В цей день, 100 років тому, навіки спочила Софія Окуневська-Морачевська (12.05.1865 - 24.02.1926) — доктор медицини, перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині, перша жінка українка, яка здобула вищу освіту у Галичині, належала до перших 13 дівчат, які здобули гімназійну освіту.

Це під її впливом О.Кобилянська стала українською, а не німецькою письменницею. "Вона заговорила до мене українською мовою, переконуючи мене, що мені треба писати не по-німецьки, а для власного народу — по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок, стала моєю щирою подругою й заступила Ольгу Устияновичівну, з котрою ми, на жаль, лиш раз на рік бачилися, дарма що щиро любились і з собою вірно держали, — писала Ольга Кобилянська. — В той же час я познайомилась і зі своячкою Софії Окуневської Наталією Кобринською, котра ще більше підбадьорювала мене не покидати пера, виучуватися якнайбільше своєї мови і писати".
Це вона навчила В.Стефаника цінувати українську селянську культуру, її високі етичні й естетичні вартості. Свідченням цього є признання В.Стефаника у автобіографічному нарисі “Серце”: ”Софія Морачевська – пані, що навчила мене любити Русів і правду в собі”.
Це її національність успадкував син Юрій. І коли Андрей Шептицький запитав Юрія, чому він став українцем, то Юрій відповів: "Якби поляки були в такому становищі, в якому є українці, я став би поляком".
Це про її сина Юрія В.Стефаник написав: “Несподівано вмер найбільший українець, найкращий батько своїх дітей, найбільш працьовитий чоловік коло своєї хати, найвища постать серед українських патріотів”.
Це вона вперше у Східній Європі започаткувала лікування раку шийки матки радієм за методом Марії Склодовської-Кюрі, також уперше в Західній Україні започаткувала курси сестер милосердя та акушерок. Вона рятувала життя технологіями, яких інші лікарі ще тільки боялися.
Це вона перша гінекологиня в Галичині, відкрила власну лікарську практику, поміж того практикувала у Львові, Швейцарії, Чехії, австрійських таборах Першої світової війни.
Це Її внучка Софія Морачевська-Темницька опікувалася відновленням Михайлівського собору у Києві, допомагала школам-інтернатам, сиротинцям в Умані, Білій Церкві, Житомирі, Чернігові та інших містах України, а також незаможним студентам у Києві.
Це її правнук та праправнуки стали жертводавцями на розбудову Церкви Святої Софії - Святої Премудрості Божої, яка розташована на території студентського містечка УКУ в м.Львові.
Це її двоюрідний брат Ярослав Окуневський був другим українцем, який мав чин генерала (адмірал).
Це її двоюрідний брат Теофіл Окуневський разом з І.Франком та М.Павликом був фундатором радикальної партії.
Це її двоюрідна сестра Ольга Окуневська - відома піаністка (учениця Миколи Лисенка), концертмейстер Соломії Крушельницької під час її сольних концертів.
Це її дядько Володимир Лучаківський (мамин брат) – був відомий адвокат, а згодом і перший українець— міський голова Тернополя у 1896—1903 роках.
Це її тітка (мамина сестра) Леонтина Лучаківська - авторка першої україномовної кулінарної книги-бестселера «Домашна кухня. Як варити і печи».
Це її дядько Окуневський Кирило Данилович — один із перших українців, що здобув вищу фармацевтичну освіту.
До речі, 24 лютого 2025 р., в переддень Дня української жінки, в селі Довжанка на Тернопільщині відбулася історична подія – почесне спецпогашення марки, присвяченої Софії Окуневської-Морачевської.

Хай завжди буде благословенне у людській пам’яті ім’я Софії Окуневської-Морачевської, бо постать її воістину велика і безсмертна.

Вічна і світла їй пам’ять

 

Ректор університету, професор Іван Парубчак

Професор університету Віктор Галяс

 

• Попередня
• Наступна