«Зарваниця — це місце, де людина може в тиші зустрітися з Богом через посередництво Матері Божої». У суботу 23 березня 2024 року, усі охочі приєдналися до прощі, яку очолив студентський капелан нашого університету о. Віталій Караман. Зарваниця це не просто якесь одне село чи якась одна святиня-це цілий комплекс храмів, каплиць, джерел, адміністративних будівель, стації хресної дороги. А на пагорбі цього святого місця розташований монастир Святого Івана Хрестителя Студійського уставу, заснований в 1922 р. старанням Митрополита Андрея (Шептицького). Після включення Західної України до складу СРСР монастир закрили, а монахів розігнали. Під час Другої світової війни студити повернулися і відбудували монастирські приміщення та церкву. У 1944 р. радянський комуністичний режим остаточно ліквідував монастир, водночас було знищено й монастирську церкву. На території обителі радянська влада створила колгосп. Однак, монахи продовжили свою просвітницьку і духовну діяльність у підпіллі аж до 1986 р. Упродовж своєї підпільної діяльності монахи переховували чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, часто пересиджуючи «облави» в лісах та нетрях на околиці Зарваниці.