Потрібно навчитись говорити НІ, без відчуття провини.
Встановлення кордонів — це корисно, мусиш навчитись поважати і піклуватись про себе
Якщо у вас виникають складнощі з вимовою слова «ні», то ви не самотні. Безліч людей періодично роздумують про те, що непогано б скоротити кількість добрих і важливих справ, звершених для інших на шкоду власній.
Причин, чому нам важко відмовляти, мінімум шість:
Якщо ви відзначили для себе хоча б одну з причин, через яку ви постійно погоджуєтеся з тим, що вам не подобається, значить, ваша свідомість наповнена помилковими переконаннями, яких доведеться позбавитися.
Зрештою, у вас є власні пріоритети і потреби. Було би помилкою вважати, що інші люди вирішать за вас ваші питання та проблеми. Говорячи «ні», ви даєте собі можливість зайнятися власними справами і, як наслідок, поліпшити загальний результат.
Основна складність відмови полягає в тому, щоби зберегти хороші відносини з тими людьми, які важливі для вас. Тому говорити «ні» необхідно якомога коректніше. У той же час ви повинні пам'ятати, що в деяких випадках ви маєте право сказати «ні» просто тому, що вам що-небудь не подобається. Без пояснення причин.
Отже:
Така форма відмови хороша, якщо ви дуже зайняті. Це дозволить вашому опоненту визначити ступінь вашої завантаженості, і не турбувати вас зайвий раз.
Наприклад, у вас завантажується якийсь файл або ведете з кимось важливу бесіду. Природно, ви не можете кинути це заняття, поки не закінчите.
Тут є два взаємовиключних моменти. З одного боку, ви ясно даєте зрозуміти людині, що вам подобається і вона сама, і її пропозиція. З іншого боку, пояснюєте, що у вас немає необхідних ресурсів або досвіду, щоб належним чином виконати її прохання. І жодних образ!
Це більше схоже на «може бути», ніж на «ні». Обов'язково подумайте над цією проблемою, якщо пообіцяли. Причому необхідно точно вказати час, який знадобиться вам на роздуми. Якщо ваша участь дійсно необхідна, вас обов'язково дочекаються. Або звернуться до когось ще.
Така відмова доречна, коли ви зайняті якоюсь справою, але припускаєте, що ваша діяльність може якось перетнутися з темою прохача. І тоді ви зможете допомогти йому за принципом «і нашим, і вашим».
Вас можуть попросити про допомогу в справі, де ви не до кінця компетентні. Водночас ви знаєте, хто міг би виконати прохання набагато краще. Чому б не порекомендувати?
Відмова без пояснення причин. Ви завжди маєте на це право, якщо, звичайно, це не прохання вашого начальника ...
І, нарешті, варто додати, що не завжди відмова — це прояв неучасті. Адже щиро допомогти ближньому може тільки той, хто має на те ресурси. Чим успішніше йдуть ваші власні справи, тим більше у вас можливостей ощасливити когось ще.