Викладання годівлі тварин проводилося від часу заснування Львівської ветеринарної школи у 1881 році. Першим професором, котрий читав лекції з годівлі тварин, був Антоній Баранський. У 1881-1905 роках, крім фізіології і фармакології з токсикологією, він викладав годівлю тварин із гігієною. Йому належить підручник «Живлення худоби» (Львів, 1889). У наступні 20 років (1905-1924) годівлю викладав проф. Станіслав Фібіх.

У 1935 році в Академії була створена самостійна кафедра під назвою – кафедра загальної годівлі і живлення тварин. Очолив її проф. Тадей Ольбрихт. У 1939-1944 роках кафедрою годівлі тварин завідував проф. Владислав Герман.

Завідувачами кафедри годівлі сільськогосподарських тварин від 1945 року були: доц. Васильєв Н.В. (1945-1948), доц. Ірванець М.І. (1948-1950), доц. Архипов В.В. (1950-1951), доц. Удольський Д.М. (1951-1952), доц. Сапунов В.А. (1952-1955), доц. Балабанова А.М. (1955-1960), проф. Василенко Д.Я. (1960-1965), доц. Константинова Л.Б. (1965-1976), проф. Столярчук П.З. (1976- 2010), проф. Півторак Я.І. (від 2010 року).

 

Проф. Василенко Данило Якович народився 24.12.1905 р. в с. Білки Попільнянського р-ну Житомирської обл. Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут (1926-1930 рр.) одержав спеціальність зоотехніка-організатора. Проходив аспірантську підготовку і займався науковою роботою в Полтавському с.-г. інституті тваринництва (1931-1937 рр.). Захистив кандидатську дисертацію у 1937 р. Безпосередньо організував десятки тваринницьких ферм на Київщині і Полтавщині. У 1937-1941 рр. працював за направленням директором племсвинорадгоспу «Василівка» Лебединського р-ну Сумської обл. На початку війни після евакуації племрадгоспу Д.Я. Василенко добровільно пішов захищати Батьківщину і до кінця другої світової війни був у складі різних бойових підрозділів (1941-1945 рр.), дійшов до Ельби в чині капітана. Після демобілізації працював у Міністерстві радгоспів України: начальником Управління приміських радгоспів, начальником Головного управління Півдня України, начальником Головного управління племінних радгоспів України (1945-1949 рр.). З 1949 року – асистент, а з 1951 року – доцент Київського ветеринарного інституту. У 1963 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Промислове схрещування свиней Лісостепу і Полісся України». З 1965 по 1997 роки працював в Українській с.-г. академії – нині Національний університет біоресурсів і природокористування України. Був професором кафедри годівлі сільськогосподарських тварин (1965-1969 pp.), завідувачем кафедри свинарства, вівчарства та птахівництва (1969-1990 рp.), професором цієї кафедри. Був ректором Львівського зооветеринарного інституту.

Проф. Д.Я. Василенко мав визначні заслуги в галузі сільського господарства, ратній і громадській діяльності, в розвитку аграрної науки і освіти. Мав 4 ордени і 18 медалей. Він приймав участь у створенні миргородської породи свиней, в числі перших провів дослідження по промисловому схрещуванні у свинарстві, але основна сфера його наукової діяльності – годівля с.-г. тварин і кормовиробництво. Вченим опубліковано 250 наукових праць. За розробку методу активізації біосинтетичних процесів в організмі тварин професор Д.Я. Василенко став лауреатом Державної премії в галузі науки і техніки України. Він брав активну участь у підготовці висококваліфікованих зооінженерів і наукових кадрів. Під його керівництвом підготовлено 40 кандидатів і 6 докторів наук. За видатні досягнення у розвитку с.-г. освіти Д.Я. Василенку присвоєно звання Заслуженого працівника вищої школи України.

Доц. Костянтинова Лідія Борисівна народилася 13.02.1912 р. в с. Митченках колишньої Батуринської волості (нині Сумська обл.) у поміщицько-дворянській сім'ї. Мати, з родини Мураховських, була великою шанувальницею української сцени і свою любов до театру й української пісні передала донці.

В 1934 р. Л.Б. Констянтинова закінчила Харківський зоотехнічний інститут, працювала зоотехніком у господарстві, згодом науковим працівником. Деякий час проживала у комуні, була свідком доносів, репресій і голодомору в Україні.

Від 1952 р. працювала у Львівському зооветеринарному інституті. Тут досліджувала червонопольську породу великої рогатої худоби і в 1961 р. захистила кандидатську дисертацію. З 1963 р. – доцент, з 1965 р. – завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин. Проявила працьовитість та пунктуальність у роботі. На пенсію вийшла у 1984 р. і мешкала у Львові. Відійшла у вічність на 97-му році життя.

 

Проф. Столярчук Панас Зеновійович народився 9.02.1937 року в с. Семереньки Локачинського р-ну Волинської обл.

В 1961 році закінчив львівський зооветеринарний інститут, працював головним зоотехніком насіннєвого радгоспу у Ковельському р-ні на Волині, згодом викладачем спецдисциплін у Рожищенському технікумі. В лютому 1963 р. був прийнятий на посаду асистента кафедри годівлі тварин і технології кормів, завідувачем якої був професор і тодішній ректор Василенко Д.Я.

В 1966 р. під науковим керівництвом професора Василенка Д.Я. захистив кандидатську, а в 1984 – докторську дисертацію. Із 1976 по 2010 роки працював завідувачем кафедри годівлі тварин і технології кормів, обіймав посади декана, проректора із наукової роботи. Із 1995 по 2010 був головою спеціалізованої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій на якій захищено 70 дисертацій. Із 1966 р. по 2010 рік був директором та екскурсоводом Народного музею історії університету, за цей час музей відвідало понад 31 тис. студентів, викладачів, слухачів різних курсів, гостей університету із понад 35 країн світу. Автор 8 книг та 155 наукових праць, а також історичних розвідок та оповідань. Широка палітра творчості П.З. Столярчука. Це прадавня історія України, рідна мова, одомашнення коня і середньостогівська культура, літаючі сонця-лелеки і оріянська культура, злочини тоталітарних режимів в Україні, що свідчить про високу працьовитість та пунктуальність у роботі. Відійшов у вічність на 74 році життя у 2011 році.

Професор Півторак Ярослав Іванович у 2010 році був затверджений вченою радою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.3. Гжицького завідувачем кафедри годівлі тварин і технології кормів, доктор сільськогосподарських наук, професор. Народився 4 серпня 1947 року в с. Гарбузів Зборівського району Тернопільської області. В березні 1949 року сім'я Ярослава Півторака була репресована і вивезена у Хабаровський край, де він змушений був здобувати початкову освіту. Родина повернулася у рідне село аж у 1957 році, а реабілітована була лише в 1989.
Після закінчення в 1965 році середньої школи проходив службу в армії. Згодом, у 1970 році, вступив до Львівського зооветеринарного інституту, який закінчив з відзнакою в 1975 році за спеціальністю «Вчений зоотехнік». Надалі працював в НДІЗіТ (с. Оброшине) на посаді молодшого наукового співробітника, з травня 1975 року був зарахований до аспірантури при кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин.
З 1978 року працював на посаді асистента, а з 1990 року – доцента кафедри годівлі с.-г. тварин; тривалий час за сумісництвом працював заступником декана заочного факультету, а протягом 1998-2011 рр. - деканом факультету заочної освіти.
Кандидатську дисертацію Півторак Я.І. захистив у 1982 році у Всесоюзному інституті тваринництва (м. Дубровиця Московської області), докторську дисертацію на тему: «Інтенсифікація виробництва яловичини в умовах Західного регіону України шляхом використання багатокомпонентних сумішок кормових культур при відгодівлі худоби» захистив під керівництвом наукового консультанта професора Столярчука П.З. у 2003 році. Атестат професора отримав у 2004 році.
Професор Півторак Я.І. є членом вчених рад, був членом спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, членом ректорату, брав участь у роботі науково-аналітичної ради при обласній організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» (БЮТ). Нагороджений у 2003 році знаком «Відмінник аграрної освіти та науки» , а у 2007 - медаллю «Знак пошани».
Наукова школа професора Півторака Я.І.: 4 кандидати та 1 доктор сільськогосподарських наук. Науковий керівник наукової теми кафедри. Постійно координує наукову роботою аспірантів і студентів на кафедрі. Автор і співавтор понад 230 наукових і навчально-методичних публікацій.

Коли в 1960-1965 роках кафедру очолював тодішній ректор Інституту проф. Василенко Д.Я., при кафедрі відкрили аспірантуру. Розпочалося широке вивчення впливу консервованих (різні види силосів) і оброблених (дріжджованих) кормів на продуктивність сільськогосподарських тварин. Розширилися зв’язки кафедри з виробництвом. Наукові розробки з інтенсивної відгодівлі худоби сухими і напівсухими сумішками демонструвалися на ВДНГ СРСР. Діяли на Львівщині школи передового досвіду, де читали лекції науковці кафедри годівлі тварин.

Керівництво підготовкою кандидатів наук на кафедрі здійснювали професори Василенко Д.Я., Палфій Ф.Ю., Столярчук П.З., Півторак Я.І.

Головним напрямком наукових досліджень кафедри останніх десяти років є розроблення раціональної годівлі високопродуктивних корів і молодняку, свиней різновікових груп та птиці, що знайшло відображення у захисті трьох кандидатських дисертацій.

Стратегічним напрямком розвитку кафедри на перспективу є професійна взаємодія і співробітництво, забезпечення оптимальних умов навчання, самоосвіта і саморозвиток здобувачів вищої освіти, особливо при запровадженні дистанційного навчання, забезпечення умов інноваційної діяльності викладачів кафедри.

У минулому на кафедрі працювала низка науковців із багатим педагогічним досвідом. Так, тривалий час на кафедрі годівлі тварин і технології кормів працювали д.с.-г.н., професор Дармограй Л.М., к.с.-г.н., доценти Доманський А.Я., Сольман В.М., Колотуша Г.М., Данканич О.І., Лесів С.М., Голодюк І.П.

На даний час штат кафедри складається із 6 осіб: завідувач кафедри д.с.-г.н., проф. Півторак Я.І.; к.с.-г.н., доценти: Петришак Р.А., Наумюк О.С., Слобода О.М., Семчук І.Я., Нагірняк Т.Б.; старші лаборанти: Комищук М.Д., Синюта Т.Й.

На кафедрі навчається в аспірантурі 12 аспірантів.

Викладачі кафедри керують студентським науковим гуртком. Студенти-гуртківці на основі власних досліджень виконують дипломні та магістерські роботи. Для цього часто використовується база філіалу кафедри. Окремі науковці беруть постійну участь у міжнародних конференціях і симпозіумах.

Викладачі кафедри систематично виступають на всеукраїнських, обласних і районних семінарах, постійно підтримують зв'язок із сучасним виробництвом – колективними і фермерськими господарствами.

За останні роки співробітниками кафедри видано значну кількість навчально-методичної літератури. Щорічно поновляються робочі навчальні плани, в які вносяться проблеми сучасного виробництва і нова література, ведуться наукові дослідження з питань удосконалення навчального процесу. Під час читання лекцій створюються проблемні ситуації, передбачені згодом в іспитових білетах.

Кафедра має 4 практикуми для проведення занять, 3 навчальні лабораторії для проведення зооаналізу кормів, дві лабораторні кімнати для проведення досліджень викладачами та 7 кабінетів для викладачів і лаборантів.

На кафедрі організовано музей кормів, навчальні стенди зі сучасних технологій – виробництво яловичини, а також закладання та використання культурних пасовищ, державні стандарти на корми, кормові, отруйні та шкідливі рослини. Також на кафедрі читаються лекції й лабораторні заняття з використанням мультимедійної техніки.