Хочу побажати безмежної любові до нашого дивовижного слова, котре перейшло до нас від матері, утверджуймо рідну мову, як скарб з покоління в покоління, а особливо в такий тяжкий і болючий час.
Бажаю бути інтелігентними, грамотними та шанувати здобутки наших видатних українських літераторів, відомих на увесь світ, не з примусу, а лише за покликом та з гідністю розмовляймо нашою рідною українською мовою.

"Ну що б здавалося слова, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!..."
Які глибокі і доречні слова геніального Тараса Шевченка!

В. о. ректора Іван Парубчак

 

• Попередня
• Наступна