У Національному Пантеоні України серед славних імен її вірних синів і дочок золотими літерами навічно має бути викарбуване ім’я доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента АН України Андрія Созонтовича Лазаренка.

Андрій Созонтович – відомий вчений у галузі біології, який пройшов шлях боротьби за українську державність як учасник бою під Крутами, а пізніше воював за незалежну Україну в Армії УНР у чині сотника. До речі, у бою під Крутами захищав незалежність України разом зі старшим братом Михайлом, який загинув. Про це він розповідав лише вірним друзям, про що згадують у своїх спогадах академік АН України Михайло Голубець і його співробітниця Євгенія Лесняк, а також керівник Львівського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів професор Степан Трохимчук.

Народився Андрій Созонтович 27 листопада 1901 року в Києві в робітничій сім’ї. Спочатку навчався в церковно-приходській школі, пізніше – у Київському вищому училищі. Через скруту змушений був підпрацьовувати в книжковій лавці «Київська старовина». Тут мав змогу багато читати, та більше – познайомитися особисто з такими її відвідувачами, як Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Симон Петлюра та багатьма іншими. Таке спілкування сприяло формуванню світогляду майбутнього вченого патріота й утвердженню життєвої позиції.

Андрій Созонтович закінчив біологічне відділення Київського інституту народної освіти і все життя працював у галузі ботаніки був знаним біологом. Працював у різних наукових установах Києва, а з 1945 року Львова.

Після обрання професора Андрія Лазаренка членом-кореспондентом АН УРСР працював директором новоствореного у Львові Інституту Агробіології АН УРСР. У цей час розпочалася велика дружба між Андрієм Созонтовичем та Степаном Зеноновичем Ґжицьким, який у той час був завідувачем лабораторії біохімії в Інституті Агробіології та його братом Володимиром, відомим репресованим письменником. До речі, у той час першим аспірантом Степана Зеноновича в лабораторії біохімії зазначеного Інституту був майбутній академік Федір Юрійович Палфій, який часто із захопленням любив розповідати про Андрія Созонтовича.

 

Андрій Созонтович був високоморальною та високоінтелігентною людиною, володів величезними знаннями світової літератури, мистецтва, історії та досягнень науки, щиро ділився цими знаннями з колегами. Крім української та російської, володів англійською, німецькою та польською мовами, читав і перекладав з французької та іспанської. Незважаючи на зовнішню суворість, Андрій Созонтович був життєрадісною, дотепною і душевною людиною, любив мистецтво, особливо живопис. У його колекції були твори Олекси Новаківського, Івана Труша, Володимира Патика, Адальберта Ерделі, Корнила Устияновича.

Професор Андрій Созонтович Лазаренко був організатором відомої у цілому світі львівської ботанічної школи. Він сприяв формуванню таких учених, як академік Михайло Голубець, професори Степан Стойко, Григорій Козій та багато інших.

До речі, Андрій Созонтович разом із академіком Дмитром Зеровим (брат Миколи Зерова) та членом-кореспондентом Федором Щепотьєвим (лише троє з України!!!) 11 жовтня 1955 року підписали «Лист трьохсот», який був надісланий у президію ЦК КПРС. Лист містив оцінку стану біології в СРСР та критику діяльності Трохима Лисенка. Лист в підсумку став причиною відставки Лисенка з посади президента ВАСГНІЛ і деяких його прихильників і ставлеників з інших керівних постів у системі АН СРСР.

Помер у Львові, похований на полі № 14 Личаківського цвинтаря (поле № 9).

P.S. До речі, у Львові на Личаківському цвинтарі похований ще один учасник у бою під Крутами І́гор Костьович Ло́ський – український історик, науковий співробітник Українського наукового інституту в Берліні, учитель Малої греко-католицької семінарії у Львові. Написав спогади про бій під Крутами під назвою «Крути». Згодом працював у Міністерстві закордонних справ УНР. Написав низку монографій з історії Гетьманщини XVII і XVIII століття (поле №67).

Іван ПАРУБЧАК, професор

Віктор ГАЛЯС, професор

• Попередня
• Наступна