У селі Піски дзвонили дзвони, що оплакують єдиного сина священника — солдата Тараса Іванусу.

Тарас випускник факультету ветеринарної медицини.

Тиша вулиць, сльози людей і чорна стрічка війни, яка торкнулася кожної хати, — усе це стало частиною останньої дороги молодого воїна додому.

 Учора, 15 серпня, у велике свято Успіння Пресвятої Богородиці, громада Бродів зустрічала свого воїна біля Алеї Героїв. Люди стояли на колінах уздовж дороги, схиляючи голови в мовчазній молитві. Траурний кортеж простягнувся вулицями міста й вів у рідне село Піски. Там земляки зустрічали свого Героя у вишиванках, із державними прапорами в руках, устеляючи його останній шлях живими квітами.

Сьогодні, 16 серпня, рідне село Піски проводжало свого сина у вічність.

У храмі святих апостолів Петра і Павла — церкві, де його батько, о. Степан, роками молився за життя громади, — лунали сумні похоронні дзвони.

Чин похорону очолив митрополит Львівський ПЦУ Макарій. І цього дня молитва звучала не лише як прохання, а як крик серця, сповнений болю та любові.

32-річний Тарас Степанович Івануса загинув на Харківському напрямку, захищаючи країну, у якій ростуть його діти.

Поховали воїна на Алеї почесних поховань у Бродах. Там, де спочивають найкращі сини України, відтепер назавжди його місце.

Світла пам’ять і вічна слава воїну Тарасу Іванусі.

Його ім’я житиме серед тих, хто віддав найдорожче за свободу свого народу.

 

• Попередня
• Наступна