Упродовж церковного року є дні, коли окремо вшановуємо великих святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого. Це святі Східної Церкви, котрі жили в четвертому столітті. Також у церкві служимо Святі Літургії, які мають ім’я Івана Золотоустого та Василія Великого. Однак є день, коли в наших богослужіннях ми прославляємо разом цих трьох праведних архиєреїв святої Церкви. Чому так трапилося? Як знаємо з історії, за часів імператора Олексія Комнена в Царгороді постало питання, кого з цих трьох святих велетнів вважати більшим у святості. І це питання було вирішено так, що самі святі з’явилися Іванові, побожному єпископові міста Євхаїди, і сказали, що вони в Бога одне, однаково з натхнення Святого Духа самі освячувалися й допомагали в освяченні іншим людям своїми побожними навчаннями. Тоді було вирішено установити свято для прослави всіх трьох Святителів разом.

Церква під час богослужінь такими словами оспівує цих прегарних угодників Божих: “Василій – божественний розум, Григорій – божественний голос, Іван – прегарний світильник, три високі угодники й слуги Пресвятої Тройці”. Варто пригадати, що їх добре виховали їхні батьки, зокрема богомільні матері: Емілія – мати святого Василія; побожна Нонна – мати святого Григорія, та Антуса – мати святого Івана Золотоустого. Святі походили із заможних родин, здобули добру освіту, про що дбали їхні батьки. Це були обдаровані юнаки, котрі мудро використовували час, котрих “пристрасть гнала до науки”, а сам святий Григорій, коли згадує про Василія, пише, що вони знали дві дороги: першу – до церкви і святих її учителів, а другу – до світських шкіл. Ці молоді люди не віддавалися навіть невинним розвагам, не кажучи про ризик наразитися на грішні практики. Ось що значить правильне та святе виховання, котре вкладали батьки в дитячі серця. Так багато залежить від батька та матері, які дбають про праведне християнське виховання своїх дітей і самі служать добрим прикладом у цьому. Хоч мати святого Івана Золотоустого залишилася передчасно вдовою, однак виховала сина згідно з Божим законом і не зважала, що навколо панує нехристиянське оточення!

Задумаймося над життям цих трьох святих, котрі мали добре забезпечення, походили з багатих родин, здобули високу освіту, мали успіхи у своїй пізнішій праці, котрим світила висока кар’єра у світі, – й усім цим погордили. Стали духовними людьми, проповідували слово Боже, дотримувалися строгих постів, мешкали певний час у пустелі, на самоті, одягалися в просту одежу, були переслідувані, гнані, терпіли погрози смерті, але не відступили від Божої любові, не стидалися бути інакшими людьми. Пам’ятали слова Спасителя: “Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими. Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими” (Лк 12, 8-9).

 

 

Допис підготувала Юліана Білаш, доцент