КАФЕДРА ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

Фармакологію як дисципліну почали викладати ще у кінці XVIII століття на кафедрі ветеринарії, що існувала при медичному факультеті Львівського університету. У 1790-1796 роках відомий професор Юрій Хмель, який завідував кафедрою, поряд із такими дисциплінами, як епізоотологія, патологія, фізіологія, читав лекції з фармакології. У 1817-1823 роках очолював кафедру професор Антоній Бухмюллер, котрий, окрім інших ветеринарних дисциплін, читав лекції з фармакології. У 1826-1834 роках курс лекцій з фармакології викладав студентам професор Франц Екель, а від 1841 року курс фармакології читав професор Франц Ляутнер. Викладання дисципліни велося лише німецькою мовою. Власне, у ті роки, виявилася велика потреба у лікарях ветеринарної медицини. На всю Східну Галичину було близько 30 ветеринарних лікарів, хоча через масові епізоотії серед тварин потреба була набагато більшою. Австрійський уряд у 1881 році відкрив Львівську ветеринарну школу з трирічним навчанням. Курс із фармакології викладали на другому році навчання студентів. У 1884-1896 роках курс фармакології викладав професор Йосиф Шпільман. У 1897 році школа була перейменована на Ветеринарну академію. Згодом (1899-1906) лекції з фармакології читав професор Антоній Баранський. Першим керівником самостійної кафедри фармакології і токсикології протягом 25 років (1906-1930) був доктор медицини і ветеринарії, професор Адольф Ґізельт. У той період на курсі навчалось 25-30 студентів, тому штат кафедри був невеликий. Окрім завідувача, на кафедрі працювали старший асистент Станіслав Волощак та один лаборант-препаратор. Фармакологію читали протягом трьох семестрів на другому та третьому курсах. Навчання в академії тривало тоді чотири роки. Заняття та лекції проводилися тільки польською мовою. Згодом курс навчання продовжено до п'яти років. Лекції читав і проводив практичні та лабораторні заняття доктор ветеринарії і медицини Сковронський Вікентій Антонович.
За свого існування кафедра зазнавала ряду організаційних змін. Так, у 1950 році до кафедри фармакології з токсикологією була приєднана кафедра патологічної фізіології. Упродовж тривалого часу курс патофізіології тут викладали проф. Романов С.С., доц. Кравчук Л.М., доц. Коваленко П.П., доц. Ганин М.Д. Дещо пізніше, із приходом на кафедру доктора ветеринарних наук проф. Стояновського В.Г., курс патофізіології був відокремлений із створенням окремого підрозділу (2006).
Протягом багатьох років на кафедрі читаються курси з ветеринарної фармакології, ветеринарної токсикології, лікарські і отруйні рослини, ветеринарна фармація, фармацевтичний менеджмент, маркетинг у ветеринарній фармації, екологічна і водна токсикологія, основи наукових досліджень, патентна справа тощо.
Співробітники кафедри ведуть різнобічну навчально-методичну роботу. Лише за останні 10 років видано, доповнено і перевидано
19 навчальних і методичних посібників, два довідники і один практикум. Науково-педагогічними працівниками кафедри за 2010-2020 роки опублікувано понад 1000 наукових праць з актуальних питань теоретичної і практичної ветеринарної медицини, отримали 15 технічних умов та настанов на нові ветеринарні препарати, біля 80 деклараційних патентів. За керівництва професорів Гуфрія Д.Ф., Гунчака В.М. і Гутого Д.Ф. аспірантами та здобувачами захищено 30 дисертацій, в т.ч. 6 – докторських. Цей період діяльності кафедри характеризується широкою інтеграцією з профільними кафедрами та лабораторіями інших установ і закладів освіти. Основними формами співпраці працівників кафедри із науковцями аграрних і ветеринарних закладів Польщі (Варшава, Вроцлав, Ольштин, Люблін, Краків, Жешув) та інших зарубіжних країн є взаємне стажування викладачів, створення можливостей для організації наукових досліджень і спільних публікацій, проведення семінарів, конференцій тощо.
Кафедра активно співпрацює з виробництвом. Надаються консультації господарствам різної форми власності, допомога у створенні сучасних ветеринарних аптечних закладів та їхньому функціонуванні. Через інститут післядипломної освіти і перепідготовки кадрів АПК здійснюється перепідготовка та підвищення кваліфікації ветеринарних фармацевтичних кадрів.
Співробітники кафедри за безпосереднього керівництва проф. Гутого Б.В. взяли участь та виграли конкурс МОН України на бюджетне фінансування наукової теми «Спосіб корекції препаратами на основі рослинної сировини захисних систем організму тварин та птиці за різних негативних чинників на суму 600 тис. грн.
Завідувачами кафедри фармакології та токсикології впродовж 1930-2021 рр. працювали: проф. Сковронський В.А. (1930-1972 рр.), проф. Скородинський З.П. (1973-1985 рр.), доцент Ганин М.Д. (1985-1987 рр), проф. Скорохід В.Й. (1987-2000 рр.), проф. Гуфрій Д.Ф. (2000-2012 рр), проф. Гунчак В.М. (2012 р. по д.ч.).

Проф. Вікентій Сковронський народився 15 лютого 1899 року в місті Богородчани Станіславівського воєводства. Гімназію закінчив у 1918 році, а в 1919 році вступив на медичний факультет Львівського університету. Ще студентом, у 1921 році, був запрошений проф. Вацлавом Морачевським на кафедру лікарської хімії і загальної патології Ветеринарної академії, де, одночасно з навчанням в університеті, працював асистентом. Після закінчення медичного факультету в 1924 році зразу ж вступив на навчання до Львівської академії ветеринарної медицини, яку закінчив 1928 року. Одночасно з навчанням В.А Сковронський працював асистентом кафедри внутрішніх хвороб, а в 1928 році став старшим асистентом кафедри фармакології. У 1929-1930 роках був у закордонному науковому відрядженні, спочатку (8 місяців) у фармакологічному інституті Віденського університету в професора Піка К., а відтак – у Ляйпцигу, на кафедрі фармакології Ветеринарного інституту у професора Рейнхардта Г. У 1930 році захистив дисертацію й одержав звання приват-доцента, після чого був ґабілітований на наукове звання доцента. У 1930 році, після відходу проф. Адольфа Ґізельта на пенсію, В.А. Сковронський став завідувачем кафедри фармакології, а в 1934 році – надзвичайним професором. У 1940 році ВАК СРСР затвердив його професором і завідувачем кафедри із наданням наукового ступеня доктора ветеринарних наук. На цій посаді працював до виходу на пенсію (1972). За час своєї наукової діяльності опублікував 56 наукових праць, проводив велику видавничу роботу, написав низку підручників (в основному польською мовою), зокрема: «Фармація для студентів ветеринарних вищих шкіл» (1931), «Ветеринарна фармакологія» (1931), «Ветеринарна рецептура та рецептурник» (1931), «Ветеринарна токсикологія» (1932), «Ветеринарна токсикологія отруйних речовин» (1935), «Практикум із ветеринарної фармакології і фармації» (1937), «Ветеринарна фармація» (1938), «Нові лікарські речовини та патентики» (1938), «Практичні заняття з ветеринарної фармакології і рецептури» (1958, 1963).
Під науковим керівництвом проф. Вікентія Сковронського захистили кандидатські дисертації 14 аспірантів і здобувачів: Д. Кушнір (1952), К. Балацький (1963), Б. Івасик (1964), В. Шемчук, П. Олійник, І. Попов, С. Михайлик (1966), В. Яковлєв (1967), А. Котляров (1969), О. Канюка (1970), Л. Кравчук (1971), В. Гриценко і В. Муляк (1972), З. Олійник (1973).
Основними напрямками наукової роботи проф. Вікентія Сковронського та його учнів було вивчення антагонізму снодійних та збудливих речовин, діуретична дія рослин, котрі містять ефірні олії, токсичність папороті та рослин, котрі нагромаджують нітрати. Запропоновано для практики методи виявлення ртуті в сечі тварин та гексахлорциклогексану в кормах. Під керівництвом проф. Вікентія Сковронського доцент Кушнір Д. опрацьовував методи застосування натрію сульфату для підвищення жирномолочності корів, а в наукових працях доцентів Балацького К., Канюки О., Олійника П. описано токсикодинаміку отруєння тварин солями важких металів і проведено пошуки антидотних засобів при отруєнні тварин арсеном, ртуттю, свинцем, міддю, цинком, фтором, кобальтом, барієм за допомогою унітіолу та тетацину кальцію.
Цей багаторічний досвід вивчення токсикодинаміки отруєнь тварин солями важких металів був узагальнений доцентами О. Канюкою та К. Балацьким у «Методичних рекомендаціях з діагностики, лікування і профілактики отруєнь тварин солями важких металів та сполуками миш’яку» (1981) та у «Настановах щодо застосування унітіолу і тетацину кальцію для лікування сільськогосподарських тварин за отруєння сполуками миш’яку та важких металів» (1980). На основі експериментальних досліджень було теоретично обґрунтовано і розроблено практичні рекомендації з питань антидотної терапії токсикозів, викликаних солями важких металів.
Від 1973 до 1985 року завідувачем кафедри фармакології і патологічної фізіології був проф. Скородинський Зеновій Павлович.

Проф. Зеновій Скородинський народився 16 вересня 1915 року в місті Тисмениці Станіславівської області (тепер Івано-Франківська). Від 1927 до 1936 року навчався в Станіславівській гімназії. 3 1938 до 1943 року – студент Львівської ветеринарної академії. По закінченню академії працював ветеринарним лікарем, спочатку в місті Станіславові, з 1945 – ветеринарним лікарем у селищі Краковці, а з 1946 до 1949 року – головним ветеринарним лікарем Яворівського району Львівської області. У 1949 році розпочав роботу у Львівському зооветеринарному інституті, спочатку лікарем-ординатором кафедри терапії, а в 1950-1958 роках – асистентом кафедри фізіології тварин. У 1957 році захистив кандидатську дисертацію, якою керував проф. Беркович Є.М. У 1960 році атестований на звання доцента кафедри фізіології сільськогосподарських тварин. У 1960-1962 роках виконував обов’язки проректора з наукової та навчальної роботи Львівського зооветеринарного інституту. Від вересня 1962 до березня 1972 року працював директором Українського НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин і одночасно завідував лабораторією нейрогуморальної регуляції цього ж інституту. У 1966 році захистив докторську дисертацію на тему «Участь стінки кишечника в процесах білкового травлення у великої рогатої худоби». У грудні 1966 року одержав звання професора, будучи автором 188 наукових праць.
У своїх дослідженнях проф. Зеновій Скородинський одним із перших використав електронну мікроскопію в практиці ветеринарної медицини, вперше застосував метод прижиттєвої біопсії слизової оболонки кишки, був автором різних модифікацій хірургічних операцій з накладання хронічних фістул на всі відділи травного каналу у різних видів сільськогосподарських тварин.
Проф. Скородинський З.П. приділяв велику увагу росту наукових кадрів інституту. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації Г. Аксьонова (1963), Т. Колодій (1965), Г. Шатурний (1967), В. Романишин (1971), М. Ковбій (1974), С. Грушко (1975), І. Лема (1976), В. Стояновський (1978), докторську – Ю. Нікітін (1974).
У березні 1972 році проф. Скородинський З.П. був обраний на посаду завідувача кафедри фармакології і патологічної фізіології академії. За його керівництва кандидатські дисертації захистили Дмитро Гуфрій (1981), Павло Коваленко (1983), Василь Гунчак (1989).
Враховуючи високий рівень викладання фармакології, токсикології та патологічної фізіології, а також значні досягнення у науково-дослідній роботі, Міністерство сільського господарства СРСР доручило проводити на кафедрі перепідготовку ветеринарних спеціалістів, крім радянських, також із Куби, Монголії та Лаосу. У 1994-1996 роках доц. Канюка О.І. читав лекції з фармакології для студентів аграрного інституту в місті Канкані (Гвінея).
У 1974 році з ініціативи проф. Скородинського З.П. при кафедрі була створена проблемна лабораторія для вивчення патогенезу та нових антидотних засобів за умов отруєння тварин нітратами. На основі наукових розробок лабораторії видано «Методичні вказівки з діагностики, профілактики і лікування отруєнь сільськогосподарських тварин нітратами і нітритами» (1977).
Після смерті проф. Скородинського З.П. обов'язки завідувача кафедри тимчасово виконував доц. Ганин М.Д. Від лютого 1987 до 2000 року кафедрою фармакології і патологічної фізіології завідував доктор біологічних наук, проф. Скорохід Володимир Йосипович.

Проф. Володимир Скорохід народився 9 червня 1929 року в місті Борщові Тернопільської області. З 1936 року навчався у місцевій «Рідній школі». Під час війни та у повоєнний період продовжував навчання у середній школі. У 1947 році вступив до Львівського ветеринарного інституту, який закінчив у 1952 році. Деякий час працював на Івано-Франківщині – завідувачем ветеринарної дільниці Лисецького району, головним ветеринарним лікарем Богородчанського району, а з 1954 року – старшим ветеринарним лікарем машинно-тракторної станції. У 1957 році вступив до аспірантури при НДІ землеробства і тваринництва західних районів України. Під керівництвом проф. Ґжицького С.З. виконав і захистив у 1962 році кандидатську дисертацію на тему «Деякі показники жирового обміну у великої рогатої худоби при згодовуванні сечовини і сульфату натрію». З 1962 року працював старшим науковим співробітником лабораторії обміну речовин Українського НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. У 1972 році виконав докторську дисертацію на тему «Дослідження жирового обміну у великої рогатої худоби». Науковий ступінь доктора біологічних наук йому присуджено в 1974 році, а в 1986 надано звання професора. З 1968 року завідував лабораторією вікової фізіології і біохімії тварин, а у 1978 році очолив лабораторію ліпідів.
Основний напрям наукових досліджень проф. Скорохода В.Й. – вивчення механізмів дії сечовини і сульфату натрію та роль стінки рубця жуйних тварин у підтриманні двостороннього проникнення для аніонів, катіонів, білкових комплексів і вітамінів. На основі здобутих даних було підтверджено гіпотезу академіка Ґжицького С.З. про значення симбіотичної мікрофлори у життєдіяльності організму жуйних та їх продуктивності. Уперше досліджено і обґрунтовано ефективність використання тваринних жирів та синтетичних коротколанцюгових жирних кислот (С5-С8) для відгодівлі худоби та свиней.
Під керівництвом проф. Скорохода В.Й. захистили кандидатські дисертації: О. Малик (1968), В. Малайдах (1975), В. Марциновський (1981), О. Захарів (1984), В. Немировський (1985), О. Отава (1994), Є. Хміль (1984), О. Єлісєєва (1996), І. Харів (1992). У 1989 році при кафедрі організована наукова група для вивчення впливу нітратів на якість кормів (керівник – кандидат біологічних наук, ст.н.с. Хомик Р.І.).
Проф. Скорохід В.Й. є співавтором монографії «Сечовина в годівлі жуйних тварин» (1962), довідника «Годівля тварин», методичних посібників «Методи досліджень ліпідів в органах і тканинах тварин», «Тонкошарова і газорідинна хроматографія ліпідів». Опублікував понад 200 наукових праць із питань обміну ліпідів і ліпідного живлення, а також нітратно-нітритних інтоксикацій.
У 2000 році на посаду завідувача кафедри фармакології і патологічної фізіології обраний доктор ветеринарних наук, проф. Гуфрій Дмитро Федорович.

Проф. Дмитро Гуфрій народився 12 березня 1948 року у с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області. У 1955 році був прийнятий у Ягільницьку середню школу, в якій закінчив 8 класів. У 1963 році вступив, а 1967 році закінчив Бучацький радгосп-технікум (нині Бучацький коледж Подільського державного аграрно-технічного університету).
Після технікуму працював на виробництві, перебував на військовій службі. У 1970 році став студентом ветеринарного факультету Львівського зооветеринарного інституту, де у 1975 році розпочалося його трудове становлення після завершення навчання. Тут сформувався як педагог і науковець.
З 1975 року послідовно обіймав посади асистента (1975-1984), доцента (1984-1998), професора (1998-2000), завідувача кафедри (2000-2012), на даний час – професора кафедри фармакології та токсикології. Призначався заступником декана ветеринарного факультету, виконуючим обов’язки декана. Тривалий час обирався головою місцевого комітету профспілки інституту.
У 1981 році під керівництвом заслуженого діяча вищої школи України професора Скородинського З.П. захистив кандитатську дисертацію на тему «Вплив морфоцикліну та лінкоміцину гідрохлориду на ферментативну активність вмісту тонкого кишечнику бичків» і здобув науковий ступінь кандидата біологічних наук.
У 1997 році під керівництвом професора Скородинського З.П. та професора, академіка НААН України Кравціва Р.Й. захистив докторську дисертацію на тему «Роль шлунково-кишкового тракту молодняка великої рогатої худоби у патегенезі нітратно-нітритного токсикозу» та отримав науковий ступінь доктора ветеринарних наук.
Основним напрямком наукових досліджень професора Гуфрія Д.Ф. є вивчення функцій травного каналу худоби на тлі дії різних лікарських речовин і токсикантів. Для розробки цього напрямку і популяризації наукових знань Дмитро Федорович всесторонньо дослідив вплив лікарських препаратів на функціонування травного каналу тварин і заснував власну наукову школу «Фізіолого-біохімічна оцінка впливу різних токсинів на організм тварин та розробка лікарських засобів для їх знешкодження», до складу якої увійшли: Гунчак Василь Михайлович – доктор ветеринарних наук (2005), професор, заслужений працівник освіти України, член-кореспондент НААН, академік АНВО України, завідувач кафедри фармакології та токсикології, ректор університету (2009-2013 рр.); Стибель Володимир Володимирович – доктор ветеринарних наук (2007), професор кафедри паразитології та іхтіопатології, заслужений працівник науки і техніки України, член-кор. НААН, академік АНВО України, ректор університету (з 2014 р. по даний час); Юськів Ігор Дмитрович – доктор ветеринарних наук (2008), професор кафедри паразитології та іхтіопатології університету; Гутий Богдан Володимирович – доктор ветеринарних наук (2014), професор кафедри фармакології та токсикології; Паска Марія Зіновіївна – докторка ветеринарних наук (2014), професорка, академік АНВО України;
‒ кандидати наук: Мусієнко Микола Тимофійович – кандидат ветеринарних наук (2002), заслужений працівник ветеринарної медицини України, старший науковий співробітник, директор Тернопільської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини; Назар Богдан Іванович – кандидат ветеринарних наук (2002), старший науковий співробітник, завідувач сектору молекулярно-біологічних досліджень лабораторії контролю кормових добавок та преміксів ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок; Васів Ростислав Орестович – кандидат ветеринарних наук (2003), доцент кафедри фармакології та токсикології університету; Винярська Алла Вікторівна
– доцентка кафедри фармакології та токсикології Леськів Христина Ярославівна – кандидатка ветеринарних наук (2013), Назарук Назар Володимирович – кандидат ветеринарних наук (2015), доцент кафедри хірургії університету; Рій-Гайдюк Мар’яна Богданівна – кандидатка ветеринарних наук (2013), асистентка кафедри внутрішніх хвороб тварин університету; Куцеля Лілія Ігорівна – кандидатка ветеринарних наук (2013), співробітниця Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.
Із 2012 року і по даний час кафедру фармакології і токсикології очолює доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник освіти України, академік АНВО України, член-кореспондент НААН Гунчак В.М.
У 2020-2021 н. році, крім завідувача кафедри проф. Гунчака В.М. та проф. Гуфрія Д.Ф. на кафедрі працювали: проф. Гутий Б.В., доц. Харів І.І., доц. Васів Р.О., доц. Слободюк Н.М., доц. Винярська А.В., доц. Лесків Х.Я. У науковій та методичній роботі викладачам кафедри допомагають старші лаборанти Назарук Н.Я., Данко Г.В. (к. вет. н.) і Солтис М.П.

Проф. Василь Гунчак народився 17 квітня 1957 року в селі Борівці Кіцманського району Чернівецької області. У 1972 році закінчив Борівецьку восьмирічну школу. Від 1972 до 1976 року навчався у Кіцманському радгоспі-технікумі, коротко працював ветеринарним фельдшером на Буковині. У 1976 році вступив на факультет ветеринарної медицини Львівського зооветеринарного інституту, який закінчив з відзнакою.
З жовтня 1981 року В.М. Гунчак – асистент кафедри фармакології і патологічної фізіології. У 1989 році під керівництвом докторів біологічних наук, професорів Скородинського З.П. та Стояновського С.В. захистив кандидатську дисертацію на тему «Всмоктування нітратів і нітритів у тонкому кишечнику молодняку великої рогатої худоби». З 1991 року – старший викладач, з 1994 року – доцент кафедри фармакології і патологічної фізіології. За період роботи в університеті виконував обов’язки секретаря комітету комсомолу (1981-1986), декана факультету громадських професій (1991-1993), секретаря вченої ради академії (1994-1998).
У 2005 році під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора Д.Ф. Гуфрія захистив докторську дисертацію на тему «Хронічний нітратно-нітритний токсикоз курей та його профілактика». З 2006 року був професором кафедри фармакології та токсикології, а з 2012 року – очолив її. За його керівництва кафедра стала потужним осередком навчально-методичної та науково-дослідної роботи. За цей період співробітниками видано понад 20 довідників, практикумів, посібників; біля 50 методичних рекомендацій. Захищено 2 докторські і 8 кандидатських дисертацій (в т. ч. 4 – за програмою підготовки доктора філософії).
У період 1998-2009 рр. працював на посадах проректора з навчальної роботи, першого проректора університету, а з 2009 по 2013 рік ректора університету.
Проф. Гунчак В.М. опублікував понад 400 наукових праць. Серед них більше 60 навчально-методичних розробок. Співавтор одинадцяти довідників і двох практикумів. Є розробником типових начальних програм з дисциплін «Ветеринарна фармакологія» та «Лікарські і отруйні рослини».
Науковий напрямок проф. Гунчака В.М. спрямований на вивчення особливостей токсикодинаміки нітратно-нітритного токсикозу в різних видів тварин. Він є одним із розробників рекомендацій щодо лікування та профілактики отруєнь тварин, птиці, риби і бджіл нітратами та нітритами (2005).
Проф. Гунчак В.М. активно працює над підготовкою наукових кадрів вищої кваліфікації. За його наукового керівництва кандидатські дисертації підготували і захистили: Павлів О.В. (2007), Тодорюк В.Б. (2015), Данко Г.В. (2016), Гримак Я.І. (2017) та Журавльов О.Ю. (2018). За програмою підготовки докторів філософії завершили навчання в аспірантурі та захистили дисертації Мартинишин В.П. і Солтис М.П.
Останніми роками кафедра успішно реалізує наукову програму зі створення та впровадження у практику ветеринарної медицини нових і безпечних лікувальних засобів. В.М. Гунчак є одним із розробників та співавторів технічних умов на препарати: «Метіфен», «Феросел-Т», «Офлосилімар», «Тиреомагніл», БАД «Силімаск», «ВетМікоДерм» і «Вітасепт», «Салімевіт». Співавтор patent na wynalazek PT (Warszawa) та 13 деклараційних патентів України на корисну модель.
Брав участь у багатьох міжнародних наукових форумах. У 1995 році пройшов наукове стажування у Північно-Центральному технічному коледжі США (штат Вісконсін), а в 2019 р. – у Вроцлавському природничому університеті (Республіка Польща).
Сприяв міжнародному співробітництву університету. За його сприяння укладено угоди на співпрацю із закладами вищої освіти та науковими установами далекого і близького зарубіжжя. Університет став повноправним членом світової асоціації аграрних закладів освіти (EVERI), а факультет ветеринарної медицини – європейської асоціації ветеринарних навчальних закладів.

Проф. Богдан Гутий, доктор ветеринарних наук. Народився 1 серпня 1981 року у м. Буськ, Львівської області. У 1998 році закінчив Буську середню школу № 1. З 1998 по 2003 рік навчався у Львівській державній академії ветеринарної медицини, яку закінчив з відзнакою. Під час навчання відвідував секцію з боксу, вільної боротьби, кікбоксингу. Отримав звання майстра спорту. Упродовж 2003-2006 років навчався у стаціонарній аспірантурі Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького при кафедрі фармакології та токсикології. У 2007 р. під керівництвом проф. Гуфрія Д.Ф. захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків». З 2007 року – асистент, а з 2008 р. – старший викладач кафедри фармакології та токсикології ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького.
Крім того з 2009 по 2011 рік Б.В. Гутий навчався у Львівському державному університеті фізичної культури на факультеті підвищення кваліфікації, перепідготовки, післядипломної та заочної освіти, де отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Олімпійський і професійний спорт» та здобув кваліфікацію тренера, викладача фізичного виховання.
З 2011 року – в.о. доцента кафедри фармакології та токсикології, а з 2013 року – доцент цієї ж кафедри та начальник науково-дослідної частини університету. На той час був співорганізатором міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. Представляв університет на багатьох міжнародних та всеукраїнських виставках.
У 2014 році захистив докторську дисертацію на тему: «Фармакокорекція системи антиоксидантного захисту молодняку великої рогатої худоби за експериментального кадмієвого токсикозу». З 2015 року – професор кафедри фармакології та токсикології університету.
Підготував чотирьох кандидатів наук (Губерук В.О., Мартишук Т.В., Остап'юк А.Ю., Слободян С.О та 2-х докторів філософії ( Вархоляк І., Лавришин Ю.) ще двох майбутніх докторів філософії ( Саід Валід, Гунчак Ю.).
Крім того Б.В. Гутий підготував одного майстра спорту України, 11 кандидатів у майстри спорту України, 35 першорозрядників. Команда боксерів університету займала 3-4 місця на Спартакіаді Львівщини.
Б.В. Гутий є відповідальним редактором фахових наукових журналів «Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького» та «Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences». Розробив сайти наукових журналів міжнародного рівня та просуває їх у міжнародні бази даних. Є членом редколегії у журналі «Regulatory Mechanisms in Biosystems», який індексується у наукометричній базі Web of Science. Експерт із фахового напряму МОН України «Наукові проблеми сільського, лісового і садово-паркового господарства, ветеринарії».
Основним напрямком наукових досліджень Гутого Б.В. є вивчення особливостей системи антиоксидантного захисту організму сільськогосподарських тварин за токсичного ураження печінки.
Професор Гутий Б.В. є автором понад 550 наукових та навчально-методичних праць, з них 105 навчально-методичних, 58 патентів, 10 технічних умов, трьох монографій, п’ятьох методичних рекомендацій з лікування тварин і застосуванню різних лікарських препаратів у сільськогосподарських тварин. Він. – стипендіат Кабінету України (2008-2010) і Верховної Ради України (2016-2017 рр).

Доц. Іван Харів, кандидат біологічних наук. Народився 18 травня 1959 року у с. Подорожнє, Стрийського району, Львівської області. Упродовж 1978-1983 років навчався у Львівському зооветеринарному інституті, який закінчив із відзнакою. Працював на виробництві, а з 1989 року навчався в аспірантурі при Львівському зооветеринарному інституті. У 1992 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вивчення ліпідного складу сурфактанту легень у великої рогатої худоби», науковим керівником якої був професор Скорохід В.Й. З 1992 року працює асистентом, а з 2004 року доцентом кафедри фармакології та токсикології.
Займається вивченням впливу лікарських рослин на сурфактантну систему легень. Співавтор довідника лікарських ветеринарних препаратів, посібника «Клінічна ветеринарна фармакологія». Опублікував понад 130 наукових праць, серед них 15 навчально-методичного характеру.

Доц. Ростислав Васів, кандидат ветеринарних наук. Народився 1 квітня 1976 року с. Березець, Городоцького району, Львівської області. З 1993 року навчався у Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, яку закінчив у 1998 році, отримавши диплом з відзнакою. Після закінчення академії працював на виробництві, а з 1999 по 2002 рік навчався в аспірантурі при кафедрі фармакології та токсикології. У 2003 році під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора Гуфрія Д.Ф захистив кандидатську дисертацію на тему «Нітратно-нітритний токсикоз молодняку великої рогатої худоби і вплив піридоксину гідрохлориду та аскорбінової кислоти на його розвиток». З 2003 року асистент кафедри фармакології та токсикології, а з 2007 ‒ доцент цієї ж кафедри.
Займається вивченням впливу вітамінних препаратів на розвиток нітратно-нітритного токсикозу. Опублікував понад 60 наукових праць, серед них 14 методичного характеру.

Доц. Наталія Слободюк, кандидатка ветеринарних наук. Народилася 20 грудня 1976 року у м. Львові. У 1994 році закінчила середню школу № 82 міста Львова із золотою медаллю, а в 1999 році – з відзнакою факультет ветеринарної медицини Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Протягом 1999-2000 років працювала ветеринарним спеціалістом ІІ категорії товарного складу «Львівзооветпромпостач». У 2004 році, під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора Канюки О.І., захистила кандидатську дисертацію на тему «Фармакологічні властивості та ефективність лікування мазі «Офлодерм» при піонекротичних пошкодженнях шкіри». Від 14 жовтня 2004 року – доктор філософії. Рішенням колегії Міністерства аграрної політики України від 4 червня 2008 р. нагороджена знаком «Відмінник аграрної освіти та науки» ІІІ ступеня. Є автором і співавтором навчальних посібників, методичних рекомендацій, патентів, технічних умов, практикумів, наукових публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях. Вивчає вплив нових антибіотиків на організм тварин. Опублікувала понад 50 наукових праць, серед них 12 навчально-методичного характеру.

Доц. Алла Винярська, кандидатка ветеринарних наук. Народилася 9 січня 1973 року у с. Бубнів, Володимир-Волинського району, Волинської області. У 1990 році закінчила Іваничівську середню школу №1. З 1992 по 1997 рік навчалась у Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, яку закінчила з відзнакою. З 2002 року працювала в Інституті біології клітини. Упродовж 2003-2005 років навчалась у стаціонарній аспірантурі академії при кафедрі фармакології та токсикології. У 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Застосування тетравіту тільним коровам для попередження негативного впливу нітратів на організм новонароджених телят», науковим керівником якої був доктор ветеринарних наук професор Гуфрій Д.Ф. З 2013 року працює доцентом на кафедрі фармакології та токсикології. У 2019 році завершила навчання в очній докторантурі. Працює над розробкою і впровадженням нових антигельмінтних засобів для коней. Опублікувала понад 50 наукових праць та навчально-методичних розробок. Реалізує міжнародний проект «Іноваційний підхід до історичної спадщини: наукова спадщина ветеринарної медицини українсько-польського пограниччя» ( в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 рр.).

Доц. Христина Леськів, кандидатка ветеринарних наук. Народилася 23 серпня 1986 року у м. Львові. У 2003 році закінчила середню школу № 81 міста Львова, а в 2009 році – ветеринарний факультет Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. У 2009-2012 роках – аспірантка кафедри фармакології та токсикології. Кандидатську дисертацію під керівництвом професора Гуфрія Д.Ф. на тему «Фармакологічна корекція антиоксидантної та імунної системи інтактних свиней і при хронічному нітратно-нітритному токсикозі» захистила у 2013 році. З цього ж року працювала асистентом, а з 2019 року – доцентом кафедри фармакології та токсикології.
За результатами навчально-методичної та науково-дослідної роботи опублікувала понад 30 наукових праць.

У свій час на кафедрі працювали і вели курси фармакології та токсикології доценти Кушнір Д.І., Балацький К.П., Канюка О.І., Хомик Р.І.; курс патологічної фізіології-професор Романов С.С., доцентка Кравчук Л.М., асистент, кандидат біологічних наук Величко В.О.; у проблемній лабораторії працювали старші наукові співробітники Олійник З.Г., Пінчук В.Ф., Лівчак Н.М., Коваленко П.П., Кметь Л.Т., Юськів І.Д., старші лаборанти кафедри Троян Л.С., Француз Г.І., Богославська Л.В., Кущак М.М., Хома М.Б. та лаборанти Лук’янчук Л.О., Петришак Г.С., Калита Я.М., Рубаха П.І.

Автори:
Гунчак В.М.
Гуфрій Д.Ф.