28 грудня відбулося чергове засідання кафедри фармакології та токсикології. Відповідно до порядку денного, співробітники кафедри заслухали індивідуальні звіти викладачів про наукову та науково-технічну діяльність у 2021 році. Професорсько-викладацький склад кафедри розглянув результати зимової сесії. В обговоренні взяли участь: завідувач кафедри, професор Гунчак В.М., професор Гуфрій Д.Ф., доценти; Васів Р.О., Харів І.І., Винярська А.В., Слободюк Н.М. та Леськів Х.Я. Також було погоджено графік та основні положення організації навчального процесу на 2022-23 н.р.
Детальніше: Засідання кафедри фармакології та токсикології

Професор Гунчак В.М. взяв участь та виступив із доповіддю на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Європейський досвід і перспективи розвитку оленярства та ведення вольєрного – мисливського господарства в Україні". Конференція проводилася під егідою "Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь" 27-28жовтня 2021 р., у с. Радовичі Ковельського р-ну, Волинської обл.).

19 жовтня в рамках реалізації проєкту «Iнноваційний підхід до історичної спадщини: наукова спадщина ветеринарної медицини українсько-польського пограниччя» відбулась онлайн-зустріч головної координаторки проєкту доцентки Винярської Алли та волентера проєкту професора Антона Гамоти з державним секретарем, уповноваженим уряду в справах польської діаспори та поляків за кордоном Яном Дзієдзічакем (Janem Dziedziczakiem).

22-24 жовтня виявилися досить насиченими для Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, адже вперше в Україні в стінах навчального закладу відбулося тестування собак на придатність для використання в каністерапії за міжнародним протоколом PADA (Personality assessment for dogs in AAI), який визнають та використовують у Польщі, Норвегії, Німеччині, Угорщині, Чехії, Словаччині. Ініціатором заходу виступила громадська організація «Джем ШМ», як і попередньої міжнародної науково-практичної конференції з каністерапії, що відбулася у нашому університеті.

З першого року навчання в аспірантурі, коли я з Гутим Богданом Володимировичем запізнався, він на мене справив гарне враження. Він будучи аспірантом, усе розумів із півслова і схоплював вельми швидко матеріал. Основне, він був дуже старанним. Богдан навчався досить швидко. В нього добра пам'ять, одразу запам'ятовував великий матеріал, що є важливо для аспіранта. Також вмів спілкуватися з людьми. Проявляв надзвичайну наполегливість. Я із самого початку зрозумів, що він бачить свій подальший науковий шлях. Богдан Володимирович, самостійно утведжувався на кафедрі фармакології та токсикології.

Богдан Гутий став першим молодим ученим Львівської академії ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за понад століття, який у 32 роки захистив докторську дисертацію, у 34 - став професором, а в 37 – академіком НАН ВО України. На даний час виховав і випустив шість кандидатів ветеринарних наук. Він вимогливий у своїх бажаннях, чітко розуміє і бачить розвиток і створення майбутньої наукової школи. Ця вимогливість передається аспірантам і вони уважніше ставляться до своєї наукової праці. Окрім того, він популяризує ветеринарну науку і загалом притягує увагу закордонних наукових засобів до нашої держави.
Сьогодні – Ви Богдане Володимировичу високо пошанована, добре відома усім Людина в Україні. Найбільшою Вашою заслугою є велика любов до України та своєї професії. Бо про ту чи іншу людину говорять її конкретні справи,щоденна поведінка з людьми та близькими і кожен має право висловлюватись так, як він відчуває це натягнутими струнами душі та свого серця.…Людські долі, немов зірки на небі. Деякі спалахують миттєво, даючи за цих умов яскраве сяйво, звертаючи на себе увагу, але гаснуть так само швидко, і про них забувають. Інші випромінюють ніжне, але постійне світло, на якому тримається вся небесна арка. Саме таким світилом є зірка - мого учня професора Гутого Богдана Володимировича.

Професор Гутий Богдан Володимирович уміє бути галантним, особливо, у поведінці з жінками, які люблять його за веселий характер і завжди дотепно сказане слово. Його шанують науковці за уміле узагальнення наукової дискусії та вдалий вибір раціонального вирішення експериментів, наукових досліджень. Найкращою рисою характеру професора Богдана Володимировича є його повна довіра до людей. Він ніколи не читає багатослівні «моралі» якщо хто не будь провинився, але навіть одне сказане слово змушує замислитись над словами чи вчинками.