27 січня 2025 року минає 73 роки від дня народження Зеновія Щербатого – відомого вченого в галузі селекції і розведення тварин, доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого працівника сільського господарства України, педагога, багаторічного декана біолого-технологічного факультету, завідувача кафедри генетики і розведення тварин.

Щербатий Зеновій Євгенович народився в селі Лапаївка Кам’янко-Бузького району на Львівщині. В 1969 році закінчив Кам’янко-Бузьку середню школу № 1. Після чого рік працював верстатником на лісопаркетному комбінаті. В 1970 році вступив на зоотехнічний факультет Львівського зооветеринарного інституту. Студентські роки пройшли цікаво і насичено. Навчався на відмінно. Займався в спортивних секціях з футболу та волейболу. Під час вакацій працював у студентському будівельному загоні в радгоспі «Запоріжжя» Запорізької області. Інститут закінчив у 1975 році з відзнакою і був рекомендований до аспірантури. Цього ж року одружився. Працював молодшим науковим співробітником при кафедрі скотарства і конярства Львівського зооветеринарного інституту. З лютого 1976 року асистент кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин. Цього ж року в сім’ї Зеновія та Ірини Щербатих народжується донечка Олеся, а через два роки син Мирослав. Енергійний, працьовитий, турботливий Зеновій був уважним чоловіком для дружини і люблячим батьком для дітей. На роботі завжди був відповідальним та сумлінним викладачем і куратором. Для здобувачів вищої освіти він був як батько, товариш, що вмів вислухати й берегти таємниці.

Від 1979 до 1982 року навчався в заочній аспірантурі при Харківському НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся під керівництвом академіка Ф. Ф. Ейснера. В кінці навчання успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Порівняльна характеристика різних типів чорно-рябої худоби і розробка заходів по її використанню в умовах західних областей України».

З 1985 році обраний на посаду доцента кафедри генетики і розведення тварин. З 1990 по 1998 роки працював заступником декана з навчальної роботи зооінженерного факультету, а з 1998 по 2016 роки обіймав посаду декана біолого-технологічного факультету. Зеновій Євгенович завжди був вимогливим, відвертим, щирим, доброзичливим, умів вислухати, дати добру пораду, вселити віру у власні сили кожному, хто до нього звертався. І саме тому користувався заслуженим авторитетом та повагою серед здобувачів вищої освіти.

У 2002 році він захистив докторську дисертацію на тему «Методи консолідації західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи при використанні різних генетичних груп чорно-рябої худоби» (науковий консультант – академік М. В. Зубець). У 2004 році йому присвоєно вчене звання професора.

Мудре, творче керівництво кафедрою генетики і розведення тварин (2004–2017 роки), заклали міцний фундамент у розвиток кафедри. Невтомні роки роботи як науковця були сповнені невичерпним ентузіазмом, свідченням якого стала поява 210 наукових праць, 50 методичних рекомендацій, восьми довідників, однієї монографії, дев’яти патентів на винахід. Також підготував чотирьох кандидатів сільськогосподарських наук: Юрія Кропивку, Василя Осташевського, Петра Боднара та Тараса Оріхівського.

Життя Зеновія Євгеновича – це яскравий приклад для наслідування. Це була Людина-професіонал, завдяки його сумлінній педагогічній та науковій праці, він запалював у душах численних молодих поколінь незгасаючий вогник жаги до знань і життя. Чудовий сім’янин, люблячий і турботливий чоловік, батько, дідусь. Діти Зіновія Євгеновича Олеся і Мирослав, навчалися в нашому закладі вищої освіти й успішно працюють у галузі сільського господарства. В Олесі двоє дочок Богданка і Соломійка. В Мирослава двоє синів Марко та Данилко. Життя продовжується в дітях і онуках.

Помер З. Є. Щербатий 5 липня 2017 року, похований на цвинтарі с. Лапаївка.

Уся університетська спільнота, якій пощастило особисто бути знайомою з Зеновієм Євгеновичем, відзначала й поважала не лише його професіоналізм та ерудованість, але й високі морально-етичні якості.

Вічна пам’ять про мудрого вченого, керівника, вихователя молодого покоління навіки житиме у наших серцях.

З почуттям глибокої поваги Іван ПАРУБЧАК, професор

                                                 Юрій КРОПИВКА, доцент

                                                 Андрій БОЙКО, доцент

                                                 Леся МУЗИКА, доцент