Нові соціальні гарантії
Верховною Радою України Законом України від 3.11.2022р. № 2710-IX затверджено Державний бюджет на 2023 рік (набрав чинності 1 січня 2023
року), яким визначено основні соціальні стандарти.
Із 1 січня 2023 року: мінімальна заробітна плата складатиме у місячному розмірі – 6700 грн; прожитковий мінімум – 2589 грн.
При цьому для основних соціальних та демографічних груп населення  прожитковий мінімум у 2023 році буде наступним:
• дітей віком до 6 років – 2272 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років – 2833 грн;
• працездатних осіб – 2684 грн;
• працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 грн;
• осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) – 2093 грн.
Законом № 2710-ІХ (п. 3 Прикінцевих положень) зупиняється з 1.01.2023 дія
Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Новий Порядок організації військового обліку
Уряд постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Змінами, зокрема, передбачено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:
• призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
• військовозобов'язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
Для ведення персонального військового обліку підприємства здійснюють:
 перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік;
 доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис;
 надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу  освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників,
військовозобов'язаних та резервістів;
 оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних центрів комплектування і забезпечення їх своєчасного прибуття;
 подання до відповідних центрів комплектування на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть.
Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.
Зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
Призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.
Єдина державна система цивільного захисту
23 грудня 2022 року Кабмін вніс зміни до розпорядження КМУ «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 № 338 і постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої  респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9.12.2020 р. № 1236, якими продовжено на всій території України карантин до 30 квітня 2023 року.
Змінюється Порядок обчислення середньої зарплати З 1 січня 2023 року змінюється Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Передбачається, зокрема, що період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України визначається як поважна причина і виключається з розрахункового періоду під час обчислення виплат за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що дозволяє уникнути зменшення розмірів допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по безробіттю тощо працівникам, з якими під час військової агресії було призупинено дію трудового договору. Це передбачено постановою КМУ від 2.12.2022 № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набуває чинності з 1.01.2023.
Щодо порушення прав у сфері праці
1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2806-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», який спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.
Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 173-5 «Мобінг (цькування)» такого змісту:
o Вчинення мобінгу (цькування) - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
(1700 – 2550 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
o Вчинення такого діяння групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення
штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до
шістдесяти годин.
Варто зазначити також, що 16 листопада 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (реєстр. № 5748).
Закон визначає мобінг як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації у формі: психологічного та економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів е-комунікацій; створення щодо нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.
У минулому 2022 році відбулись суттєві зміни у трудовому законодавств, які зокрема пов’язані із набранням чинності Закону України № 2352-ІХ від 1.07.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин».
Законом № 2352-ІХ внесено зміни до Кодексу законів про працю, законів України «Про відпустки», «Про оплату праці» та інших, найголовніші з яких стосуються наступного:
Електронний документообіг
Нововведення стосується законодавчого закріплення обміну документами із працівником в електронній формі. В умовах COVID-19 запроваджено
можливість дистанційної роботи працівників і персональне вручення наказів чи інших повідомлень створювало проблеми для комунікації роботодавця і
працівника, особливо, якщо людина працює за кордоном.
В умовах воєнного стану зміни до законодавства врегулювали можливість ознайомити працівників з документами роботодавця із використанням електронних засобів.
Передбачається необхідність зазначення цього способу обміну у трудовому договорі та накладення на такі повідомлення удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису.
У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, наприклад, у формі сканованих копій без необхідності накладати електронний підпис. На період воєнного часу такі альтернативні варіанти обміну повідомленнями допускається узгодити й усно між працівником та роботодавцем.
Повідомлення про зміни істотних умов праці 

На час воєнного стану дозволяється змінювати істотні умови праці та умови оплати праці без завчасного попередження працівника про такі зміни за 2 місяці, але обов’язково повідомляти до запровадження таких змін.
Робота за сумісництвом
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року №1306 скасована постанова від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
Визначено, що при укладенні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 КЗпП України про те, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи.
Позиція Профспілки
Львівська обласна організація профспілки працівників АПК звернулася до МОН, Уряду та профільного Комітету ВРУ з приводу необхідності відновлення
Переліку робіт, які не вважалися сумісництвом у зв’язку зі скасуванням постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ і організацій» № 245 та звертає увагу, що скасування цього Переліку позбавляє можливості багатьох висококваліфікованих фахівців, серед яких педагогічні, науково-педагогічні працівники, а також працівники відділів та управлінь освіти, інших органів, які переважно є вчителями та викладачами, виконувати зазначені види робіт впродовж основного робочого часу, забезпечуючи налагоджений освітній процес.