З 04 по 06 жовтня 2023 року дистанційно здійснюватиметься акредитаційна експертиза освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти.

25 вересня 2023 року, згідно із прийнятим регламентом взаємодії, відбулася чергова зустріч учасників відкритого постійнодіючого науково-методичного семінару «Ініціатива якості освітніх програм». Потреба в обговоренні назрілих питань підвищення якості реалізації освітніх програм як у контексті тривалих воєнних подій, так і щодо нових викликів, – все це стало предметом уваги представниць академічної спільноти з різних куточків України (СумДУ, ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького, УДУ імені Михайла Драгоманова, НУ «Одеська політехніка», ТНПУ імені Володимира Гнатюка).

Система підвищення кваліфікації, що давно існує у сфері освіти, у 2019 році зазнала суттєвих змін, оскільки саме тоді постановою Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» був затверджений «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», згідно з яким визначено нову тривалість (6 кредитів, 180 годин), вимоги, урізноматінено форми підвищення кваліфікації викладачів, зокрема визначено інституційну (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальну, на робочому місці, на виробництві тощо та можливість їх поєднання.

Коли плине ріка життя, ніхто особливо не замислюється про ті краплі, які її наповнюють, однак деколи стається так, що окремі миттєвості зблискують якимись особливими барвами.
Такий метафоричний вступ навіяний непересічною подією, що відбулася нині, 8 червня 2023 року в нашому університеті. Народження нової книги, як і людини, дає неймовірне відчуття початку, коли і тривожно, і радісно водночас. Тривожно, бо хочеться, що те нове розвивалося і йшло між люди легко; а радісно, бо розумієш, що появилися нові надії, ґрунтовані на вагомій платформі самовідданої праці. Доктор філософських наук Світлана Олександрівна Черепанова подарувала нашому університету, як і іншим університетам України самобутню навчальну книгу «Філософія освіти. Лекції. Практикум».

Здобуття освіти на другому (магістерському) рівні вищої освіти є певним рубежем, на радянському аналогу якого формальна освіта найчастіше завершувалася, тоді навіть існувало поняття «незакінчена вища освіта», з якою ще не так давно плутали бакалаврат. З огляду на це навчання в магістратурі від початку впровадження ступеневої освіти було самозрозумілим етапом т.зв. «закінчення» вищої освіти. Однак, із плином часу, магістерський ступінь поступово «відклеювався» від бакалаврського, чому немало сприяло, на мою думку, запровадження перехресного вступу, а, згодом, започаткування ЄВІ, ЄФВВ. Тепер є розуміння того, що магістратура – інший етап здобуття освіти, що, по-перше, не повинен слідувати за бакалаврським; по-друге, що навчання за магістерським рівнем дає змогу розширити професійні можливості; по-третє, що це – одна із форм перекваліфікації. Аналіз складу здобувачів магістерської програми «Освітні, педагогічні науки», що навчаються і за денною, і за заочною формами, свідчить про те, що рішення про навчання ухвалювали дорослі, свідомо активуючи відповідні мотиви й інтереси.

30 травня 2023 р. відбулося чергове засідання відкритого постійнодіючого науково-методичного семінару «Ініціатива якості освітніх програм».

Повноцінний розвиток університетської освіти складно уявити поза межами інтелектуалізації потенціалу викладання. Показна самозрозумілість того, що науковий ступінь з будь-якої галузі знань тепер розпочинається словосполученням «доктор філософії», а викладач будь-якого фаху стає педагогом за фактом діяльності в закладі освіти, радше є окозамилюванням без реального наповнення університетського простору науковими надбаннями філософії та педагогіки. Через це кафедра філософії та педагогіки, орієнтуючись на своє прагнення «здійснювати просвіту», провела відкритий науковий семінар, куди запросили провідних науковців нашого університету.

Під час виробничої практики Вікторія Місько, магістрантка програми «Освітні, педагогічні науки», запропонувала провести спільний флешмоб для викладачів та здобувачів нашої програми.

Педагогічний зміст цього флешмобу – нові форми виховної роботи у закладі вищої освіти. Після його закінчення Андрій Стріжик згенерував Reels, де, власне, й відобразив результати.

Флешмоб – дуже динамічна форма, завдяки якій, крім змісту, тобто важливості підтримання традицій носіння вишиванок, також досягаються такі педагогічні цілі, як формування здатності приймати рішення, працювати в команді, спілкуватися на неформальному рівні у різновікових групах.
Крім того, на тлі тривожного часу, естетичний продукт є важливим для підвищення емоційного статусу.
Від імені здобувачів освітньо-професійної програми «Освітні, педагогічні науки» дякую всім колегам, які погодилися навчати не лише в рамках формальної організації, а й своїм прикладом. Світлі обличчя, кольорові вишиванки, молодість і радість від спілкування з нею – це справді класно!

Готуючи цей допис, почала шукати гарний вислів про самопідтримку. Вони є, але в тому шаленстві буття, де ми зараз перебуваємо, кожен із них недостатньо сильний, недостатньо енергійний, недостатньо… український. Не з власної волі ми потрапили у цю смертельну круговерть, однак тільки нашою волею є боротьба із нею. Спочатку пандемія, тоді війна змушують кожного з нас озирнутися на своє життя й оцінити зроблене, щоби зрозуміти багато речей, але насамперед те, що неспроста нашим улюбленим є Лінине «і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт». Такий собі стоїцизм по-українськи.

Наука, як і освіта – навіть не дві сторони однієї медалі, а світлий аверс людського життя, постійний виграш у грі «Орел чи решка», оскільки реверсом є невігластво й дурість, які, попри те, що є результатом легких для втілення рішень, можуть нескінченно творити клопоти, ускладнюючи життя людини, завдаючи їй болю (важко ходити у незнайомій місцині в темряві).