Сьогодні, 29 листопада, у нашому університеті розпочала свою роботу наукова конференція «Сучасні методи діагностики, лікування та профілактика у ветеринарній медицині».

У конференції взяли участь вчені з багатьох українських та зарубіжних вищих закладів освіти, наукових установ, державних адміністрацій, зокрема Казахського національного аграного університету, Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, національного університету біоресурсів та природокористування, Подільського державного аграрно-технічного університету, сумського національного університету, головного управління держспоживслужби у Львівській області, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, Інституту біології тварин НААН України, Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, Експериментальної станціі інституту епізоотології ветеринарної медицини НААН України та інші.

Відкрив конференцію ректор університету, професор Володимир Стибель, який привітав учасників і зауважив, що колектив Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького у своїй роботі робить основний акцент на навчання і наукову роботу. «XXI століття ставить перед нами нові виклики: з’являються захворювання, про які ми колись читали лише в книжках і вже забули, відбувається мутація вірусів, з’являються нові захворювання, тому ми мусимо не лише іти в ногу з часом, але й випереджувати його, створюючи нові ліки, нові вакцини. Зважаючи на це, університет підтримує тісні наукові контакти з вітчизняними та зарубіжними науковими організаціями, школами і вищими закладами освіти, з якими ведеться обмін інформацією, стажування викладачів та студентів», – сказав ректор університету. Він побажав учасникам конференції плідної роботи, цікавих дискусій і нових відкриттів.

 

З цікавими доповідями на пленарному засіданні виступили двоє викладачів нашого університету доцент Ігор Двилюк та викладач Ольга Щебентовська. Зокрема Ігор Двилюк, який нещодавно повернувся з Канади, де проводив досліди щодо впливу неонікотиноїдів на медоносних бджіл при кафедрі ветеринарної патології Західного коледжу ветеринарної медицини Саскачеванського Університету (м. Саскатун, Канада), поділився інформацією про виконану роботу та цікавими думками з приводу своїх досліджень. Треба відзначити, що керівництво канадського університету високо оцінило роботу нашого викладача і нагородило його однією з найпрестижніжих нагород цього закладу.
Не менш цікавою була доповідь викладача кафедри нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії Ольги Щебентовської про шляхи недопущення спалахів африканської чуми свиней в господарствах. Вона дослідила динаміку спалахів цього захворювання у цілому світі і в Україні зокрема. Цікаво, що Україна довго залишалася острівком, де не було захворювань тварин на африканську чуму. Сьогодні таким острівком в Україні є Львівщина. Доповідачка розповіла про усі симптоми цього дослідження і методи боротьби.

 

 

Ще однією надзвичайно приємною подією, що відбулася цього дня на пленарному засіданні конференції, була участь у ній професора нашого університету Павла Павловича Урбановича, якому виповнилось цими днями 90 років. Треба зазначити, що професор зараз перебуває на заслуженому відпочинку, але часто буває в університеті, на колишній «своїй» кафедрі. Він навчався у нашому університеті і працював тут протягом 68 років. Він виховав не одне покоління фахівців для АПК, чимало кандидатів і докторів наук. Сьогодні його учні керують науковими установами, є деканами факультетів, завідуючими кафедр тощо. Тому професор отримав багато адресних листівок з відусюд. Усі намагалися привітати Павла Урбановича з його поважною датою, відзначаючи його особливі якості, такі як людяність, толерантність, педагогічні здібності, вміння спікуватися зі студентами і своїми колегами. Усі відзначали, що він є прикладаом для них і бажали, щоб Бог дав ювіляру ще багато років тішитися життям. Натомість ювіляр відповів: «Люблю свій край, люблю свою сім’ю, дружину, дітей, онуків. Я люблю свій кафедральний колектив, до формування якого також доклав свої зусилля, люблю свій університет, з яким пов’язана більша частина мого життя. З приємністю сьогодні йду до праці на кафедру, хоча й усвідомлюю, що існує віковий чинник. Скільки мені ще бути – на все Божа воля. Спасибі за те, що є».

 

Робота у секціях продовжилася після обіду і також триватиме 30 листопада.

Прес-служба ЛНУВМБ імені С.З.Ґжицького