Друк
joomla шаблоны
Качественное создание сайтов в Санкт-Петербурге.
dle-joomla.ru

12 травня 1881 року у Львові була відкрита Цісарсько-королівська ветеринарна школа та школа кування коней разом із клінікою-стаціонаром для тварин. У Ветеринарній школі з 1881 року почав свою науково-викладацьку діяльність професор Йосиф Шпільман (1855 – 1920). У той час мікробіологія інтенсивно розвивалися завдяки впровадженню нових методів досліджень патогенних мікроорганізмів. Науковий ріст Й. Шпільмана проходив у лабораторії всесвітньо відомого мікробіолога Роберта Коха. Він призначив спеціальну стипендію у Берлінській вищій медичній школі для того, щоб Й. Шпільман міг пройти стажування з бактеріології. Великий науковий досвід із практичної бактеріології Й. Шпільмана зацікавив львівських вчених при формуванні викладацького складу Ветеринарної школи. У 1884 році у Ветеринарній школі збільшується кількість кафедр, і Й. Шпільман починає викладати бактеріологію, фізіологію й фармакологію та одночасно очолив кафедру клінічних ветеринарних хвороб. У грудні 1896 року Ветеринарна школа перейменована у Ветеринарну академію з усіма правами і привілеями вищого навчального закладу. В 1906 році у Ветеринарній академії була заснована кафедра бактеріології, яку очолив професор Й. Шпільман. Починаючи з 1909 року, він був завідувачем кафедр бактеріології, епізоотології та гігієни.

У звітах Ветеринарної академії згадується, що на кафедрі бактеріології проводилися наукові дослідження з використанням такої апаратури, як мікроскопи Хартнака, Лейтца і Зейтца (у тому числі з імерсійною системою для мікрофотографії), апарат Гесса для бактеріологічного дослідження повітря, чашки Шамберлана, автоклави й термостати. На кафедрі було створено колекції мікроскопічних препаратів та діапозитивів бактерій, а також музей культур патогенних і сапрофітних бактерій, проведено їхню ідентифікацію згідно з вимогами Пастерівського інституту.

З 1912 року кафедра бактеріології значно розширилася, і для неї було виділено спеціальне приміщення по вулиці Кохановського (сьогодні вулиця К. Левицького), яке складалося з восьми кімнат на першому поверсі. Від 1921 року до осені 1939 року кафедрою завідували відомі бактеріологи, професори А. Готліб, З. Штейзинг, С. Леґежинський, Е. Микуляшек, а з 1944 по 1958 рік – професор В.С. Зарубкінський. Після його смерті обов’язки завідувача кафедри у 1958 – 1961 роках виконувала доцент О.М. Самодєлкіна.

Бактеріологічна лабораторія Ветеринарна академія Львів 20 роки XX століття2
Бактеріологічна лабораторія у Ветеринарній академії,
заняття зі студентами; м. Львів, 1920-ті роки

 З 1961 по 1977 рік кафедру мікробіології очолював доктор ветеринарних наук, професор Андрієвський Іван Іванович (1900 – 1987). Він народився 27 жовтня 1900 року в селі Мала Рибиця Миропольського району на Сумщині в родині священика. У 1921 –1926 роках навчався в Харківському, а в 1927 році – в Донському ветеринарному інституті (Новочеркаськ). Після закінчення навчання працював ветлікарем-практиком на Закавказзі, де очолював експедицію для боротьби з чумою великої рогатої худоби. За ліквідацію цієї небезпечної хвороби в 1928 році отримав урядову нагороду – персональну грамоту та іменний золотий годинник. Згодом обіймав високі посади за спеціальністю у Самарі та Нижньому Новгороді.

У 1934 році закінчив Заочний інститут іноземних мов у Москві. За невдалий переклад відбував покарання в сталінських таборах. На початку Другої світової війни був відправлений у штрафбат, воював на кількох фронтах і був тяжко поранений у багнетовій атаці під Кенігсбергом. Після одужання був скерований у ветеринарну службу армії, де дослужився до чину підполковника. Нагороджений чотирма орденами і сімома медалями. Перед призначенням до Львова працював у Новочеркаському ветеринарному інституті, в якому захистив кандидатську (1946) і докторську (1955) дисертації. Там був завідувачем кафедри патанатомії і деканом ветеринарного факультету.

У 1961 – 1977 роках професор Андрієвський І.І. завідував кафедрою мікробіології Львівського зооветеринарного інституту. Займався вивченням біологічних властивостей лістерій, еризипелотриксів і мікобактерій туберкульозу за різних умов існування, досліджував проблему виживання їх у навколишньому середовищі. Його улюбленою тезою були слова: «Все росте». Його публікації в різних наукових виданнях завжди викликали жваві дискусії. У творчому доробку професора Андрієвського І.І. понад 50 наукових праць. Під керівництвом професора Андрієвського І.І. захищено 8 кандидатських дисертацій.

Andrievskyj

 Андрієвський Іван Іванович (1900 – 1987)
професор, доктор ветеринарних наук, завідувач кафедри в 1961 – 1977 роках

У 1973 – 1991 роках кафедра мікробіології була об’єднана з кафедрою ветеринарно-санітарної експертизи і курсом радіобіології та стала називатися кафедрою мікробіології та ветеринарно-санітарної експертизи. З 1991 року після роз’єднання кафедра отримала назву кафедри мікробіології та вірусології.

З 1977 по 2002 рік кафедрою завідував кандидат ветеринарних наук, доцент Івасик Богдан Дмитрович (1929 – 2002). Він народився 29 березня 1929 року в селі Бушковичі Перемишльського повіту Ряшівського воєводства Польщі у селянській родині. У 1941 році закінчив народну школу в Перемишлі, у 1941 – 1945 роках навчався в Ярославській гімназії. У 1945 році разом із родиною був переселений із Польщі в Україну в село Козельники Винниківського району Львівської області.

У 1947 – 1952 роках навчався у Львівському ветеринарно-зоотехнічному інституті за спеціальністю «Ветеринарія». Дев’ять років працював на виробництві: спочатку –завідувачем Давидівської зооветеринарної дільниці, потім – лікарем-епізоотологом Золочівської міжрайонної ветеринарної бактеріологічної лабораторії і 5 років – директором Перемишлянської міжрайонної ветеринарної бактеріологічної лабораторії.

У 1959 – 1961 роках навчався в аспірантурі при кафедрі фармакології під керівництвом професора Сковронського В.А. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Деякі біохімічні показники крові сільськогосподарських тварин при експериментальному отруєнні фтором і лікуванні кальцій-хлоридом з магнієм».

Після закінчення аспірантури вся діяльність Б.Д. Івасика пов’язана з кафедрою мікробіології та вірусології: у 1961 – 1963 роках – асистент, з 1964 року – доцент, у 1977 – 2002 роках – завідувач кафедри. Співавтор понад 120 наукових і навчально-методичних праць. Головний напрям наукової роботи – дослідження впливу екологічних факторів на патогенність мікобактерій туберкульозу. Також вивчав етіологію респіраторно-кишкових захворювань молодняку великої рогатої худоби та властивості окремих штамів молочнокислих бактерій для виготовлення заквасок.

Поряд із сумлінною педагогічною та науковою роботою, постійно займався громадською діяльністю. Будучи студентом, неодноразово захищав спортивну честь інституту як висококваліфікований футболіст. Багато років був головою клубної ради інституту, був довголітнім учасником чоловічого хору викладачів «Дзвін», активно підтримував художню самодіяльність студентів.

Ivasuk

 Івасик Богдан Дмитрович (1929 – 2002)
доцент, кандидат ветеринарних наук, завідувач кафедри в 1977 – 2002 роках

 Значний вклад у здобутки кафедри внесли доценти Анна Григорівна Толстова, Євген Федорович Якимчук, Михайло Михайлович Яцканич, Олександр Іванович Миколайчук.

 doc

У 2002 – 2009 роках кафедрою завідував доктор сільськогосподарських наук, професор Захарів О.Я., у 2010 –  2015 роках – доцент Турко І.Б., у 2015 – 2017 роках – доцент, професор університету Семанюк В.І., у 2017 – 2018 роках – старший викладач Куляба О.В. У цей період на кафедрі працювали асистент, кандидат ветеринарних наук Левківська Н.Д., асистент Лозова Г.М. З липня 2018 року завідувачем кафедри стала доцент, професор університету Калініна О.С.

Кафедра мікробіології та вірусології здійснює підготовку фахівців за освітніми програмами відповідно до таких рівнів вищої освіти:

На кафедрі працює 12 викладачів, які постійно підвищують кваліфікацію згідно плану. За останні 4 роки викладачі кафедри пройшли стажування у ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, НУБіП України ННІ післядипломної освіти, а також за кордоном – SLW Bіоlаb м. Оструда (Польща).

Калініна Ольга Сергіївна в 1977 році закінчила ЛЗВІ за спеціальністю «Ветеринарія». 1977 – 1979 роки – старший лаборант кафедри мікробіології та ветсанекспертизи ЛЗВІ. 1979 – 1982 роки – аспірант кафедри вірусології Московської ветеринарної академії імені К.І. Скрябіна. У 1983 році захистила кандидатську дисертацію під керівництвом академіка ВАСГНІЛ Сюріна В.М. за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія та мікологія. Тема дисертації «Експериментальні дослідження антигенної та імуногенної активності інактивованої вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби». 1983 – 1991 роки – асистент, 1991 – 1998 роки – старший викладач, з 1998 року – доцент кафедри мікробіології та вірусології, з 2008 року – професор університету. У 2010 році брала участь у роботі Російського ветеринарного Конгресу, ХVІІІ Московського Міжнародного Ветеринарного конгресу з хвороб дрібних тварин і VІ Ветеринарного конгресу з птахівництва, а в 2012 році – Міжнародній науково-практичній конференції Всесвітньої асоціації ветеринарних лікарів-угорців. Співавтор 196 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі підручника і навчального посібника з грифом МАПУ, навчального посібника з грифом МОН України, підручника і навчального посібника із рекомендацією Вченої ради НУБіП України, 3 типових програм, 1 технічних умов, 5 методичних рекомендацій, затверджених Держдепартаментом ветмедицини МАПУ, 10 національних стандартів України. Сфера наукових інтересів: асоційовані респіраторно-кишкові інфекції тварин.

Турко Ігор Богданович у 1982 році з відзнакою закінчив ЛЗВІ за спеціальністю «Ветеринарія». У 1982 – 1983 роках працював головним ветеринарним лікарем колгоспу імені 17 Вересня Кам’янко-Бузького району на Львівщині. 1984 – 1986 роки – аспірант кафедри неорганічної, органічної та біологічної хімії ЛЗВІ. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом академіка ВАСГНІЛ Палфія Ф.Ю. за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Тема дисертації: «Динаміка білків сироватки крові корів залежно від фізіологічного стану та продуктивності». 1987 – 1996 роки – асистент, 1996 – 1998 роки – старший викладач, з 1998 р. – доцент кафедри мікробіології та вірусології й заступник голови Міжнародної асоціації «Українсько-австрійський аграрний центр». 2000 – 2002 роки – заступник голови Львівського відділення Української державної інноваційної компанії. Упродовж 1996 – 2004 років брав участь в організації чотирьох міжнародних симпозіумів «Україна – Австрія. Сільське господарство: наука і практика», виконуючи функції вченого секретаря. У цей період пройшов стажування у Віденському університеті ветеринарної медицини. 2010 – 2015 роки – завідувач кафедри мікробіології та вірусології. З 2015 року – перший проректор університету. Співавтор 163 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 4 з грифом МАПУ і 52 національних стандартів України. Сфера наукових інтересів: імунологічна реактивність організму тварин, особливості мікробіоценозів біологічних систем.

Семанюк Володимир Іванович у 1973 році з відзнакою закінчив Бучацький радгосп-технікум Тернопільської області, а в 1978 році – з відзнакою ЛЗВІ за спеціальністю «Ветеринарія». 1978 – 1979 роки – головний ветлікар колгоспу «Жовтень» Мостиського району Львівської області. 1979 – 1980 роки – старший лаборант 186-ї окружної ветеринарної лабораторії. 1980 – 1982 роки – старший ветлікар лабораторії обміну речовин Інституту біології тварин. 1982 – 1985 роки – старший лаборант, лабораторії біології клітини при кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин ЛЗВІ, а з 1985 року – молодший науковий співробітник лабораторії. 1985 – 1990 роки – голова профкому студентів інституту. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора Стояновського С.В. за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Тема дисертації: «Вплив піридоксину гідрохлориду на показники газоенергетичного і ліпідного обмінів у бичків в онтогенезі». З 1987 року – асистент, з 1997 р. – старший викладач, з 2002 року – доцент кафедри мікробіології та вірусології, з 2010 року – професор університету. 2010 – 2011 роки – завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації. З 2014 року – доцент кафедри мікробіології та вірусології, 2015 – 2017 роки – завідувач кафедри, з 2018 року – заступник завідувача кафедри. Співавтор понад 230 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 2 з грифом МОН України, 5 з грифом МАПУ, 4 патентів і 10 національних стандартів України. Сфера наукових інтересів: санітарно-мікробіологічний контроль тваринницької й рослинної сировини та харчових продуктів.

Бенч Оксана Орестівна у 1996 році з відзнакою закінчила ЛАВМ за спеціальністю «Ветеринарна медицина». 1996 – 1997 роки – завідувач Вирівською дільницею ветеринарної медицини Кам’янко-Бузького району Львівської області. 1997 – 1999 роки – аспірант кафедри мікробіології та вірусології. У 2003 році захистила кандидатську дисертацію під керівництвом академіка УААН Романенка В.П. за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Тема дисертації: «Властивості Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium bovis, Mycobacterium avium, виділених трансоваріально від курей». 2000 – 2004 роки – асистент, 2004 – 2008 роки – старший викладач, з 2009 року – доцент кафедри мікробіології та вірусології. Співавтор 58 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 10 національних стандартів України. Сфера наукових інтересів: мікобактеріози птиці.

Пеленьо Руслан Андрійович у 2001 році закінчив ЛДАВМ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина». 2001 – 2004 роки – аспірант кафедри мікробіології та вірусології. У 2008 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора Захаріва О.Я. за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Тема дисертації: «Фізіологічний стан організму корів після згодовування грибниці PLEUROTUS OSTREATUS». З 2004 року – асистент, з 2010 року – доцент кафедри мікробіології та вірусології, з 2011 року – декан ФЗО, з 2016 року – декан ФВГЕП. Співавтор 140 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 5 навчальних посібників із грифом МОН України, 1 навчальний посібник із грифом МАПтаП України, 6 національних стандартів України, 3 патентів, 3 технічних умов. Сфера наукових інтересів: мікробіоценоз кишечника за паразитозів свиней.

Куляба Орест Володимирович у 1992 році закінчив ЛЗВІ за спеціальністю «Ветеринарія». 1992 – 1993 роки – старший лаборант лабораторії антигельмінтних та протипаразитарних препаратів ДНДКІ, 1993 – 1996 роки – аспірант кафедри мікробіології та вірусології. З 1996 року – асистент, з 2015 року – старший викладач кафедри мікробіології та вірусології університету. 2017 – 2018 роки – в.о. завідувача кафедри мікробіології та вірусології, з 2018 року – відповідальний за навчально-методичну роботу кафедри. У 2016 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора Стибеля В.В. за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія. Тема дисертації: «Патогенетичні особливості фасціольозу у корів, сенсибілізованих мікобактеріями». Співавтор 68 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 2 патентів і 8 національних стандартів України. Сфера наукових інтересів: мікробіоценози і паразитоценози ВРХ.

Семанюк Назарій Володимирович у 2002 році закінчив ЛДАВМ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина». 2004 – 2005 роки – провідний епізоотолог Тернопільської державної обласної лабораторії ветеринарної медицини. 2009 – 2012 роки – аспірант кафедри хірургії університету. З 2013 року – асистент, з 2016 року – старший викладач кафедри мікробіології та вірусології, з 2018 року – відповідальний за наукову роботу кафедри. У 2015 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора Хомин Н.М. за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія. Тема дисертації: «Роль асоціацій мікроорганізмів зубної бляшки в розвитку хронічного катарального гінгівіту у собак». Співавтор 26 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі 2 патентів. Сфера наукових інтересів: нозокоміальні та опортуністичні інфекції.

Гащук Євген Степанович у 2000 році закінчив ЛДАВМ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина». 2000 – 2001 роки – завідувач дільницею ветеринарної медицини с. Ременів Кам’янко-Бузького району Львівської області. З 20012 року – асистент кафедри мікробіології та вірусології, з 20015 року – заступник декана ФВМ, з 2018 року – директор студентського містечка. Співавтор 20 наукових і навчально-методичних праць. Сфера наукових інтересів: ентерококи, доїльне обладнання.

Турко Яромир Ігорович у 2013 році закінчив ЛНУВМтаБТ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина». 2014 – 2017 – аспірант, з 2015 року – асистент кафедри мікробіології та вірусології (за сумісництвом). Співавтор 21 наукових і навчально-методичних праць. Сфера наукових інтересів: мікробіоценози курей-несучок.

Фединяк Романна Іванівна в 2015 році закінчила ЛНУВМтаБТ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина». З 2015 року – старший лаборант навчально-дослідної лабораторії при кафедрі мікробіології та вірусології та асистент кафедри (за сумісництвом), з 20018 року – асистент кафедри мікробіології та вірусології. Співавтор 3 наукових і навчально-методичних праць. Сфера наукових інтересів: водна мікробіологія.

Верхолюк Микола Михайлович у 2016 році закінчив ЛНУВМтаБТ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина». З 2016 року – аспірант кафедри ветеринарно-санітарного інспектування. З 2017 року – асистент кафедри мікробіології та вірусології (за сумісництвом). Співавтор 9 наукових праць. Сфера наукових інтересів: деззасоби для молочного обладнання.

Миронович Ганна Миколаївна у 2005 році закінчила ЛНАВМ імені С.З. Ґжицького за спеціальністю «Зооінженерія». 2003 – 2014 роки – старший лаборант кафедри дрібного тваринництва. 20014 – 2016 роки – секретар деканату ФЗО, з 2016 року – методист ФВГЕП. 20016 – 2018 роки – асистент кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва. З 2018 р. – асистент кафедри мікробіології та вірусології (за сумісництвом). Співавтор 3 наукових праць. Сфера наукових інтересів: пробіотичні препарати у бджільництві.

Современный женский журнал.
Платные премиум shablony-dle.ru/
dle-joomla.ru