«Я належу до тих, ким рухає не злоба, а любов до України»

(Левко Лук’яненко)

15 жовтня 2025 року у день річниці загибелі Степана Бандери студенти першого курсу факультету менеджменту, бізнесу та публічного адміністрування (освітніх програм «Економіка підприємства» та «Менеджмент публічних інституцій» ) під керівництвом кураторів груп ˗ асистента кафедри історії України та економічної теорії Марії Диндин та старшого викладача кафедри публічного управління та адміністрування Володимира Ярошовича відвідали Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрму на Лонцького». Раніше тут розміщувалися каральні органи трьох окупаційних влад: польської, радянської та німецької.

Екскурсію для нас провела працівниця музею Христина Забуранна, яка розповіла про страшні злочини, жорстокі допити, катування, розстріли, що відбувалися у цих тюремних стінах. Неофіційно то була тюрма для політичних в’язнів. Під час слідства в 1936 р. тут перебували Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь, Катерина Зарицька як особливо небезпечні для польської влади злочинці. А 60-х роках у вʼязниці утримували «шістдесятників», зокрема Вʼячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка, Юрія Шухевича, Івана Геля, подружжя Ірину та Ігоря Калинців.

Студенти мали змогу побачити в яких нелюдських умовах перебували ув’язнені, роздивитися «камеру смертників», «в’язничне подвір’я», оглянути виставку вишивок українських політкаторжанок «Колір молитви», відчути силу духу тодішньої української інтелігенції, яка творила та продовжувала свою боротьбу проти радянської влади навіть у тюремних нелюдських умовах…

Допис підготувала Марія ДИНДИН, асистент кафедри історії України та економічної теорії