За роки війни з російським агресором 15 випускників нашого університету віддали своє життя заради свободи і незалежності України. Задля увічнення їх подвигу, збереження в пам’яті академічної спільноти ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького та наступних поколінь 24 жовтня в університетському парку обабіч статуї Пресвятої Богородиці відбулось відкриття Алеї Героїв.

У заходах взяли учать сотні студентів, працівників, випускників університету, родичі, рідні та побратими новітніх Героїв України.

 

Як зазначив у своєму виступі в.о. ректора ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького, професор Іван Парубчак, священним обов’язком університетської спільноти було належне вшанування загиблих випускників. Найстаршому з них – Ярославові Потяку було 47 років, а наймолодший – Юрій Мізунський мав лишень 24. «Герої не вмирають – Герої живуть вічно! Живуть у пам’яті рідних, друзів, колег-однополчан, у пам’яті наступних поколінь, які будуть вдячні Героям за їх подвиг і нехтування смертю заради майбутнього Життя!
15 лип на Алеї пам’яті Героїв ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького будуть на десятиріччя засвідчувати пам’ять і подяку нашим випускникам, які ціною власного життя захистили Україну й усіх нас. Вічна пам’ять усім загиблим! Слава Україні! Смерть ворогам! Україна понад усе!», – зазначив керівник університету, професор Іван Парубчак. Принагідно він також подякував голові громадської організації "Добро.Дій" Ігореві Дулину та керівнику Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Анатолію Дейнеці за безкоштовно надані саджанці лип, якими увічнили пам'ять наших випускників-Героїв.

Керівник відділу соціально-культурного розвитку університету Тетяна Купчак зачитала імена та прізвища усіх загиблих випускників університету. Усі присутні вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

Своє життя за державу й Український народ віддали:
1. Іван Сперелуп, 14.08.1996 – 06.05.2018,
2. Вячеслав Кубрак, 11.04.1986 – 11.10.2019,
3. Мар’ян Мурга, 26.04.1995 – 17.07.2022,
4. Дмитро Ривак, 09.11.1979 – 04.10.2022,
5. Олександр Нестерчук, 11.09.1997 – 04.10.2022,
6. Роман Бажан, 21.05.1976 – 21.10.2022,
7. Юрій Хміляр, 25.06.1993 – 12.11.2022,
8. Юрій Мізунський, 29.04.1999 – 28.11.2022,
9. Віталій Свінціцький, 11.09.1977 – 26.01.2023,
10. Олександр Зелінко, 10.03.1999 – 02.02.2023,
11. Сергій Шуран, 02.02.1977 – 02.02.2023,
12. Роман Кавчук, 06.08.1985 – 17.03.2023,
13. Ярослав Потяк, 17.03.1975 – 3.05.2022,
14. Богдан Рубаха, 14.10.1982 – 15.05.2023,
15. Наталія Депа, 01.09.1992 – 09.07.2023.

«Саме небо плаче сьогодні за нашими Героями! Сумуємо разом із цілою Україною, низько схиляємо голови у скорботі за тисячами хлопців і дівчат, захисників і захисниць, нашої рідної землі від російського агресора! Коли на Сході України Росія почала брудну, неоголошену війну, випускники ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького пішли виконувати обов’язок чоловіка, сина, доньки своєї землі – пішли захищати Батьківщину. « Якщо не я, то хто?» – таким було їх життєве кредо патріотів та воїнів. І вони відповіли: «Я!». Відповіли саме так, бо любили свою Україну. Любили просто. Просто, без присяг пішли за рідну землю умирати», – підкреслила Тетяна Купчак

Кажуть, що у кожної епохи свої герої. 15 молодих, красивих, дужих і відважних Героїв, які від початку страшної, людиноненависної війни віддали найцінніше, що є у людини – ЖИТТЯ – стали Героями нашого часу.

Після виконання Державного Гімну України рідні і близькі наших Героїв та представники факультетів посадили дерева в подяку і пам’ять захисникам України.

Вічна слава і шана українським воїнам! Немає таких слів, які розрадять материнське горе і біль рідних. Співчуваємо і дякуємо родинам, за хоробрих і мужніх синів і дочок. Вони були там, щоб ми могли спокійно жити, працювати, навчатись тут! Людство страшенно збідніло: збідніло на кожного, хто загинув. Люди, не забувайте цього, пам’ятайте, якою ціною нам дається цей відносний спокій і свобода. Ворогам ніколи не буде прощення! Нехай пам’ять про усіх полеглих Героїв оберігає від зневіри та надихає на працю для великої Перемоги.
Пресслужба ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького.