14 січня на кафедрі біологічної та загальної хімії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького відбулося засідання Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, присвяченого 120-літтю з дня народження професора Степана Зеноновича Ґжицького. У програмі святкування взяли участь дійсні члени НТШ: Гончар Михайло Васильович, Стойка Ростислав Стефанович, Луцик Максим Дмитрович, Красневич Андрій Ярославович; члени НТШ: Федорович Дарія Василівна, Вигнан Дмитро Спиридонович, Макух Євген Мирославович, Грабовський Степан Стефанович, Федець Олег Мирославович, ректор університету Стибель Володимир Володимирович, настоятель храму св. Трійці УГКЦ о. Степан Кащук, учні, колеги, близькі друзі С. З. Ґжицького, працівники кафедри: Ратич Іриней Борисович, Малик Остап Григорович, Шмідт Роман Михайлович, Гамота Антон Андрійович, Полянська Ірена Всеволодівна, Полянський Юрій Всеволодович, Микитюк Іван Васильович, Микитюк Марія Михайлівна, Фейло Ярослав Михайлович, Гарда Орест Павлович, Вовк Іван Несторович, Галяс Віктор Людвігович, Чепига Михайло Петрович, Верес Євген Миколайович, Курляк Ірина Михайлівна, Заяць Оксана Ігорівна. Насамперед учасники засідання побували на могилі Степана Ґжицького на Личаківському кладовищі, де взяли участь у спільній молитві.

З доповіддю «Коротка історія біохімії в Західному регіоні України і роль в ній професора Степана Ґжицького» виступив дійсний члена НТШ, професор Ростислав Стойка. Зокрема, він акцентував увагу, що наукова діяльність професора Ґжицького мала два напрями: дослідження біохімічних процесів у сільськогосподарських тварин у зв’язку з різними захворюваннями, тобто клінічна ветеринарна біохімія та вивчення особливостей обміну речовин у різних видів тварин, зокрема жуйних, для розробки теоретичних основ підвищення їхньої продуктивності. Розгортаючи й поглиблюючи дослідження з обміну речовин при паралітичній міоглобінурії коней, С. З. Ґжицький висунув власну теорію патогенезу цієї хвороби і запропонував новий метод лікування міоглобінурії за допомогою інсуліну.
Про людину, вченого, педагога розповів ректор університету, професор Володимир Стибель. Степан Зенонович Ґжицький, підготувавши 16 докторів і 52 кандидати наук і, опублікувавши понад 220 наукових праць, став фундатором Львівської наукової школи біохімії сільськогосподарських тварин.
Наукові дослідження колективу кафедри є продовженням традиційних напрямів, започаткованих професором Степаном Ґжицьким, і пов’язані із з’ясуванням регуляції обміну речовин у тварин як в нормі, так і за патології. Понад десяток його учнів, яким він дав добру школу, продовжили наукові дослідження. Серед них відомі академіки: Федір Юрійович Палфій, Петро Захарович Лагодюк; член-кореспондент Іван Арсентійович Макар; професори: Степан Йосипович Кусень, Іван Дмитрович Головацький, Олександр Михайлович Лемішко, Володимир Йосипович Скорохід, Василь Миколайович Головач, Григорій Іванович Калачнюк, Іван Іванович Розгоні та інші.
Також відбулася презентація фільму «На скрижалях пам’яті». В обговоренні фільму виступили: народний артист України Орест Гарда та заслужений журналіст України Ярослав Фейло.
Насамкінець відбулася екскурсія меморіальним музеєм Степана Ґжицького, яку провів професор Віктор Галяс.

Підсумовуючи засідання Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, присвяченого 120-літтю з дня народження професора Степана Зеноновича Ґжицького – видатного вченого, педагога і гуманіста, доктора ветеринарної медицини, доктора біологічних наук, члена-кореспондента, академіка УАСГН, дійсного члена Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, почесного члена Об’єднання українських ветеринарних лікарів США і Канади, заслуженого діяча науки України, професора Ґжицького Степана Зеноновича, який дав путівку у життя не одному десятку молодих людей, які згодом сформували наукове ядро Львівської школи біохіміків, можна з певністю стверджувати, що життя цієї Людини — символ служіння науці, приклад для наслідування. Усім своїм життям Степан Зенонович довів безмежну любов до України і людей. Він був чудовим психологом, наділеним проникливим розумом, спостережливістю і тонким почуттям гумору, справжнім європейцем, надзвичайно культурною і бездоганно вихованою людиною. Його життя — це приклад самовідданого служіння людству і науці.

Степан Грабовський, завідувач кафедри біологічної та загальної хімії