Міколого-ботанічний та зоологічний музеї кафедри екології та біології. Обидва музеї є невід’ємними складовими навчального процесу кафедри біології, яка здійснює підготовку фахівців різних спеціальностей аграрного профілю з фундаментальних екологічних і біологічних дисциплін – загальної екології, екології біологічних систем, заповідної справи, агроекології, ботаніки, зоології, прикладної зоології. Основне призначення музеїв полягає у безпосередньому використанні їх експонатів як наочних засобів на лабораторних заняттях та лекціях для кращого сприйняття і закріплення студентами теоретичного матеріалу навчальних дисциплін.

Міколого-ботанічний музей відзначається унікальною колекцією муляжів плодових тіл різних видів грибів та окремих стадій їх циклів розвитку, а також органів генеративної сфери численних представників рослинного світу. Унікальність колекції зумовлена, з одного боку, давністю її створення (напевно, в кінці ХІХ – на початку ХХ століття), внаслідок чого вона має всі ознаки раритетності, а з другого – надзвичайно високим професійним рівнем виготовлення муляжів, які за розмірами хоча у багато разів і перевищують розміри натуральних рослинних об’єктів чи грибів, однак є повністю подібними до них за формою, будовою, кольором, особливостями опушення та цілим рядом інших морфологічних ознак. Своєрідністю муляжів є також і те, що більшість з них, особливо муляжі квіток рослин, є розбірними, що дає можливість докладно ознайомитися з будовою того чи іншого їх складового компонента, наприклад, віночка, тичинок чи маточки.

Взагалі колекція музею нараховує понад 100 муляжів. Найбільш чисельно у ній представлені муляжі квіток понад 50 видів рослин європейської флори з родин лілійні, кропивові, лободові, гвоздикові, жовтцеві, капустяні ранникові, айстрові та ряду інших відділу покритонасінні. Варто відзначити, що муляжі квіток із цих родин є не тільки своєрідними еталонами цього органу рослин кожної родини, але й водночас відображають також найхарактерніші риси різноманіття морфологічної будови квітки взагалі. Так, серед них є муляжі квіток з неоднаковою симетрією віночка – актиноморфні (звіробій звичайний) і зигоморфні (сокирки польові), різним типом оцвітини – складною (наперстянка великоцвіта) і простою віночковидною (лілія лісова) та чашечковидною (лобода запашна), різної статі – чоловічі, або тичинкові і жіночі, або маточкові (огірок посівний), різним типом зав’язі – верхньою (фіалка триколірна) та нижньою (шипшина собача), апокарпним (жовтець їдкий) і синкарпним (белладонна звичайна) гінецеями, різною формою зрослолистих віночків – лійковидним (бобівник трилистий), двогубим (чистець лісовий), трубчастим і язичковим (соняшник однорічний) тощо.

Інші відділи вищих рослин у колекції представлені лише декількома муляжами окремих органів їх представників. Такими є три муляжі чоловічої шишки (стробіла), окремого її мікроспорофіла з двома розкритими мікроспорангіями, через отвори яких відбувається висипання дозрілих спор, та однієї з насінних лусок (мегаспорофіл) з двома білуватими насінними зачатками жіночої шишки сосни лісової з відділу голонасінні. 

Відділ папоротеподібні представлений муляжами спорангію з ніжкою та архегонію з яйцеклітиною чоловічої папороті.

Решта муляжів колекції – це переважно муляжі плодових тіл грибів з родин трутовикові і пластинкові та муляжі певних стадій циклів розвитку окремих видів з класів ооміцети, сумчасті і базидіальні гриби. Таким, наприклад, є муляж, що відтворює стадію ураження грибом фітофторою (клас ооміцети) листок картоплі. Міцелій цього гриба розростається в губчастій тканині листка, а його гіфи крізь продихи нижнього епідермісу висовуються назовні, симподіально галузяться, утворюючи спорангієносці, що завершуються зооспорангіями з характерними для них сосочкоподібними виростами.

Паразитний гриб ріжки із класу сумчасті гриби представлений муляжем його темно-лілового склероцію (щільне обезводнене плетиво гіф міцелію), на якому розвинулися після перезимівлі червоні головки, що сидять на довгих тонких ніжках. У цих головках містяться плодові тіла перитеції з великою кількістю сумок із сумкоспорами.

Окремі стадії циклу розвитку паразитних іржастих грибів з класу базидіальні гриби на прикладі лінійної іржі представляють муляжі спермогонія (пікніди) з пікноспорами і чашоподібного ецидія з ецидіоспорами. Перші з них розвиваються на верхній, а другі – на нижній стороні листка барбарису. Доповнюють уявлення про стадії розвитку цього гриба муляжі частин листків пшениці з купками розвинених на них у різний час спор – літніх (уредоспори) та зимових (телейтоспори).

Зоологічний музей кафедри заснований у другій половині ХІХ століття, про що свідчать збережені з тих часів колекції мікро- і макропрепаратів різних представників тваринного світу, серед яких і колекція відомого вченого, творця біогенетичного закону Ернста Геккеля, датована 1896 роком. Творцем перших експонатів музею і його засновником треба вважати проф. Володимира Кульчицького – відомого вченого в галузі зоології, анатомії та орієнталістики, першого українця, обраного у тодішній Польщі в 1917 році ректором Львівської академії ветеринарної медицини.

У колекції музею – численні мікропрепарати безхребетних, мокрі препарати риб, земноводних, плазунів, голкошкірих, а також опудала риб, птахів і ссавців, які дають студентам наочне уявлення про розмаїття тваринного світу і його особливості на всіх континентах нашої планети. З понад 70 опудал тварин експозиції музею, 47 серед них – це опудала птахів – представників 18 рядів (з наявних у цьому класі 40 рядів). Перлиною музейної колекції є такі екзотичні види птахів, як папуга сірий і туган жовтогорлий, що водяться у тропічних лісах Америки, рідкісний представник нашої фауни – лелека чорний, занесений до Червоної книги України, птахи узбережжя північних морів – гагара червоновола і гагарка звичайна, колоніальні птахи узбережжя Чорного моря – баклан великий, мартин сріблястий, клуша. Цікавими є також представники нашої орнітофауни – бугай великий, названий так за вміння видавати голосові звуки, що імітують ревіння бика, норець великий, що влаштовує плаваючі гнізда на воді наших озер.

Ссавці представлені такими екзотичними тваринами, як дикобраз – житель передгір’я Середньої та Малої Азії, качконіс, який заселяє північ Австралії і Тасманії (занесений до Міжнародної Червоної книги), броненосці – жителі Південної Америки, єдині серед сучасних ссавців, у яких тіло вкрите кістковою бронею, а не шерстю (вона редукована). У колекції музею серед ссавців є летючі миші – крилани – жителі тропіків і субтропіків Східної півкулі (від Західної Африки до Філіппін і островів Океанії).

У музейних колекціях експонуються також великі плазуни – удави, алігатори, а з риб – акули, півтораметровий рострум риби-пили, риба-їжак та ряд інших представників світової фауни.

Окрім навчального призначення, музеї кафедри слугують також важливим чинником виховання у студентів любові до природи, бережливого використання та охорони ресурсів її рослинного та тваринного світів.

Йосип Берко, Роман Параняк,Ганна Сеник

Слово до молоді!

Дорогі наші друзі!
Дозвольте мені висловити кілька думок, що мають пряме відношення до справ, які Вас цікавлять.

Степан Ґжицький
"Слово до молоді!"

load page 0.079490 second, load CPU 0.27