентам демократичного світогляду, дотримання громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури, віросповідання та мов спілкування народів світу; формування в молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей та навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; стимулювання в молоді прагнення до здорового способу життя; розвиток гуманістичної освіти, що ґрунтується на культурно-історичних цінностях народу, його традиціях і духовності; утвердження національної ідеї, що сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями; формування у молоді потреби і уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури; прищеплення здатності до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України; сприяння розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних менших України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур; реалізацію мовної стратегії шляхом комплексного і послідовного впровадження просвітницьких, науково-методичних, роз’яснювальних заходів; формування нових життєвих орієнтирів особистості; сприяння формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності; формування відповідальності за власний добробут, стан суспільства.

Забезпечення рівного доступу до здобуття освіти здійснюється через: запровадження ефективної систем інформування громадськості про можливості здобуття вищої освіти; створення умов для здобуття безоплатної вищої освіти на конкурсних засадах; удосконалення правових шляхів здобуття освіти за рахунок бюджетів усіх рівнів та коштів юридичних і фізичних осіб; створення умов для здобуття вищої освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми-інвалідами; інтеграцію з іншими вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації; запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання; дотримання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів.

Створення системи безперервної освіти через забезпечення послідовності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних рівнях освіти; формування потреби та здатності особистості до самоосвіти; оптимізацію системи післядипломної освіти на основі відповідних державних стандартів; створення інтегрованих навчальних планів і програм післядипломної освіти; формування та розвиток навчальних науково-виробничих комплексів ступеневої підготовки фахівців; розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб.

Підготовка студентства до життєдіяльності в інформаційному суспільстві здійснюється через: інформатизацію системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу; запровадження нових форм навчання із застосуванням у навчальному процесі та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд з традиційними засобами; створення електронних підручників; застосування сучасних засобів навчання: використання комунікаційно-інформаційних засобів та глобальних інформаційно-освітніх мереж.

Поєднання освіти і науки здійснюється через: фундаменталізацію освіти, інтенсифікацію наукових досліджень; розвиток освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень; випереджувальний розвиток освіти; інноваційну освітню діяльність; правовий захист освітніх інновацій та результатів науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності; запровадження наукової експертизи варіативних компонентів державних стандартів освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання; залучення до наукової діяльності обдарованої студентської молоді, науково-педагогічних та педагогічних працівників; поглиблення співпраці та кооперації з іншими навчальними закладами і науковими установами; залучення до навчально-виховного процесу провідних учених інших навчальних закладів; запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти і науки; забезпечення якості освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики; взаємозв’язок освіти і науки, педагогічної теорії та практики.

Моніторинг та використання зарубіжного досвіду здійснюється через: проведення спільних наукових досліджень, співробітництво з міжнародними фондами, проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів; сприяння участі науково-педагогічних та педагогічних працівників у відповідних заходах за кордоном; освітні та наукові обміни, стажування за кордоном студентів, науково-педагогічних працівників, педагогічних та інших працівників; аналіз, відбір, видання та розповсюдження кращих зразків зарубіжної наукової і навчальної літератури.

 

Кадрове забезпечення навчального процесу здійснюється через:відповідність кадрового забезпечення вимогам атестації та акредитації спеціальностей; стажування та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників; створення умов для ефективної професійної діяльності науково-педагогічних працівників; забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації науково-педагогічних працівників, підвищення соціального статусу відповідно до їх ролі в суспільстві.

 

load page 4.982181 second, load CPU 0.09