Львівському зооветеринарному інституті на початку існування зоотехнічного факультету (1949) було створено кафедру розведення сільськогосподарських тварин, де вивчалися усі дисципліни зі спецтваринництва. Завідував кафедрою кандидат сільськогосподарських наук, доцент Баранецький Степан Федорович (1898-1990).

У 1951 році на базі цієї кафедри було створено кафедру спецзоотехнії, яку очолив доцент, кандидат сільськогосподарських наук Шиман Михайло Олександрович, який до цього завідував кафедрою загальної зоотехнії Білоруської сільськогосподарської академії. Тоді тут працювали також доценти Потульницький М.М., Долматов Т.С. і Смушкова В.В.

У 1956-1966 роках кафедрою спецзоотехнії завідував професор Ружевський Авенір Борисович. Під його керівництвом у 1959 році при кафедрі була відкрита аспірантура. Професор Ружевський А.Б. спрямовував роботу кафедри на вивчення та вдосконалення великої рогатої худоби чорно-рябої породи.
Він автор монографії «Черно-пестрый скот» (М., 1959) та підручника «Породы крупного рогатого скота» (М., 1980). Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації К.Й. Прозора, Б.В. Кипибіда, В.М. Усачов, О.В. Луців, О.М. Павленко.

У 1965 році кафедру очолив доцент Гордієнко Михайло Федорович (1904-1975). У 1930 році закінчив зоотехнічний факультет Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. У 1948 році став кандидатом сільськогосподарських наук, а в 1951 році йому присуджена Державна премія СРСР І ступеня за участь у виведенні нової породи великої рогатої худоби – казахської білоголової. Від 1955 року завідував кафедрою спецзоотехнії: спочатку у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському (1955-1965), а згодом у Львівському зооветеринарному інституті (1965-1972). Його аспірантами у Львові були О.Г. Петрик, В.Г. Підлипний, В.Ф. Кос, І.М. Довгополий, Л.Г. Гіль.

Від 1972 року посаду завідувача кафедри спецзоотехнії займав доцент Прозора Костянтин Йосипович (1938-1989). В 1976 році кафедра спецзоотехнії була розділена на дві кафедри: скотарства і конярства та дрібного тваринництва. Керівником кафедри скотарства і конярства призначено К.Й. Прозору, який у 1982 році захистив докторську дисертацію на тему «Генеалогія і господарсько-біологічні особливості чорно-рябої худоби західних районів УРСР». К.Й. Прозора опублікував 153 наукові праці, серед них поради, рекомендації сільськогосподарському виробництву. Під його керівництвом колектив кафедри видав вісім томів державних племінних книг великої рогатої худоби чорно-рябої породи.
У 1990 році завідувачем кафедри скотарства і конярства був обраний доктор сільськогосподарських наук, професор Мамчак Іван Васильович (1936-2004). Під його керівництвом у 1993 році при кафедрі була організована проблемна науково-дослідна лабораторія м’ясного скотарства. У 1997 році на базі двох кафедр (скотарства і конярства та генетики і розведення сільськогосподарських тварин) і проблемної науково-дослідної лабораторії м’ясного скотарства створено науково-дослідний інститут скотарства, конярства та імуногенетики, директором якого було призначено професора Мамчака І.В. Він опублікував 110 наукових праць, розробив 17 технологій виробництва молока і яловичини, отримав два патенти на винаходи, підготовив вісім кандидатів сільськогосподарських наук, зокрема доцентів кафедри Гордійчук Н.М., Приймича В.І., Голуб О.М.

У 2004 році кафедра скотарства і конярства реорганізована у кафедру технології виробництва молока і яловичини. Завідувачем кафедри обраний доктор сільськогосподарських наук, професор Шаловило Степан Григорович.

У 2019 році у зв’язку зі зміною спеціальності підготовки фахівців біолого-технологічного факультету, кафедра технології виробництва молока і яловичини трансформована у кафедру технології виробництва та переробки продукції тваринництва.

У різний час на кафедрі викладали доценти Брантюк А.П., Цоколаєва Ф.Т.-Б., Довгополий І.М., Остапів Д.С., Нагірна М.З., Мельничук Є.Д., Луців О.В., Соколова Г.О., Голуб О.М.

З великою шаною згадують викладачі кафедри доцентів Марію Зіновіївну Нагірну і Євгенію Дмитрівну Мельничук. Це вони своєю щоденною працею закладали основи методичного забезпечення дисциплін, які і в даний час викладаються на кафедрі. Їх поважали студенти за вміння передати їм свої знання та справедливо оцінити.

Адам Павлович Брантюк був не тільки доцентом кафедри і деканом зооінженерного факультету, але і наставником для молодих викладачів кафедри. Вони дослуховувалися до його порад, зауважень. З великою повагою і вдячністю згадує Адама Павловича теперішній колектив кафедри.
Багато зусиль для методичного забезпечення та наглядного сприйняття дисципліни «Конярство» приклали доценти Фатіма Тимур-Булатівна Цоколаєва та Галина Олександрівна Соколова. Обидві, хоча у різний час, досконало володіли предметом, майстерно читали лекції студентам, захоплююче розповідали про кіннозаводство і кінний спорт.
З великим інтересом студенти і викладачі кафедри слухали лекції з селекції сільськогосподарських тварин, які читав доцент кафедри і декан зооінженерного факультету Дмитро Сафронович Остапів. Свої знання з розведення і селекції тварин він доносив не тільки студентам, але і практичним спеціалістам тваринництва на районних, обласних конференціях та зібраннях.
Поважали в колективі кафедри також Івана Макаровича Довгополого. Завжди усміхнений, знав коли можна пожартувати, а коли серйозно вирішувати питання навчального процесу. Цікавими були його лекції з «Молочної справи» та практичні заняття з «Технології виробництва молока і яловичини».
Підвалини дисципліни «Бджільництво» на кафедрі заклав Орест Володимирович Луців. Він створив в університеті пасіку. До найдрібніших деталей знав цю галузь і свої знання професійно передавав студентам. На основі дисципліни зараз створено відділ бджільництва.

У 2022-2023 навчальному році на кафедрі працюють професор Шаловило С.Г., доктор с.-г. наук, Мазур Н. П., доценти: Гордійчук Н.М., Приймич В.І., Попадюк С.С., Осередчук Р.С., Бойко А.О., Дутка В.Р.; старші лаборанти – Манорик М.М., Лосик О.М.

Науково-дослідна робота кафедри спрямована на вирішення актуальних проблем розвитку молочного і м’ясного скотарства. Співробітники кафедри виконують дві наукові теми. Перша: «Вивчення господарсько-біологічних, технологічних особливостей та продуктивних якостей великої рогатої худоби у Західному регіоні України». Друга: «Вивчення благополуччя
диких і домашніх тварин».
Проф. Шаловило С.Г., доценти Гордійчук Н.М.,
Приймич В.І.аналізують план селекційно-племінної
роботи ННВЦ«Комарнівський»

Колектив кафедри постійно надає допомогу виробництву. Викладачі часто виступають з конкретними порадами для працівників тваринництва.
Кафедра має укладені угоди про співпрацю з питань селекційно-племінної роботи та відтворення стада великої рогатої худоби червоно-польської породи з кафедрою живлення біотехнології тварин і рибництва Краківського аграрного університету імені Н. Калантая та кафедрою розведення великої рогатої худоби та оцінки молока Вармінсько-Мазурського університету м. Ольштин.
Кафедра має 6 філіалів у науково-дослідних інститутах та виробничих підприємствах, зокрема:
1. Інститут біології тварин – лабораторія біологічних основ генетики і селекції тварин; лабораторія відтворення;
2. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН – лабораторія виробництва молока і яловичини;
3. Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»;
4. Фермерське господарство «Лелик» Львівського району Львівської області;
5. ДЮСШ з кінного спорту «Буревісник»;
6. ФГ «Пчани-Денькович» Стрийського району Львівської області.
При кафедрі працює студентський науковий гурток. Частина практичних занять зі студентами проводяться на філіалах кафедри. Виробничу практику студенти проходять в основному в господарствах з розведення великої рогатої худоби за місцем проживання. У зв’язку з тим, дипломні роботи виконуються на матеріалах господарств і мають науково-прикладний характер.

Доцент Осередчук Р.С. зі студентами БТФ проводить оцінку туш
свиней у забійному цеху ТзОВ «Барком»

Щорічно на кафедрі студентами виконується до десяти бакалаврських та біля десяти магістерських дипломних робіт. Кращі з них представляються на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт.
У 2022 році при кафедрі створено «Лабораторію добробуту домашніх тварин», яка успішно функціонує. Основним завданням діяльності лабораторії є підготовка фахівців з освітньої програми «Зоофізіотерапія», зокрема вивчення і установлення психологічних процесів поведінки тварин і аналізу механічної реакції на зовнішні подразнення (біхевіоризм), що включає в себе надання базових знань та засвоєння практичних навичок з фізіологічної технології, поведінкової психології, грумінгу, тримінгу, особливостей утримання і догляду за домашніми тваринами.