EN   UA

Геологію не можна вивчити лише з підручників. Найкраще, коли пройдену теорію закріплюють на лабораторних заняттях. Студенти 1-го курсу спеціальності 101 «Екологія» з дисципліни «Геологія з основами геоморфології» (викладачі Богдана Калин та Вікторія Віщур) на заняттях ознайомились з фізико-хімічними властивостями мінералів та окремими представниками їх класів.

Детальніше...

Круглий стіл на тему «Харчові відходи: відповідальне споживання», організатором якого виступила Всеукраїнська екологічна ліга за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), відбувся 1 жовтня у Національному університеті «Львівська політехніка». Участь у заході взяли представники органів влади, бізнесу, науковці, громадські організації.

Детальніше...

Львів багатий на історико-культурні цінності, але про його унікальні геологічні об’єкти відомо не кожному. Одним із них є регіональний ландшафтний парк «Знесіння», який знаходиться недалеко від центру міста та є важливим рекреаційно-туристичним об’єктом. Одночасно цей своєрідний музей під відкритим небом відіграє важливу роль у навчальному процесі студентів, які вивчають дисципліну «Геологія з основами геоморфології».

Детальніше...

ЗООЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ

Своєрідною окрасою кафедри екології є зоологічний музей. Історія його створення бере  початок  у другій половині ХІХ століття, про що свідчать збережені з тих часів колекції мікро- і макропрепаратів різних представників тваринного світу, серед яких і колекція відомого вченого, творця біогенетичного закону Ернста Геккеля, датована 1896 роком. Творцем перших експонатів музею, отже і його засновником, треба вважати проф. Володимира Кульчицького.

Як складова частина кафедри екології він виконував і продовжує виконувати важливу навчальну функцію, даючи студентам наочне уявлення про розмаїття тваринного світу і його особливості на всіх континентах Землі.

У колекції музею – численні мікропрепарати безхребетних, мокрі препарати риб, земноводних, плазунів, голкошкірих, а також опудала риб, птахів і ссавців. Кількість тварин в експозиції музею перевищує 70 екземплярів. Серед них 47 опудал птахів – представники 18 рядів (з наявних у цьому класі 40 рядів). Перлиною музейної колекції є такі екзотичні види птахів, як тукан жовтогорлий, що водяться у тропічних лісах Америки, рідкісний представник нашої фауни – лелека чорний, занесений до Червоної книги України, птахи узбережжя північних морів – гагара червоновола  і гагарка звичайна, колоніальні птахи узбережжя Чорного моря – баклан великий, мартин сріблястий, клуша. Цікавими є також представники нашої орнітофауни – бугай великий, названий так за вміння видавати голосові звуки, що імітують ревіння бика, норець великий, що влаштовує плаваючі гнізда на воді наших озер.

Ссавці представлені такими екзотичними тваринами, як дикобраз – житель передгір’я Середньої та Малої Азії, качконіс, який заселяє північ Австралії і Тасманії (занесений до Міжнародної Червоної книги), броненосець – житель Південної Америки, єдині серед сучасних ссавців, у яких тіло вкрите кістковою бронею, а не шерстю ( вона редукована ). У колекції музею серед ссавців є летючі миші – крилани – жителі тропіків і субтропіків Східної півкулі (від Західної Африки до Філіппін і островів Океанії).

У музейних колекціях експонуються також великі плазуни – удави, алігатори, а з риб – акули, півтораметровий рострум риби-пили, риба-їжак та ряд інших представників світової фауни.

МІКОЛОГО – БОТАНІЧНИЙ МУЗЕЙ

Міколого – ботанічний музей є невід’ємною складовою навчального процесу кафедри екології та біології, який відіграє важливу роль у грунтовному опануванні студентами – майбутніми фахівцями в галузі екології, охорони природи та збалансованого природокористування – фундаментальних знань про світ рослин та грибів, його визначальне значення для функціонування біосфери, її природних і штучних екосистем, а також для задоволення життєвих і практичних потреб людини й всього людського суспільства.

Експонати музею використовуються як наочні засоби на лабораторних заняттях  та лекціях для кращого сприйняття і закріплення студентами теоретичного матеріалу навчальних дисциплін кафедри.

Музей відзначається унікальною колекцією муляжів плодових тіл, органів генеративної сфери численних представників рослинного світу, а також різних видів грибів та окремих стадій їх циклів розвитку.

Унікальність колекції зумовлена, з одного боку, давністю її створення (напевно в кінці ХІХ – на початку ХХ століття), внаслідок чого вона має всі ознаки раритетності, а з другого, надзвичайно високим професійним рівнем виготовлення муляжів, які за розмірами хоча у багато разів і перевищують розміри натуральних рослинних об’єктів чи грибів, однак є повністю подібними їм за формою, будовою, кольором, особливостями опушення та цілим рядом інших морфологічних ознак. Своєрідністю муляжів є також і те, що більшість з них, особливо муляжі квіток рослин, є розбірними, що дає можливість докладно ознайомитись з будовою того чи іншого їх складового компонента, наприклад, віночка, тичинок чи маточки.

Загалом колекція музею нараховує понад 80 муляжів. Найбільш чисельно у ній представлені муляжі квіток 51 виду рослин європейської флори з родин лілійні (Liliaceae), кропивові (Urticaceae), лободові (Chenopodiacea), гвоздикові (Caryophyllaceae), жовтцеві (Ranunculaceae), капустяні (Brassiсaceae), ранникові (Scrophulariaceae), айстрові (Asteraceae) та ряду інших відділу покритонасінні. Варто відзначити, що муляжі квіток із цих родин є не тільки своєрідними еталонами цього органу кожної родини, але й водночас вони відображають також найхарактерніші риси різноманіття морфологічної будови квітки покритонасінних рослин. Так, серед них є муляжі квіток з неоднаковою симетрією віночка – актиноморфні [звіробій звичайний (Hypericum perforatum)] і зигоморфні [сокирки польові (Consolida reqalis)], різним типом оцвітини – складною [(наперстянка великоцвіта (Digitalis grandiflora)] і простою віночковидною [лілія лісова (Lilium martagon)] та чашечковидною [кропива звичайна (Urtica dioica)] та різної статі – чоловічі, або тичинкові і жіночі, або маточкові [огірок городній (Cucumis sativus)], різним типом зав’язі – верхньою [фіялка триколірна (Viola triceler)] та нижньою [шипшина звичайна (Rosa canina), апокарпним [жовтець їдкий (Ranunculus acris) і синкарпним [беладона звичайна (Atropa bella-donna)] гінецеями, різною формою зрослолистих віночків: лійковидним [бобівник трилистий (Menyantes trifoliata)], двогубим [чистець лісовий (Stachys sylvatica), трубчастим і язичковим [соняшник звичайний (Helianthus aunus)] тощо.

Інші відділи вищих рослин у колекції представлені лише декількома муляжами окремих органів їх представників. Такими є три муляжі чоловічої шишки (стробіла) сосни звичайної (Pinus sylvestris), окремого її мікроспорофіла з двома розкритими мікроспорангіями, через отвори яких відбувається висипання дозрілих спор, та однієї з насінних лусок (мегаспорофіл) з двома білуватими насінними зачатками жіночої шишки цього виду з відділу голонасінні.

Відділ папоротеподібні представлений муляжами спорангію з ніжкою та архегонію з яйцеклітиною щитника чоловічого або чоловічої папороті (Dryapteris filix-mas).

Решта муляжів колекції – це переважно муляжі плодових тіл з трубчастим і пластинчастим гіменофором та муляжі певних стадій циклів розвитку окремих видів з класів ооміцети (Oomucetes), сумчасті (Ascomycetes) і базидіальні (Basidiomucetes) гриби. Таким, наприклад, є муляж, що відтворює стадію ураження грибом фітофторою (Phytophthora infestans) з класу ооміцети листок картоплі. Міцелій цього гриба розростається в губчастій тканині листка, а його гіфи через продихи нижнього епідермісу висовуються назовні, симподіально галузяться, утворюючи спорангієносці, що завершуються зооспорангіями з характерними для них сосочкоподібними виростами.

Паразитний гриб ріжки (Claviceps purpurea) із класу сумчасті гриби представлений муляжем його темнолілового склероцію (щільне обезводненне плетево гіф міцелію), на якому розвинулися після перезимівлі червоні головки, що сидять на довгих тонких ніжках. У цих головках знаходяться плодові тіла перитеції з великою кількістю сумок із сумкоспорами.

Окремі стадії циклу розвитку паразитних іржастих грибів з класу базидіальні гриби на прикладі лінійної іржі злаків (Puccinia graminis) представляють муляжі спермогонія (пікніди) з пікноспорами і чашоподібного ецидія з ецидіоспорами. Перші з них розвиваються на верхній, а другі – на нижній стороні листка барбарису звичайного (Berberis vulgaris). Доповнюють уявлення про стадії розвитку цього гриба муляжі частин листків пшениці звичайної (Triticum aestivum) з купками розвинених на них у різний час спор – літніх (уредоспори) та зимових (телейтоспори).

Усі експонати музею внесені в інвентаризаційний опис, у якому наведено  назву експонату та його номер.

  • Співпраця
  • Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА
  • Державна екологічна інспекція у Львівській області
  • Львівська обласна рада українського товариства охорони природи
  • Яворівський національний природний парк
  • Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААНУ, с.м.т. Великий Любінь.
  • Український НДІ біології тварин НААН України.
  • Львівський національний університет ім. Ів. Франка, кафедра екології
  • Ботанічний сад ЛНУ ім. Ів. Франка
  • ДП «Мисливське господарство Звірівське» (вольєр ТзОВ "Явір Плюс").
  • Національний лісотехнічний університет України.
  • Інститут рибного господарства НААНУ, м. Київ.
  • Національний університет «Львівська політехніка», кафедра екології та збалансованого природокористування

    Філії

  • Науково-дослідна лабораторія

На базі лабораторії кафедри екології виконується наукова робота викладачів, працює студентський гурток та проводяться лабораторні заняття із дисциплін: «Екобезпека продовольчої сировини і харчових продуктів», «Моніторинг довкілля», «Утилізація та рекуперація відходів», «Агроекологія», «Грунтознавство», «Урбоекологія» та інші.

  • Тема досліджень: «Вплив антропогенного забруднення водних та агроекосистем на фізіолого-біохімічні процеси в живих організмах та розробка системи заходів його зниження».
  • Науковий напрям:

Пріоритетний напрям: Раціональне природокористування.

Пріоритетний тематичний напрям: Технології сталого використання, збереження і збагачення біоресурсів та покращення їх якості і безпечності, збереження біорізноманіття.
laboratoriya1
laboratoriya2

з/п

Прізвище та ініціали, науковий ступінь співробітників кафедри

Теми наукових дисертацій

1.

Параняк Р.П., доктор сільськогосподарських наук, професор

«Онтогенетичні особливості обміну ліпідів і ліпідного живлення у свиней».

2.

Калин Б.М., кандидат сільськогосподарських наук.

«Особливості метаболічних процесів організму худоби в забруднених важкими металами агроекосистемах промислової зони Прикарпаття та їх мікроелементна корекція».

3.

Сухорська О.П., кандидат сільськогосподарських наук.

«Біохімічні і морфологічні показники органів і тканин свиней під впливом біологічно активної кормової добавки».

4.

Янович Д.О., кандидат біологічних наук.

«Вміст йоду і селену та метаболічний профіль у крові великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України».

5.

Нагірняк Т.Б., кандидат сільськогосподарських наук.

«Удосконалення агротехнічних заходів підвищення продуктивності вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ в умовах західного Лісостепу».

6.

Петрунів В.В., кандидат сільськогосподарських наук

Вплив нетрадиційних органічних добрив на продуктивність озимої пшениці в умовах західного регіону України.

7.

Буцяк А.А., кандидат сільськогосподарських наук

«Сумісна дія важких металів у регіоні Львівсько-Волинського вугільного басейну, способи попередження їх кумуляції і токсичного впливу».

8.

Мацуська О.В., кандидат сільськогосподарських наук.

«Екологічна оцінка стічних вод м’ясопереробних підприємств та їх кавітаційно-адсорбційне очищення ».

9.

Віщур В.Я., кандидат сільськогосподарських наук.

«Вміст жирних кислот і важких металів у тканинах бджіл і бджолиній продукції за різної інтенсивності техногенного навантаження на довкілля».

10.

Литвин Н.А., кандидат ветеринарних наук.

«Метаболічний профіль крові та стан імунної системи у спортивних коней за умов фізичного навантаження».

11.

Кропивка С.Й., кандидат сільськогосподарських наук.

«Відгодівельні і м'ясні якості свиней при згодовуванні кормових бобів»

12.

Максішко Л.М. кандидат сільськогосподарських наук.

«Екобезпечні технології анаеробної переробки й утилізації відходів свинарства і птахівництва»

13.

Градович Н.І., кандидат сільськогосподарських наук.

«Динаміка вмісту Плюмбуму та Кадмію в штучних гідроекосистемах та організмі Hypophthalmichthys molitrix Valenciennes і способи його корекції»

14.

Ковальська Л.М., кандидат сільськогосподарських наук.

«Ліпідний та жирнокислотний склад тканин медоносних бджіл»

 

 

Науково-дослідна робота викладачів

Назва теми. Екологічний моніторинг природних і штучних екосистем та розробка заходів із зниження антропогенного навантаження на їх структуру та функціонування.

Шифр теми 0116U004275

Обсяг фінансування. 250 тис. грн.

Дата початку та завершення теми. 01.2016-12.2020 рр.

Результат виконаної роботи.  Проведено аналіз екологічного стану басейну р. Дністер; досліджено стан та використання рекреаційних ресурсів окремих територій Львівської області; досліджено техногенний вплив на природні та штучні екосистеми; досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку об’єктів природно-заповідного фонду Яворівського району; досліджено та порівняно сорбційні можливості різних природних сорбентів до біогенних елементів із стоків АПК.

Результати впровадження:

Патент України на корисну модель UA 100688 U, C05F 11/10. Застосування відпрацьованого сорбенту після очищення стічних вод м’ясопереробних підприємств (наприклад, цеоліту) як засобу для підвищення родючості сільськогосподарських угідь / Параняк Р. П., Мацуська О. В., Гумницький Я. М.; № u201500036; заявл. 09.11.2016; опубл. 25.04.2017, Бюл. № 8.

Патент України на корисну модель UA 115739 U, B01J 20/00, C02F 1/62, C02F 1/28, C02F 103/00. Спосіб зниження вмісту важких металів в гідроекосистемах / Градович Н. І., Параняк Р. П., Забитівський Ю. М.; № u201611368; заявл. 09.11.2016; опубл. 25.04.2017, Бюл. № 8.

Патент на корисну модель UA 122549 U, C02F 103/20, C02F 1/28, C02F 1/62, C02F 101/20, B01J 20/16. Спосіб зниження вмісту Кадмію у водоймах рибогосподарського призначення / Грициняк І. І., Параняк Р. П., Градович Н. І., Забитівський Ю. М., Колесник Н. Л., Симон М. Ю.; № u201708564; заявл. 21.08.2017; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1. 

Патент на корисну модель UA 122550 U, C02F 1/62, C02F 1/28, C02F 103/20, B01J 20/00, C02F 101/20. Спосіб зниження вмісту Кадмію у фітопланктоні водойм рибогосподарського призначення / Грициняк І. І., Параняк Р. П., Градович Н. І., Забитівський Ю. М., Колесник Н. Л., Симон М. Ю.; № u201708565; заявл. 21.08.2017; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1.

Патент на корисну модель UA 122551 U, C02F 1/62, B01J 20/00, C02F 103/20, C02F 101/20, C02F 1/28. Спосіб зниження вмісту Плюмбуму у фітопланктоні водойм рибогосподарського призначення / Грициняк І. І., Параняк Р. П., Градович Н. І., Забитівський Ю. М., Колесник Н. Л., Симон М. Ю.; № u201708566; заявл. 21.08.2017; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1.

Патент на корисну модель UA 122552 U, C02F 101/20, C02F 1/62, B01J 20/00, C02F 103/20, C02F 1/28. Спосіб зниження вмісту Плюмбуму у м’язах риб / Грициняк І. І., Параняк Р. П., Градович Н. І., Забитівський Ю. М., Колесник Н. Л., Симон М. Ю.;                 № u201708567; заявл. 21.08.2017; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1.

Патент на корисну модель UA 122553 U, C02F 1/62, C02F 1/28, B01J 20/00, C02F 101/20, C02F 103/00.  Спосіб зниження вмісту Кадмію у м’язах риб / Грициняк І. І., Параняк Р. П., Градович Н. І., Забитівський Ю. М., Колесник Н. Л., Симон М. Ю.; № u201708568; заявл. 21.08.2017; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1.

Патент на корисну модель UA 122554 U, C02F 101/20, C02F 1/62, B01J 20/16, C02F 103/20, C02F 1/28. Спосіб зниження вмісту Плюмбуму у водоймах рибогосподарського призначення / Грициняк І. І., Параняк Р. П., Градович Н. І., Забитівський Ю. М., Колесник Н. Л., Симон М. Ю.; № u201708567; заявл. 21.08.2017; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1.

Патент України на корисну модель UA 124262 U, А23К/20/00. Спосіб корекції обмінних процесів та підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі в умовах техногенного забруднення / Калин Б. М., Дашковський О. О., Салата В. З., Фоміна М. В.; № u201711533; заявл. 24.11.2017; опубл. 26.03.2018, Бюл. № 6.

Патент України на корисну модель UA 124263 U, А23К 20/142. Спосіб корекції обміну речовин та стимуляції продуктивності лактуючих корів в умовах техногенного навантаження / Дашковський О. О., Салата В. З., Калин Б. М.; № u201711534; заявл. 24.11.2017; опубл. 26.03.2018, Бюл. № 6.

Патент України на корисну модель UA 129139 U, A63K 99/00, G01N 33/48 (2006.01). Спосіб моніторингу адаптації верхових коней до фізичних навантажень за біохімічним профілем крові / Ковальчук Н. А., Параняк Р. П.; № u201803438; заявл. 02.04.2018; опубл. 25.10.2018, Бюл. № 20.

Назва теми. Моніторинг забруднюючих речовин в окремих компонентах екосистем та розробка нових і вдосконалення існуючих природоохоронних технологій.

Шифр теми 0121U109950

Обсяг фінансування. 300 тис. грн.

Дата початку та завершення теми. 01.2021-12.2025 рр.

Результат виконаної роботи. Досліджено екологічні трансформації окремих екосистем та їх актуальні проблеми. Проведено експериментальне моделювання токсичних ефектів важких металів у ґрунтовому середовищі, де простежується антагоністична та синергетична взаємодія. Проаналізовано застосування різних меліорантів органічної та неорганічної природи на територіях з антропогенним тиском. Запроваджено інноваційний універсальний спосіб екобезпечної технології щодо підвищення рибопродуктивності у замкнутих системах.

Очікувані  результати. Запровадження інноваційних технологій у функціональних штучних екосистем та методів очищення стічних вод підприємств АПК.

Результати впровадження:

Патент України на корисну модель UA 145915 U, A01K 61/10 (2017.01), A23K 50/80 (2016.01). Спосіб підвищення рибопродуктивності малих водосховищ та трансформованих акваторій / Гончарова О. В.., Параняк Р. П., Кутіщев П. С.; № u202005377; заявл. 19.08.2020; опубл. 06.01.2021, Бюл. № 1.

 

Дочірні категорії