1. Солук Г.С. Буцяк В.І., Буцяк А.А. Біотехнологія виробництва біогазу з відходів сільськогосподарського виробництва // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2015. – Т.17, №1(61), ч 2. – С. 313-319 – 243. ISSN 2413-5550.
2. Буцяк В.І., Буцяк А. А., Музика Л. І.// Influence of Zeolite Powder as Feed Additive on Productive Qualities of Bull Fattening at Low-Dose Radiation Load./ /Вплив цеолітового борошна як кормової добавки на продуктивні …// Міжнародний збірник наукових праць. – 2016. – Т. 1, № 2. – с. 41-46.

Солук Галина Степанівна. Експериментальне обґрунтування ефективності використання субстрату для біоконверсії органічних відходів у біогаз .
Музика Любов Іванівна. Аеротехногенне навантаження на лісові екосистеми Західного та Малого Полісся та основні напрямки збереження їх функціонування .

1. Конгрес. Niemiecko-Polsko-Ukrainski Kongres Ekologiczny Energia i ochrona klimatu, 18.05.17-21.05.17 (Uniwersytet Rzeszowski, Poland). - міжнародний.
2. Конгрес. XVII. Middle European Buiatrics Congress, May 3 - 6, 2017, Strbske Pleso - High Tatras, Slovakia. - міжнародний.
3. XIII Международная научно-практическая конференция «Технологические аспекты современного аграрного производства и охраны окружающей среды». 8-11 листопада 2017р. Казахстан. Алма-Ати.
4. VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування». м. Львів. 4-6 жовтня 2017 р. - міжнародна.
5. Конференція «Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького», 11-12 травня 2017 р. - міжнародна.
6. Семінар Dr.Vladimira Petrilla z University of Veterinary Medicine and Pharmacy in Kosice на тему «Застосування біологічно активних речовин природного походження (отрути змій)». Pozawydzialowy Instytut Biotechnologii, Uniwersytet Rzeszowski, Poland. 22 травня 2017. - міжнародний.
7. Семінар «Система управління безпечністю харчової продукції - вимога часу. Перспективи впровадження системи HACCP на підприємствах харчової та переробної галузі. Вимоги законодавства, стандартів, клієнтів». м. Львів. 28 листопада 2017 р. - всеукраїнський.
8. Тренінг «Безпека і якість харчових продуктів та перспективи виходу української продукції на Європейський ринок» смт Чабани Київської обл. 30 червня 2017 р. - всеукраїнський.
9. Симпозіум «Підвищення обізнаності з біобезпеки та біозахисту України» згідно рішення РНБО України «Про біологічну безпеку України». м. Київ. 2017 р. - міжнародний.
10. Конференція «Транскордонні емерджентні хвороби тварин: актуальні аспекти біологічної безпеки та контроль». м. Одеса. 5-9 червня 2017 р. - міжнародна.
11. Науково-практичний симпозіум «Лабораторні дослідження як інструмент забезпечення епізоотичного благополуччя та безпеки харчових продуктів». м. Київ. 17 жовтня 2017р. -міжнародний.
12. Кіщак Г., Сень А., Гривул Т. М. - Роль сульфатредукції в метаболізмі та круговороті сульфуру // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 83-84.
13. Кіщак Г., Сень А., Гривул Т. М. - Внесок школи біохіміків сільськогосподарських тварин С. З. Гжицького у вивченні ролі сульфуру для живлення тварин і птиці // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 103-104.
14. Кіщак Г., Шемедюк Н. - Характеристика і сфери застосування імуноферментного аналізу // „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 85-86.
15. Кузнецов В. В., Гривул Т. М. - Метаногенез: механізми, біологічна роль та практичне використання// Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 88-89
16. Німець Б. І., Гривул Т. М. – Українська Гельсінська спілка – етап боротьби українців за незалежність // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 93-94.
17. Прогонюк К., Саджениця О., Гривул Т. М. - Будова та функції таурину в організмі // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 106-107.
18. Стахів О., Шемедюк Н. - Молекулярні основи клітинного старіння організмі // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 105-106.
19. Тернавський В. Б., Гривул Т. М. Глутатіон – компонент антиоксидантної системи у анаеробних бактерій та епітеліальних клітин шлунково-кишкового тракту // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 107-109.
20. Турчин У., Буцяк В. Чи еволюція доведений факт? // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 109-110.
21. Чорній С., Пшонюк Б., Гривул Т. М. - Походження елементу сульфуру та еволюція його біогеохімічного циклу // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 116-118.
22. Зозуля А, Шемедюк Н. - Генетичне детермінування поведінки людини. Міжнародна конференція // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 77-79.
23. Стахів О., Зозуля А., Буцяк В. Перспективи використання БАД // Матеріали міжнародної конференції „Дні студентської науки у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького” – 11-12 травня 2017 року, ч.3, факультет харчових технологій та біотехнології. – С. 168-170.

1. Буцяк В.И., Буцяк А.А. Морфо-биохимические показатели крови и активность ферментов обмена углеводов в тканях коров при антропогенной нагрузке.// Stiinta agricolа/ Universitatea agrarа de stat din Moldova. – 2014, Nr.1. – 111-115s.
2. Буцяк В.І., Скіп О.С., Печар Н.П. Технологічні властивості та хімічний склад опалого листя як субстрату для вермикультивування // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2011. – Т.13, №2(48), ч 1. – С. 466 – 470. ISSN 2413-5550.
3. Буцяк В.І., Скіп О.С., Печар Н.П. Активність ферментації субстратів за різного кількісного співвідношення компосту з опалого листя та гною ВРХ у процесі вермикультивування Eisenia foetida // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2011. – Т.13, №4(50), ч 2. – С. 209 – 212. ISSN 2413-5550.
4. Гривул Т.Т., Гривул Т.М. Соціальна адаптація студентства в епоху постмодернізму// Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького.– Львів, 2011.– Т. 13, №3 (49).– С. 91-96. ISSN – 2413-5550 .
5. Печар Н.П., Скіп О.С. Біотехнологічна схема виготовлення кисломолочного сиру з екстрактом ехінацеї та його органолептична оцінка // Науковий вісник Львівського національного унверситету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, 2011. - Т.13, №4(50), частина 2. – С. 185-188. ISSN 2413-5550 .
6. Буцяк В.І., Хмель Ю.І. Створення продуцента тіопептидного антибіотика біоміцину // Сільський господар, 2011 - №3 – С. 11-12. ISSN 978-617-652-068-8.
7. Макух Є.М., Оліярник О.Д., Вигнан Д.С., Красневич А.Я., Гривул Т.М. Деякі аспекти внутрішньоклітинного метаболізму 4-гідроксиноненалю// Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. – Львів, 2012, Ч.2, Серія “ветеринарні науки‘. Серія “сільськогосподарські науки“, С. 168-173 ISSN 2413-5550.
8. Буцяк В.І., Власенко І.В. Можливість використання потенціалу (ГМО) та продовольча безпека України. // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2012. – Т.14, №2(52), ч 3. – С. 37 – 41. ISSN 2413-5550.
9. Шемедюк Н.П. Дослідження морфологічних змін у клітинних лініях ссавців за дії in- vitro екстрактів лікарських рослин / Н.П. Шемедюк // Біологічні Студії / Studia Biologica. – 2012. – Т. 6. №1. – С. 5 – 19. ISSN 1996-4536.
10. Буцяк В.І., Клименко О.М. Забруднення грунтів та харчових продуктів радіо цезієм Чорнобильського походження.// Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2013. – Т.15, №1(55), ч 4. – С. 24 – 29. ISSN 2413-5550.
11. Буцяк В.І., Скіп О.С. Вплив абіотичних факторів на популяцію Eisenia foetida.// Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2013. – Т.15, №1(55), ч 1. – С. 392 – 395. ISSN 2413-5550.
12. Буцяк В.І., Клименко О.М. Екологічна оцінка якості води річки Горинь та її приток.// Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2013. – Т.15, №3(57), ч 3. – С. 342 – 349. ISSN 2413-5550.
13. Буцяк В.І.. Курляк І.М. Закономірності міграції свинцю та цинку в організмі дійних корів.// Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2013. – Т.15, №3(57), ч 3. – С. 372 – 376. ISSN 2413-5550.
14. Буцяк В.І., Скіп О.С. Вміст білка та амінокислотний склад біомаси Eisenia foetida, культивованих на субстратах із підвищеним вмістом важких металів на тлі дії цеоліту. // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2013. – Т.15, №3(57), ч 2. – С. 279 – 285. ISSN 2413-5550.
15. Буцяк В.І., Буцяк А.А. Using of zeolite tuffs as enterosorbens in cows nourishmebt // Вісник Національного університету “Львівська Політехніка” – 2014, №781. – С.27-31. ISSN 0321-0499.
16. Буцяк В.І.,Буцяк А.А. Вплив полютантів на окремі біохімічні показники крові корів на тлі дії цеолітів за умов техногенного навантаження // Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України/ Матеріали IV наук. прак. конф. з міжнародною участю, Тернопіль. – 2014.–ч.1.–С.207-209. ISSN 978-617-652-068-8.
17. Шемедюк Н.П. Застосування біотехнологічних методів для збереження біорізноманіття представників родини Orchidaceae juss. / Шемедюк Н.П., Скіп О.С.// Науковий вісник ЛНУВМ та БТ ім. С.З. Гжицького. – Львів – 2014. – Т.16, №3(60), Ч.2 – С.345 – 358. ISSN2413-5550.
18. Шемедюк Н. П. Цитотоксична дія екстрактів перстача прямостоячого та софори японської/ Н.П. Шемедюк // Сучасні проблеми токсикології — 2014. — №3-4. – С.72 – 79. ISSN 1609-0446.
19. Іванюк Н.Т., Микитин Л.Є., Фоміна М.В., Дашковський О.О. Фізіологічна роль селену та йоду в організмі риб // Науковий вісник Львівського національного унверситету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 2014. - Т. 16, №2 (59), частина 3. – C. 287-291. ISSN 2413-5550 .
20. Буцяк В.І.,Буцяк А.А. Комбінований вплив солей важких металів на обмін вуглеводів у крові лабораторних тварин. // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2015. – Т.17, №1(61), ч 2. – С. 232 – 237. ISSN 2413-5550.
21. Буцяк В. І., Буцяк А.А, Клименко О. М., Клименко Л. В. Оцінка розвитку екоситуації у басейні річки Горинь // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – 2015. – Т.17, №1(61), ч 2. – С. 237 – 243. ISSN 2413-5550.
22. Шемедюк Н.П. Мікросателітна нестабільність/ Н.П. Шемедюк // Науковий вісник ЛНУВМ та БТ ім. С.З. Гжицького. – Львів – 2015. – Т.17, №1(61), Ч.3 – С.277 – 281. ISSN 2413-5550.
23. Буцяк В.І., Буцяк А.А., Калин Б.М. Розвиток іхтіофауни як показник екологічного стану річки Рати притоки Західного Бугу // Збірник праць V Міжн. екологічного форуму “Чисте місто, чиста ріка, чиста планета”, м. Херсон, 21-22 листопада 2013. – С. 122-127.
24. Буцяк В.І., Буцяк А.А. Міграція важких металів у системі “грунт-рослина-корм” у локальній зоні техногенного навантаження // Агробіологія та екологія. – 2014, Т4. - №1. – С.54-61. Кількість обліково-видавничих аркушів – 0,42.
25. Шемедюк Н.П., Буцяк В.І. Спосіб інгібування проліферативної активності клітин з високим рівнем експресії трансформованого генотипу, наприклад, лінії пухлинних клітин молочної залози, №57662 МПК (2011.01) G01N33/48 C12N5/00 C12N 5/09 (2001/01) A61K 36/00. –Україна, Київ, 2011, Бюл. №5 – 12 с.
26. Скіп О.С., Буцяк В.І. Спосіб утилізації опалого листя методом вермикультивування в умовах техногенного забруднення важкими металами. Патент на корисну модель № 14305. Заявл. 14.12.2012 р. Опубл. 25.06.2013 – Україна, Київ. – 2013. Бюл. №12.–8с.
27. Музика В.П. Оцінка небезпеки розвитку антибіотикорезистентності як складова аналізу ризику для людини // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Ветеринарна медицина. - № 99. - Харків, 2014 — С.60-65.
28. Музика В. П., Лісова Н. Е.Показники імунофізіологічного статусу свиней за впливу антимікробних препаратівфловет та флорікол // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Ветеринарна медицина». Вип.6 (35).- Суми, 2014.- С.172-176.
29. Музика В. П. Вивчення толерантності препарату Флорікол на великій рогатій худобі // Науково-технічний бюллетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок.-2014. – Вип.15, № . – С. 307-311 .
30. Музика В.П. Стан антиоксидантної системи за респіраторної патології у телят та застосування їм препаратів Фловет 30% та флорікол // Біологія тварин, т. 16, № 3. Львів, 2014. – С. 97-103.
31. Музика В.П. Стан антиоксидантної системи крові свиней за респіраторних захворювань та застосування препаратів Фловет 30% та Флорікол // Біологія тварин, т. 16, № 4. Львів, 2014. – С. 100-107.
32. Музыка В. П., Лисовая Н. Э., Сободош О. Й. Шкодяк Н.В. Физиолого-биохимические процессы организма телят при применении препаратов Фловет и Флорикол для лечения респираторных заболеваний // Ученые записки учреждения образования «Витебская ордена «Знак Почета» государственная академия ветеринарной медицины». – том 48, вып. 2, часть ІІ (январь-июнь), 2015.
33. Музыка В.П., Стецко Т.И., Пашковская М.В. Антибиотикорезистентность в ветеринарной медицине // Материалы V Международного съезда ветеринарных фармакологов и токсикологов «Актуальные проблемы и инновации в современной ветеринарной фармакологии и токсикологии», Витебск. 2015.
34. Музика В. П., Стецько Т. І. Остапів Н. В. Антибіотикотерапія ензоотичної пневмонії свиней // Науково-технічний бюллетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. – Т. 2. № 3, 2014.
35. Музика В. П. Вивчення антимікробної активності препарату на основі флуорфеніколу при лікуванні респіраторних захворювань телят // Науково-технічний бюллетень ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. – Львів, 2015. – Вип.16, № 2. – С.213-217.
36. Музика В. П., Стецько Т. І., Островська Л.Л. Балян О. З. Антимікробна активність нового антибактеріального препарату на основі цефтіофуру і кетопрофену та його ефективність при лікуванні респіраторних захворювань // Науково-технічний бюллетень ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. – Львів, 2015. – Вип.16, № 2. – С.218-224.
37. Коцюмбас І.Я., Музика В.П., Брезвин О.М. Застосування антимікробних препаратів у птахівництві як складова аналізу ризику для людини // Журнал «Тваринництво сьогодні» – Київ, №6. червень 2016, С.49-57. О.Г. Малик.
38. Влізло В. В., Коцюмбас І. Я., Салига Ю.Т., Музика В. П., Косенко Ю.М., Брезвин О.М. / Лікарські рослини у ветеринарній медицині. Київ: Аграрна наука, 2016. – 272 с.

Назва теми: «Особливості біоконверсії органічних відходів, синтезу біологічно активних сполук, збереження та збагачення біоресурсів з метою розробки екобіотехнологій щодо одержання безпечної продукції».

Пріоритетний напрям:
1. Раціональне природокористування;
2. Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань.

Пріоритетний тематичний напрям:
1. Перспективні технології агропромислового комплексу та переробної промисловості.
2. Конструювання та технології створення нових лікарських засобів на основі спрямованого дизайну біологічно активних речовин та використання наноматеріалів.

 Посібники:

1. Буцяк В.І. Кравців Р.Й., Буцяк Г.А. Екологічний моніторинг ведення тваринництва у біогеохімічних провінціях. Монографія Львів, 2005.-254с.
2. Кравців Р.Й., Буцяк В.І., Колотницький А.Г. Навчальний посібник “Клітинна інженерія”. Львів, 2005.- 101 с.
3. Буцяк В.І., Кравців Р.Й., Буцяк Г.А. Навчальний посібник “Біогеохімія”. Львів, 2006.- 202 с.
4. Буцяк В.І., Кравців Р.Й., Колотницький А.Г. Навчальний посібник “Теоретичні і лабораторно-практичні основи біохімії”. Львів, 2006.-299с. гриф МАП України.
5. Буцяк В.І., Кравців Р.Й., Колотницький А.Г. Навчальний посібник “Генетична інженерія”. Львів, 2008.- 214 с.
6. Буцяк В.І., Кравців Р.Й.,Колотницький А.Г., Буцяк Г.А. Біотехнологія заготівлі силосу. Львів: Тріада плюс, 2008.- 127 с.
7. Буцяк В.І., Колотницький А.Г., Мельниченко О.М., Бітюцький В.С., Буцяк Г.А. Навчальний посібник. Основи біотехнології. Рекомендований до друку МАПтаП України №18/-28-13/47 від 01.02. 2011.- Львів, 2011.- 395 с.
8. Буцяк В.І., Колотницький А.Г., Мельниченко О.М., Бітюцький В.С., Буцяк Г.А. Навчальний посібник. Основи біотехнології. Рекомендований до друку МАПтаП України №18/-28-13/47 від 01.02. 2011.- Львів, 2011.- 395 с.
9. Буцяк В.І., Буцяк А.А. Біотехнологія для всіх. Тлумачний словник біотехнологічних термінів. Львів, 2014.- 130 с.
10. Шемедюк Н. П. Клітинна інженерія: навчальний посібник. Львів, 2018.- 130 с.
11. Шемедюк Н. П. Хімія канцерогенів: навчальний посібник. Львів, 2018.- 171 с.

Методичні вказівки:
1. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Методи органічного синтезу” для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2011.- 52 с
2. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Біологія клітини” для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2011.- 68 с
3. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Загальна та молекулярна генетика”, частина 1 для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2013.-74 с.
4. Буцяк В.І., Швед О.В. Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисциплін “Загальна біотехнологія” та “Промислова біотехнологія” для студентів напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2013.-16 с.
5. Буцяк В.І. Методичні вказівки для вивчення дисципліни “Біотехнологія” студентами заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.090102 технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Львів, 2014.–84 с.
6. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни “Біологія клітини” для студентів напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2014.- 64 с.
7. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни “Біотехнологія біологічно активних речовин” для студентів напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2014.- 56 с.
8. Буцяк В.І. Методичні вказівки для вивчення дисципліни “Біотехнологія” студентами заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.090102 “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”. Львів, 2014.- 80 с.
9. Буцяк В.І., Шемедюк Н.П., Скіп О.С. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи біотехнології” для студентів напряму підготовки 6.0917 “Харчові технології та інженерія”. Львів, 2014.- 64 с.
10. Буцяк В.І. Методичні вказівки до навчальної ознайомчої практики з дисциплін “Біологія клітини”, “Загальна та молекулярна генетика”, “Загальна біотехнологія” для студентів 1-3-го курсу напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2014.- 28 с.
11. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання, оформлення та захисту кваліфікаційної бакалаврської роботи (дипломної роботи чи проекту) студентами ФХТЕ з напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2014.- 24 с.
12. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Загальна біотехнологія” для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2015.- 92 с.
13. Буцяк В.І., Божик В.Й., Шемедюк Н.П., Скіп О.С. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Гідрорадіоекологія” для студентів напряму підготовки 6.090201 “Водні біоресурси та аквакультура”. Львів, 2015.- 60 с.
14. Буцяк В.І. Опорні тестові питання з державного іспиту рівня навчання базового напряму 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2015.- 183 с.
15. Буцяк В.І., Буцяк А.А. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Біоконверсія органічних сполук” для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2015.- 64 с.
16. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Біотехнологія білків” для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2015.-56 с.
17. Буцяк В.І., Буцяк А.А. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Радіобіологія та радіоекологія” для студентів напряму підготовки 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Львів, 2015.-99 с.
18. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Біотехнологія” для студентів напряму підготовки 6.090102 “Технологія виробництва та переробка продукції тваринництва”. Львів, 2016.–75 с.
19. Буцяк В.І. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Ветеринарна радіобіологія” для студентів напряму підготовки 6.110101 “Ветеринарна медицина” та “Радіобіологія” напряму підготовки 6.090102 “Технологія виробництва та переробка продукції тваринництва”. Львів, 2016.- 79 с.
20. Фігурка О.М., Яремкевич О.С., Федорова О.В., Швед О.В., Новіков В.П. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Сучасне застосування біотехнологічних методів (біотехнологія харчових виробництв)». Частина І. для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 162 "Біотехнології та біоінженерія "/– Львів:ТБСФБ, НУ ЛП 2017. – 56 с. (Реєстраційний № 7344 від 04.05.2017.).
21. Заярнюк Н.Л., Федорова О.В., Милянич А.О., Швед О.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Біотехнологія бродіння». Частина І. для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 162 "Біотехнології та біоінженерія " – Львів:ТБСФБ, НУ ЛП 2017. – 26с. (Реєстраційний № 7217 від 01.03.2017.).
22. Буцяк В. І., Буцяк А. А. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біоконверсія органічних сполук» для студентів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія». Львів, 2018.- 64 с.
23. Шемедюк Н. П. Методичні вказівки до самостійних робіт з дисципліни «Хімія канцерогенів» для студентів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія». Львів, 2018.- 36 с.
24. Шемедюк Н. П. Методичні вказівки до самостійних робіт з дисципліни «Клітинна інженерія» для студентів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія». Львів, 2018.- 25 с.

Самостійні роботи:
1. Буцяк В.І. Тестові завдання для самостійної роботи з вивчення курсу “Біологія клітини” для студентів напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2014.- 44 с.
2. Буцяк В.І. Тестові завдання для самостійної роботи з вивчення курсу “Біологія клітини” для студентів напряму підготовки 6.0514.01 “Біотехнологія”. Львів, 2014.- 44 с.
3. Буцяк В.І. Методичні вказівки для самостійної роботи з вивчення курсу “Вступ до фаху. Історія біотехнології” для студентів напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія”. Львів, 2015.- 56 с.

Біотехнологія білків
Метою вивчення є теоретичні засади технологічних процесів мікробіологічного виробництва білка. Дисципліна спрямована на поглиблене вивчення методів біотехнології пов’язаних з очисткою та функціонуванням білків, культивуванням мікроорганізмів, приготуванням поживних середовищ, одержанням цільового продукту, виділенням біологічно активних сполук білкової природи, технологічними прийомами та апаратурним оснащенням процесів як невід’ємної складової біотехнологічного процесу.
Кількість кредитів – 3.0. Лекції – 16 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 42 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Загальна та молекулярна генетика
Генетика належить до лідерів сучасного природознавства як за темпами нагромадження наукової інформації, важливістю та глибиною наукових відкриттів, так і за тим впливом, який має ця наука на життя людства. Підходи та методи генетики все більше проникають в інші біологічні науки. Досягнення генетики мають важливе значення для розвитку сільського господарства, медицини та служать основою сучасної біотехнології. Тому вивчення дисципліни "Загальна та молекулярна генетика " займає чільне місце упідготовці фахівців біотехнологів.
Дисципліна « Загальна та молекулярна генетика » пов’язана з молекулярною біологією, біохімією, біофізикою, мікробіологією, фізіологією, клітинною біологією.
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» є пізнання матеріальних основ спадковості і мінливості живих істот шляхом дослідження процесів передавання, реалізації і зміни генетичної інформації, а також способу її зберігання, що протікають на субклітинному, молекулярному, популяційному, організмовому рівнях та навиків застосування знань генетики у вирішенні завдань біотехнології.
Предметом навчальної дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» є матеріальні основи спадковості і мінливості живих істот, реалізація і зміни генетичної інформації, спосіб її зберігання.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу до вивчення закономірностей спадковості та мінливості на всіх рівнях організації живої матерії, сприяти формуванню логіки планування генетичного експерименту та сприяти розумінню значення генетики у вирішенні завдань біотехнології;
- пізнавальні: викласти основи генетичних знань про функціонування біологічних систем різних рівнів складності, а також про специфіку функціонування ядерного та цитоплазматичного геномiв та їх взаємодію;
- практичні: ознайомити студентів із сучасними методами генетичного аналізу, навчити застосовувати деякі з них на практиці; навчити розв’язувати задачі з генетики, ознайомити студентів із сучасними методами генної інженерії.
Студенти повинні
знати:
• закони Г. Менделя;
• значення хромосомної теорії спадковості для розвитку генетики;
• механізми визначення статі;
• значення взаємодії генів;
• значення позаядерної спадковості;
• закономірності мінливості, причини модифікаційної мінливості, поняття про норму реакції генотипу та її значення;
• роль мутацій в еволюції організмів;
• основи генетики популяцій;
• закон Харді-Вайнберга та його практичне використання;
• основні методи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів;
• як організована генетична інформація в ДНК;
• будову оперона;
• властивості генетичного коду;
• принцип регуляції активності оперона;
• системи негативної регуляції експресії генів;
• значення позаядерної спадковості;
• класифікації генів;
• вроджені та спадкові захворювання, їх розповсюдження в популяціях людини;
• методи молекулярної генетики;
• можливості та досягнення молекулярної генетики для вирішення завдань сучасної біотехнології.
уміти:
• характеризувати явища проміжного та зчепленого успадкування ознак;
• пояснювати поняття про ген, генотип, фенотип, домінантний та рецесивний стани ознак, алельні гени, гетерозиготність, гомозиготність та інші генетичні поняття;
• обгрунтовувати роль спадковості в еволюції організмів;
• наводити приклади спадкової та неспадкової мінливості;
• характеризувати мутаційну мінливість;
• пояснювати адаптивний характер модифікаційних змін;
• характеризувати генотип як цілісну систему організму;
• пояснювати значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості для селекції;
• порівнювати мутаційну і модифікаційну мінливість, форми спадкової мінливості;
• обгрунтовувати необхідність обережного ставлення до використання генетично модифікованих продуктів;
• пояснювати можливості використання трансгенних організмів;
• порівнювати класичні методи селекції з біотехнологічними;
• розв’язувати задачі з загальної генетики та молекулярної генетики.
• зображати схеми будови оперона, транскриптона;
• пояснити термін «ген», «експресія генів»;
• обгрунтовувати роль змін, які відбуваються на ДНК в еволюції організмів;
• класифікувати гени;
• створювати родоводи при застосуванні генеалогічного методу;
• обгрунтовувати необхідність обережного ставлення до використання генетично модифікованих продуктів;
• пояснювати можливості використання трансгенних організмів.
Розділ 1. Предмет і завдання загальної та молекулярної генетики. Спадковість. Закономірності успадкування ознак.
Розділ 2. Мінливість генетичного матеріалу, її причини та методи вивчення.
Розділ 3. Молекулярні основи генетичних процесів.
Розділ 4. Генетика людини.
Розділ 5. Генетика як теоретична основа селекції та біотехнології.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 36 год., практичні – 36 год., самостійна робота – 78 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Загальна біотехнологія
Метою вивчення дисципліни є вивчення умов і особливостей культивування біологічних агентів – продуцентів біологічно активних речовин, процесів біосинтезу цільового продукту, методів керування процесами біосинтезу, способів та прийомів промислової реалізації біотехнологічного процесу, а також ознайомлення студентів із принципами розробки біотехнологій.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 86 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біотехнологія біологічно активних речовин
Метою вивчення дисципліни є вивчення основних технологій виробництва біологічно активних речовин.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 36 год., лабораторні – 36 год., самостійна робота – 66год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біотрансформація органічних сполук
Метою вивчення дисципліни є набуття студентами знань щодо трансформації продуктів фотосинтезу як відновлюючого й практично невичерпного джерела енергії з метою одержання продуктів харчування і виробництва цінної сировини для народного господарства.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 56год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біологія клітини
Метою вивчення дисципліни є набути студентами знань з основних принципів молекулярного рівня організації біологічних систем та їх функціонування, організації і будову клітин різного походження і подальше засвоєння одержаних знань та навиків при вивченні загальної мікробіології, біохімії, генетики, технології отримання різних продуктів за допомогою живих одноклітинних організмів.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 36 год., лабораторні – 54 год., самостійна робота – 60 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Гідрорадіоекологія
Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з основними властивостями радіоактивних речовин, біологічними основами дії йонізуючих випромінювань, токсикологією основних радіонуклідів, шляхами їх міграції та розподілу в системі грунт - розчин, вода – прісноводні організми – грунти, механізми нагромадження радіонуклідів гідробіонтами.
Кількість кредитів – 4. Лекції – 16 год., практичні – 16 год., лабораторні – 16 год., самостійна робота – 72 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біотехнологія
Метою вивчення дисципліни є ознайомити студентів з використанням існуючих, так і конструювання бажаних генотипів, що забезпечують більш високу продуктивність тварин та прискорені темпи їх відтворення. Створення штучних, або більш повноцінних кормових ресурсів, гормональних, ферментативних та лікарських препаратів, які стимулюють ріст, продуктивність, відтворну здатність, підвищують стійкість до захворювання, до створення штучної їжі. Підвищення ефективності використання сільськогосподарських тварин, на поліпшення конверсії корму та одержання продукції високої якості за зменшення енергетичних витрат на її виробництво.
Кількість кредитів – 4,5. Лекції – 16 год., практичні – 32 год., лабораторні – 16 год., самостійна робота – 71год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Радіобіологія
Метою вивчення дисципліни є вивчення закономірностей дії йонізуючого випромінювання на живий організм з метою пошуку можливостей щодо керування його реакціями на цей фактор. Освоєння прикладних аспектів спеціальності, пов’язаних із радіаційною безпекою, а також практичне застосування знань для вирішення дослідницьких та прикладних знань.
Кількість кредитів – 3. Лекції – 16 год., лабораторні – 16 год., самостійна робота – 58год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біогеохімія та біопошкодження
Метою вивчення дисципліни є пізнання хімічного складу живих організмів, участі живої речовини і продуктів її розпаду в процесах міграції, розподілу, розсіювання та накопичення хімічних елементів у земній корі, формування принципів єдності, взаємодії живої та неживої природи як основи життя.
Кількість кредитів – 5.0.Загальна кількість годин-150:лекції – 36 год., лабораторні – 54 год.,самостійна робота – 60 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Основи біохімії та біотехнології рослин
Біотехнологія рослин базується на застосуванні низки нових технічних прийомів для модифікації, покращення, створення та розмноження рослинних організмів в умовах in vitro, одержання корисних речовин. Вирощування і маніпуляції з клітинами, тканинами і органами рослин поза організмом відбуваються на штучних живильних середовищах у чітко контрольованих умовах. Методи клітинної інженерії рослин дозволяють не тільки глибше вивчати структуру і функціонування клітин, що визначають розвиток будь-якого організму, але й створювати нові форми живих організмів, корисні для людини, для збереження різноманітності видів на Землі. Досягнення цього напрямку мають важливе значення для розвитку сільського господарства, медицини, харчової технології та служать основою сучасної біотехнології. Особливо важливим є отримання різноманітних біологічно активних речовин рослинного походження, які використовують при виготовленні лікарських препаратів (фітопрепарати), засобів захисту рослин, харчових добавок. Тому вивчення дисципліни "Основи біотехнології рослин" є важливим в підготовці фахівців біотехнологів.
Метою вивчення дисципліни «Основи біотехнології рослин» є ознайомлення студентів із принципами використання біологічних знань у виробництві практично цінних продуктів і набуття розуміння про сучасні біотехнологічні процеси, які базуються на клітинній інженерії рослин.
Предметом навчальної дисципліни «Основи біотехнології рослин» є культура рослинних клітин, отримана in vitro, методи клітинної та генетичної інженерії рослин.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи біотехнології рослин» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування методу культури рослинних клітин, отриманої in vitro;
- пізнавальні: викласти основи знань про особливості культивування рослинних клітин in vitro, генетичну інженерію рослин;
- практичні: виробити у студентів навички проектування біотехнологічних процесів шляхом збирання, якісного опрацювання та аналізу інформації, експериментального освоєння методів роботи з біотехнологічними об’єктами в умовах лабораторії.
Студент повинен
знати:
• базові принципи роботи з клітинними, тканинними і органними культурами рослин in vitro;
• закономірності росту, розмноження рослин чи їх частин в умовах in vitro;
• способи одержання і культивуваннякалюсних тканин на агаризованому середовищі,суспензійних культур, протопластів;
• класифікацію, номенклатуру, фізичні і хімічні властивості та засоби одержання органічних речовин, що є у складі сировини;
• практичні аспекти використання продуктів біотехнології рослин;
• способи апаратурного оформлення процесів культивування рослин, технологічні режими, устаткування;
• методи та засоби науково-дослідницької роботи, інженерної творчості, спрямовані на розвиток галузі;
• проблеми екобезпеки, основні вимоги техніки безпеки.
вміти:
• обґрунтовано обрати відповідний метод для вирішення конкретного завдання;
• знаходити необхідний матеріал для досліджень;
• приготувати відповідні поживні середовища для культивування клітин;
• стерилізувати середовища, культури;
• працювати з мікроскопом і робити оцінку життєздатності клітин у культурі, їх підрахунок;
• складати схеми конструювання організмів на основі об’єднання клітин in vitro;
• розмножувати цінні, зникаючі види рослин, застосовуючи принципи мікроклонального розмноження;
• самостійно шукати необхідну наукову інформацію у періодичних виданнях і через Інтернет.
Розділ 1.Теоретичні основи методу культури рослин in vitro.
Розділ2. Способи культивування рослинних клітин in vitro.
Кількість кредитів – 4.0. Лекції – 36 год., лабораторні – 36 год., самостійна робота – 48год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Біоінженерія (клітинна і генетична)
Біо інженерія – найсучасніший напрям біотехнології, який визначає стрімкий розвиток цієї науки. Методи клітинної та генетичної інженерії дозволяють не тільки глибше вивчати структуру і функціонування клітин, генів, що визначають розвиток будь-якого організму, але й створювати нові форми живих організмів, корисні для людини, для збереження різноманітності видів на Землі. Підходи та методи біоінженерії все більше проникають в інші біологічні науки. Досягнення цього напрямку мають важливе значення для розвитку сільського господарства, медицини, харчової технології та служать основою сучасної біотехнології. Тому вивчення дисципліни "Біоінженерія (клітинна, генетична) "займає чільне місце упідготовці фахівців біотехно логів.
Дисципліна "Біоінженерія (клітинна, генетична)" пов’язана з молекулярною біологією і генетикою, клітинною біологією, генетикою, біохімією, біофізикою, мікробіологією, фізіологією. 
Метою викладання навчальної дисципліни "Біоінженерія (клітинна, генетична)" є ознайомлення студентів з інноваційними технологіями клітинної та генної інженерії, які дозволяють створювати клітинні гібриди (гібридоми), генетично модифіковані організми, клонувати організми та використовувати їх для експериментальних досліджень, як продукцію для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини, для вирішення завдань біотехнології. Студенти вивчають принципи використання біологічних знань у виробництві практично цінних продуктів і набувають розуміння про сучасні біотехнологічні процеси, які базуються на генетичній та клітинній інженерії.
Предметом навчальної дисципліни "Біоінженерія (клітинна, генетична)" є технологічні принципи, методи клітинної та генної інженерії.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Біоінженерія (клітинна, генетична) » є
- методичні: висвітлення теоретичних основ та методологічних закономірностей, принципів, системного підходу у виробництві практично цінних біотехнологічних продуктів, які можна одержати за допомогою генної та клітинної інженерії;
- пізнавальні: сформувати уявлення про сучасні біотехнології, які базуються на генетичній і клітинній інженерії;
- практичні: формування у студентів навичок проектування біотехнологічних процесів шляхом збирання, якісного опрацювання та аналізу біотехнологічної інформації, експериментального освоєння методів роботи з різними біотехнологічними об’єктами в умовах лабораторії.
Студенти повинні
знати:
• основні напрямки та теоретичні досягнення в галузі біотехнології, клітинної та генної інженерії;
• загальні принципи та методи генної інженерії,
• загальні принципи та методи клітинної інженерії;
• основи гібридомної теорії, способи гібридизації клітин;
• способи одержання МКА;
• способи клонування, методологію молекулярного клонування;
• основні принципи одержання рекомбінантних ДНК;
• особливості трансформування живих об’єктів;
• практичні аспекти використання продуктів біотехнології;
вміти:
• обґрунтовано обирати відповідний метод для вирішення конкретного завдання;
• знаходити необхідний матеріал для досліджень;
• приготувати поживні середовища для культивування клітин;
• стерилізувати середовища, культури;
• працювати з мікроскопом і робити оцінку життєздатності клітин у культурі, їх підрахунок;
• складати схеми конструювання організмів на основі об’єднання фрагментів ДНК in vitro;
• визначати конкретний ген, який контролює синтез того чи іншого білка, а також визначати ген, в якому відбулася мутація;
• узагальнювати сучасні теоретичні знання в галузі єдиного комплексу природничого циклу дисциплін (біохімія, мікробіологія, генетика, екологія, біотехнологія);
• володіти методами очищення, фракціонування та виділення метаболітів і макромолекул з біологічних об’єктів;
• самостійного шукати необхідну наукову інформацію у періодичних виданнях і через Інтернет. 
Розділ 1. Клітинна інженерія.
Розділ 2. Генетична інженерія.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 48 год., самостійна робота – 40 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Хімія канцерогенів
«Хімія канцерогенів» – дисципліна, під час вивчення якої розглядаються питання про основні компоненти забруднення навколишнього середовища, які безпосередньо сприяють збільшенню кількості випадків захворювання злоякісними пухлинами, їх механізм дії. Серед різних канцерогенних агентів найбільш поширеними є хімічні. Хімічні канцерогени відповідальні за виникнення до 80-90% всіх злоякісних пухлин людини. Знання канцерогенних властивостей хімічних сполук, з якими людина контактує у промисловості та побуті, в результаті забруднення навклишнього середовища, є необхідною умовою для планування і здійснення первинної профілактики злоякісних пухлин та стримання процесу поширення захворювання.
Мета – ознайомити студентів з сучасним станом наукових досліджень і сферами практичного використання знань з дисципліни «Хімія канцерогенів», перспектив розвитку уявлення про канцерогени та канцерогенез. Сформувати уявлення про систему онкологічного моніторингу (МАВР) при визначенні джерел та технологій канцерогенного забруднення, ланки контакту людини з канцерогенами, експериментальними та епідеміологічними методами дослідження речовин на канцерогенну активність.
Предметом навчальної дисципліни «Хімія канцерогенів» є канцерогени, канцерогенез, механізми канцерогенезу, методи дослідження речовин на канцерогенну активність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Хімія канцерогенів» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу до вивчення закономірностей дії канцерогенів, процесу канцерогенезу, сприяти формуванню логіки планування наукового експерименту та сприяти розумінню небезпеки забруднення середовища канцерогенами;
- пізнавальні: ознайомити студентів з джерелами та технологіями канцерогенного забруднення, систему онкологічного моніторингу (МАВР) при визначенні джерел та технологій канцерогенного забруднення,поняттям « канцерогени», їх властивостями та класифікацією;
- практичні: ознайомити студентів із сучасними методами оцінки канцерогенності речовин, навчити застосовувати деякі з них на практиці.
Студент повинен
знати:
• основні джерела та технології канцерогенного забруднення;
• канцерогени, їх властивості та класифікацію;
• хімічні речовини з канцерогенною активністю;
• поняття «канцерогенез», «професійний рак»;
• теорії механізмів канцерогенезу;
• гігієнічний норматив України “Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”;
• основи експериментальних, епідеміологічних методів дослідження речовин на канцерогенну активність.
вміти:
• відтворювати основні змістові елементи навчальної дисципліни, використовуючи схеми;
• практично використовувати знання при застосуванні методів досліджень речовин на канцерогенну активність;
• характеризувати хімічні речовини з канцерогенною активністю;
• підбирати матеріал для короткострокових тестів речовин на канцерогенну активність, оцінити їх переваги та недоліки;
• аналізувати гігієнічний норматив України “Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”;
• цілісно і системно мислити.
Розділ 1. Канцерогени, джерела та технології канцерогенного забруднення.
Розділ 2. Канцерогенез. Молекулярно-біологічні механізми дії хімічних канцерогенів. Профілактика канцерогенезу.
Кількість кредитів – 3,0. Лекції – 18год., лабораторні – 18 год., самостійна робота – 54 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Молекулярна біологія
Молекулярна біологія – сучасна біологічна наука, що вивчає молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної інформації, структуру і функції нуклеїнових кислот і білків, методи аналізу біологічних послідовностей та просторових структур макромолекул.
Мета – ознайомити студентів з сучасним станом наукових досліджень і сферами практичного використання даної дисципліни, перспектив розвитку молекулярної біології. Сформувати уявлення про молекулярну біологію як науку, що вивчає механізми молекулярної взаємодії білків, нуклеїнових кислот, які визначають програму розвитку і функціонування клітини вцілому.
Предметом навчальної дисципліни «Молекулярна біологія» є молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної інформації, структура і функції нуклеїнових кислот і білків, методи молекулярної біології.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Молекулярна біологія» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу до вивчення молекулярних механізмів збереження і реалізації генетичної інформації, вивчення структури і функції нуклеїнових кислот і білків, методів молекулярної біології та сприяти розумінню значення молекулярної біології у вирішенні завдань біотехнології;
- пізнавальні: викласти основи знань про особливості будови і властивостей макромолекул, які є складовою частиною живої клітини; механізм реалізації спадкової інформації; білково-нуклеїнові взаємодії під час трансляції, транскрипції, реплікації; деякі методи дослідження білків та нуклеїнових кислот;
- практичні: ознайомити студентів із сучасними методами молекулярної біології, навчити застосовувати деякі з них на практиці; навчити розв’язувати задачі з молекулярної біології.
Студенти повинні
знати:
• особливості будови і властивостей макромолекул, які є складовою частиною живої клітини;
• основні концепції структурної організації білків і нуклеїнових кислот;
• структурно-функціональну організацію генетичного апарату клітин;
• механізми відтворення і реалізації генетичної інформації;
• теоретичні основи експериментальних методів дослідження білків та нуклеїнових кислот;
• білково-нуклеїнові взаємодії під час трансляції, транскрипції, реплікації;
• сучасні біологічні дослідження, наукові відкриття.
вміти:
• розв’язувати задачі з молекулярної біології;
• відтворювати основні змістові елементи навчальної дисципліни, використовуючи схеми, що відображають основні молекулярні процеси життя;
• характеризувати структурну організацію білків і нуклеїнових кислот;
• характеризувати механізми відтворення і реалізації генетичної інформації;
• застосовувати вивчені методи дослідження молекулярної біології;
• цілісно і системно мислити.
Розділ 1. Предмет і завдання молекулярної біології. Структура і функції біологічних макромолекул (білків, нуклеїнових кислот), методи їх дослідження. Відтворення ДНК у ряді поколінь. Сучасне поняття про ген.
Розділ 2.Реалізація генетичної інформації.Принципи виправлення пошкоджень ДНК.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 56 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Основи ензимології та біотехнологія бродіння
Метою вивчення дисципліни є ознайомити студентів з основними положеннями біокаталізу, структурою ензимів та методами їх виділення, закономірностями перебігу та регуляції ензиматичних реакцій та ознайомити студентів з основами життєдіяльності мікроорганізмів (бактерії, дріжджі,), що здійснюють бродіння, його хімізмом та характеристикою основних видів бродіння.
Кількість кредитів – 6,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 48 год., самостійна робота – 100 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., доцент Гривул Теодор Миколайович

Біобезпека використання біотехнологій та біопошкодження
Метою вивчення дисципліни є теоретично і практично підготовити студентів щодо створення безпечних умов біотехнологічного виробництва.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 16 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 72 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач: к.б.н., доцент Гривул Теодор Миколайович

Радіобіологія
Метою вивчення дисципліни є ознайомити студентів із основами радіаційної біології та безпеки і загальними закономірностями біологічної відповіді на дію іонізуючого випромінювання.
Кількість кредитів – 3,0. Лекції – 20 год., лабораторні – 30 год., самостійна робота – 40 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., доцент Гривул Теодор Миколайович

Промислове виробництво біотехнологічної продукції 
Метою вивчення дисципліни «Промислове виробництво біотехнологічної продукції» є формування у студентів уявлення про свою професію, майбутню діяльність, шляхи професійного вдосконалення, майбутнє місце роботи. Формування наукового світогляду відносно біотехнологічного процесу, прийомів створення та виробництва біотехнологічної продукції.
Предметом навчальної дисципліни «Промислове виробництво біотехнологічної продукції» єбіотехнологічний процес, прийоми створення та виробництво біотехнологічної продукції, професійна діяльність біотехнолога.
Завдання: формуючи систему знань, етичну культуру майбутнього біотехнолога, вивчення навчальної дисципліни «Промислове виробництво біотехнологічної продукції» передбачає розвиток логічного мислення і набуття знань про:
• значення навчальних дисциплін із циклів підготовки біотехнологів для формування майбутньої майстерності;
• кваліфікаційні вимоги до бакалавра біотехнолога;
• сучасні напрями розвитку біотехнології;
• сутність загальнонаукових та спеціальних методів і принципів проведення біотехнологічних досліджень;
• ознайомлення з природою і багатогранністю біотехнологічних процесів, зі здобутками біотехнології;
• ознайомлення з методами біотехнології;
• пізнання основ молекулярної біології нуклеїнових кислот та процесів біосинтезу білка;
• ознайомлення з основами методології генної інженерії;
• ознайомлення з біотехнологічними аспектами вирішення екологічних проблем.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
• систему підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах;
• значення навчальних дисциплін із циклів підготовки біотехнологів для формування майбутньої майстерності;
• кваліфікаційні вимоги до бакалавра біотехнології;
• сучасні напрями розвитку біотехнології;
• сутність загальнонаукових та спеціальних методів і принципів проведення біотехнологічних досліджень;
• основні етапи розвитку біотехнології, загальні можливості застосування в практичній і науковій діяльності біотехнологічних методів традиційної і новітньої біотехнології;
• мікробіологічні об’єкти, основи мікробіологічних процесів, закономірності росту і розвитку мікроорганізмів, які застосовуються у біотехнології;
• сучасні технології масштабного (промислового) культивування мікроорганізмів – продуцентів;
• компоненти біотехнологічного процесу;
• вимоги асептики біотехнологічного процесу;
• селекційно-генетичні методи одержання мікроорганізмів-продуцентів;
• основи клітинної біотехнології, її роль у одержані біотехнологічної продукції;
• принципи вирішення екологічних проблем біотехнологічними методами;
• як застосовувати досягнення біотехнології у різних її напрямках.
вміти:
• раціонально планувати свою підготовку із врахуванням тісного зв’язку всіх навчальних дисциплін;
• формувати та розвивати навички наукової діяльності;
• користуватися бібліотечними каталогами, аналізувати інформацію, працювати з науковими, фондовими матеріалами та періодикою, здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет;
• формувати професійні навички освоєння елементів та складових майбутньої спеціальності.
• характеризувати об’єкти біотехнології,
• визначати суть методів біотехнології;
• орієнтуватись у спектрі біотехнологічної продукції: засоби захисту сільськогосподарської продукції, бактеріальних добрив, регуляторів росту, цінних кормових добавок, вакцин, діагностикумів;
• характеризувати ефективність технологій пов’язаних з переробкою відходів сільського господарства, промисловості, побуту;
• характеризувати етапи біотехнологічного процесу;
• характеризувати основи селекційного процесу для створення мікроорганізму-продуцента;
• характеризувати етапи культивування продуцента у лабораторних умовах.
Розділ 1. Біотехнологія як наука. Предмет і завдання, історія розвитку. Кваліфікаційні вимоги до фахівців-біотехнологів. Поняття про наукове дослідження, його структура в біотехнології.
Розділ 2. Біотехнологічний процес, біотехнологічна продукція. Безпека біотехнологічних продуктів.
Кількість кредитів – 3,0. Лекції – 16 год., практичні – 32 год., самостійна робота – 42 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

1. Біологія клітини
2. Біоінженерія (клітинна та генетична)
3. Біогеохімія та біопошкодження
4. Біоетика, біобезпека та біозахист
5. Біотрансформація органічних сполук
6. Біотехнологія
7. Біотехнологія СП
8. Біотехнологія білків
9. Біотехнологія БАР
10. Біотехнологія рибництва у внутрішніх водоймах
11.Біотехнологічні методи захисту рослин
12.Біотехнологія відновлення екосистем
13.Біотехнологія у харчовій промисловості
14.Біохімічні основи мікробного синтезу
15.Безпека біотехнологічної та продовольчої сировини
16.Біобезпека використання біотехнологій та біопошкодження
17. Гідрорадіоекологія
18. Екологічний моніторинг біотехнологічних виробництв
19. Екобіотехнологія з основами нанобіотехнології
20. Експрес аналіз та біосенсорні системи в екобіотехнології
21. Загальна біотехнологія
22. Загальна та молекулярна генетика
23. Клітинна інженерія
24. Моделювання та масштабування біотехнологічних виробництв у системі GMP
25. Молекулярна біологія
26. Молекулярна біотехнологія та ДНК-технології
27. Методи ідентифікації ГМО
28. Методи наукової творчості та організація наукових досліджень
29. Методи органічного синтезу
30. Нанобіотехнологія та біоінформатика живих організмів
31. Нормативне забезпечення біотехнологічних виробництв
32. Основи біотехнології
33. Основи біохімії та біотехнології рослин
34. Основи ензимології та біотехнологія бродіння
35. Основи селекції та конструювання промислових штамів мікроорганізмів
36. Промислова біотехнологія
37. Промислове виробництво біотехнологічних продуктів
38. Радіобіологія
39.Технологія виробництва та переробки сировини АПК для біоенергетики
40.Токсикологічна хімія
41. Хімія канцерогенів
42. Хімія та біотрансформація ксенобіотиків

Біотехнологія зародилася у Львівському зооветеринарному інституті на кафедрі біохімії, якою завідував з 1939 року по 1976 рік Гжицький Степан Зенонович - доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік УАСГН, заслужений діяч науки УРСР. Він створив найбільшу в колишньому союзі школу біохіміків сільськогосподарських тварин (16 докторів наук і 54 кандидати наук) та організував Український науково-дослідний інститут фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. Був нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора та удостоєний інших урядових нагород. Завдяки дослідженням, які були виконані ним і його учнями у Львівському зооветеринарному інституті, Українському НДІ фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин та НДІ землеробства і тваринництва західного регіону, для балансування раціонів та більш ефективного використання кормів тваринами і птицею було запропоновано використання амінокислот, вітамінів, ензимів - продуктів біотехнологічних виробництв (цю галузь називали „промисловою біотехнологією” або „технічною біохімією").
Викладання дисципліни „Біотехнологія” у колишньому Львівському зооветеринарному інституті розпочалося у 1988 році.
Після здобуття Україною незалежності у Львівському зооветеринарному інституті академіком УААН та РАСХН Ф.Ю. Палфієм був організований біотехнологічний лабораторний сектор. Потім згідно наказу Міністерства сільського господарства і продовольства від 30.02. 1997 року №30 на базі цього сектору та на базі кафедр біохімії і біотехнології та органічної і неорганічної хімії було створено НДІ біотехнологічних основ підвищення продуктивності тварин.
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького з метою підготовки спеціалістів високої кваліфікації, які б були конкурентноздатними на ринку праці та виконуючи постанову Кабінету Міністрів від 08 серпня 2007 року за №1019 та наказу міністра освіти від 07 вересня 2007 за №794 відкрив на базі кафедри біохімії та біотехнології, неорганічної та органічної хімії та НДІ біотехнологічних основ підвищення продуктивності тварин новий напрям підготовки „Біотехнологія,” а ДАК видала ліцензію на 25 студентів денної форми навчання (протокол №90, наказ МОН молоді та спорту України від 30.09.2011 року).
18 вересня 2013 року в університеті створено кафедру біотехнології та радіології.
У 2014 році напрям підготовки 6.051401 „Біотехнологія” освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького був акредитований - Сертифікат про акредитацію: серія НД №1471934 відповідно до рішення Акредитаційної комісії від 03 червня 2014 року, протокол №109 (Наказ МОН України від 11.06.2014 року №2323л). Термін дії ліцензії до 01.07.2024р.
З 2016 року згідно нових вимог Міністерства освіти і науки України напрям "Біотехнологія" замінено у спеціальність 162 "Біотехнології та біоінженерія" галузі знань 16 "Хімічна та біоінженерія".
Отримано ліцензію про розширення провадження освітньої діяльності , а саме започаткування освітньої діяльності за спеціальністю 162 "Біотехнології та біоінженерія" галузі знань 16 "Хімічна та біоінженерія" за другим (магістерським) рівнем вищої освіти, яке затверджене наказом МОН України від 13.06.2016 р. №1315л.
У 2018 році спеціальність 162 "Біотехнології та біоінженерія" освітньо-кваліфікаційного рівня „Другий (магістерський)” у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького був акредитований - Сертифікат про акредитацію: серія УД №14001388 відповідно до рішення Акредитаційної комісії від 20 лютого 2018 року, протокол №128 (Наказ МОН України від 27.02.2018 року №204). Термін дії ліцензії до 01.07.2023р.