Кафедра мікробіології та вірусології

Завідувач кафедри
доцент, кандидат біологічних наук
Семанюк Володимир Іванович
НовиниІсторія кафедри | Колектив | Основні напрямки наукової діяльності | Перелік дисциплін | Співпраця та філії кафедри

Професори університету: 
Калініна Ольга Сергіївна – доцент, доктор філософії, кандидат ветеринарних наук 
Семанюк Володимир Іванович – доцент, доктор філософії, кандидат біологічних наук 
Доценти:
Пеленьо Руслан Андрійович – доктор філософії, кандидат ветеринарних наук 
Бенч Оксана Орестівна - кандидат ветеринарних наук 
Асистенти:
Куляба Орест Володимирович
Олійник Галина Михайлівна
Старший лаборант: Фреюк Галина Михайлівна 
 
Історія кафедри
12 травня 1881 року у Львові була відкрита Цісарсько-королівська ветеринарна школа та школа кування коней разом із клінікою-стаціонаром для тварин. У Ветеринарній школі з 1881 року почав свою науково-викладацьку діяльність відомий професор, піонер і пропагандист ветеринарної мікробіології Йосиф Шпільман (1855-1920). У той час мікробіологія та імунологія інтенсивно розвивалися завдяки впровадженню нових методів досліджень патогенних мікроорганізмів. Науковий ріст Й. Шпільмана проходив у лабораторії всесвітньо відомого мікробіолога Роберта Коха. Він призначив спеціальну стипендію у Берлінській вищій медичній школі для того, щоб Й. Шпільман міг пройти стажування з бактеріології. Великий науковий досвід із практичної бактеріології Й. Шпільмана зацікавив львівських вчених при формуванні викладацького складу Ветеринарної школи. У 1884 році у Ветеринарній школі збільшується кількість кафедр, і Й. Шпільман починає викладати бактеріологію, фізіологію та фармакологію, а також одночасно очолив кафедру клінічних ветеринарних хвороб. 31 грудня 1896 року Ветеринарна школа перейменована у Ветеринарну академію з усіма правами і привілегіями вищого навчального закладу. У 1906 році у Ветеринарній академії була заснована кафедра бактеріології, яку очолив професор Й. Шпільман. Починаючи з 1909 року, він був завідувачем кафедр бактеріології, епізоотології та гігієни.У звітах Ветеринарної академії згадується, що на кафедрі бактеріології проводилися наукові дослідження з використанням такої апаратури, як мікроскопи Хартнака, Лейтца і Зейтца (у тому числі з імерсійною системою для мікрофотографії), апарат Гесса для бактеріологічного дослідження повітря, чашки Шамберлана, автоклави й термостати. На кафедрі було створено колекції мікроскопічних препаратів та діапозитивів бактерій, а також музей культур патогенних і сапрофітних бактерій, проведено їх ідентифікацію згідно з вимогами Пастерівського інституту. З 1912 року кафедра бактеріології значно розширилася, і для неї було виділено спеціальне приміщення по вул. Кохановського (сьогодні вул. К. Левицького), яке складалося з восьми кімнат на першому поверсі. З 1921 року до осені 1939 року кафедрою завідували професори З. Штейзинг, С. Леґежинський, Е. Микуляшек, а з 1944 по 1958 рік – професор В.С. Зарубкінський. Після його смерті обов’язки завідувача кафедри у 1958-1961 роках виконувала доцент О.М. Самодєлкіна.З 1961 по 1977 рік кафедру мікробіології очолював доктор ветеринарних наук, професор Іван Іванович Андрієвський, який займався вивченням біологічних властивостей лістерій, еризипелотриксів та мікобактерій туберкульозу. Під його керівництвом підготовлено 8 кандидатських дисертацій. Андрієвський Іван Іванович – уродженець Сумської області, син священика, закінчив Харківський ветеринарний інститут і тривалий час працював ветлікарем-практиком. Понад 3 роки очолював експедицію по боротьбі з чумою ВРХ у республіках Закавказзя. За ліквідацію цієї небезпечної хвороби в 1928 р. отримав урядову нагороду – персональну грамоту та іменний золотий годинник. Поряд із практичною та науковою діяльністю, Андрієвський І.І. закінчив Московський інститут іноземних мов і працював перекладачем у відповідних органах у Москві. За невдалий переклад відбував покарання в таборах. Під час війни воював у складі штрафного батальйону, був важко поранений у штиковій атаці. Після одужання працював у ветеринарній службі армії та дійшов до посади начальника ветеринарної служби фронту. Після звільнення з армії в запас працював науковим співробітником у Новочеркаському ветеринарному інституті, де захистив кандидатську і докторську дисертації. У 1975-1977 рр. був обраний завідувачем кафедри патанатомії та деканом ветеринарного факультету цього інституту. За сумісництвом працював науковим співробітником у Новочеркаському медичному інституту мікробіології. З 1961 до 1977 р. завідував кафедрою мікробіології Львівського зооветеринарного інституту. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських дисертацій за науковою тематикою – дослідження біологічних властивостей лістерій, еризипелотриксів та мікобактерій туберкульозу. У 1973-1991 роках кафедра мікробіології була об’єднана з ветеринарно-санітарною експертизою і радіобіологією, а з 1991 року відділена в окрему кафедру мікробіології та вірусології. З 1977 по 2002 рік кафедрою керував кандидат ветеринарних наук, доцент Богдан Дмитрович Івасик, який вивчав вплив екологічних факторів на патогенність мікобактерій туберкульозу. Івасик Богдан Дмитрович народився 29.ІІІ.1929 р. у с. Бушковичі Перемишльського повіту Ряшівського воєводства Польщі у селянській родині. У 1941 р. закінчив народну школу в м. Перемишлі, у 1941-1945 рр. навчався в Ярославській гімназії. У 1945 р. разом із родиною був переселений із Польщі в Україну в с. Козельники Винниківського району Львівської області. У 1947-1952 рр. навчався у Львівського ветеринарному інституті за спеціальністю “Ветеринарія”. Працював на виробництві 9 років: спочатку завідувачем Давидівської зооветдільниці, потім лікарем-епізоотологом Золочівської міжрайветбаклабораторії і 5 років директором Перемишлянської міжрайветлабораторії.У 1959-1961 рр. навчався в аспірантурі кафедри фармакології під керівництвом професора В.А.Сковронського. У 1962 р. захистив кандидатську дисертацію.Після закінчення аспірантури вся діяльність Б.Д. Івасика пов’язана з кафедрою мікробіології та вірусології: 1961-1963 рр. – асистент, з 1964 р. – доцент, 1977-2002 рр. – завідувач кафедри.Співавтор 120 наукових і навчально-методичних праць. Головний напрям наукової роботи – дослідження впливу екологічних факторів на патогенність мікобактерій туберкульозу.Поряд із сумлінною педагогічною та науковою роботою брав активну участь у громадському житті. Був головою клубної ради, сприяв розвитку студентської художньої самодіяльності, був активнім учасником чоловічого хору викладачів “Дзвін”.З травня 2002 до вересня 2009 року кафедрою завідував доктор сільськогосподарських наук, професор О.Я. Захарів. З вересня 2009 р. до липня 2010 р. обов’язки завідувача кафедри виконувала професор університету О.С. Калініна.У 2010 р. за конкурсом на посаду завідувача кафедри обраний доцент Турко Ігор Богданович.У 2010 – 2011р.р. за високі показники в огляді-конкурсі по наданню якісних освітніх послуг кафедра нагороджена дипломом 1 ступеня, а в 2011 р. відзначена дипломом Міністерства продовольства і аграрної політики України. На кафедрі у різні роки працювали: професор Готліб А., доценти: Нечаєва Н.М., Архипов В.В., Толстова А.Г., Якимчук Є.Ф., Яцканич М.М., Миколайчук О.І. асистенти: Васильєва В.М., Драп’ятий Є.М., Ольшанський Я.І., Левківська Н.Д.
load page 0.079267 second, load CPU 0.34