У жовтні 1881 року у Львові була відкрита Ветеринарна школа з офіційною назвою: «Цісарсько-королівська Ветеринарна школа зі школою кування коней з клінікою-стаціонаром для тварин у Львові». 
Директором школи і водночас професором медико-хірургічної клініки, що стала основою для створення кафедри хірургії, був призначений професор Петро Зайфман (Pjotr Zeifman, 01.03.1823–23.01.1903), колишній директор Варшавської ветеринарної школи та засновник і директор Казанського ветеринарного інституту.
З-поміж вагомих напрацювань проф. П.Т. Зайфмана були й праці з хірургії, в тому числі 6 монографій з хвороб органів руху і 29 – з кування коней.

Як окремий підрозділ кафедра хірургії створена 1 квітня 1884 року. ЇЇ першим завідувачем став випускник Варшавської ветеринарної школи і Петербурзької медико-хірургічної академії професор Станіслав Круліковський (Stanislaw Poraj Krόlikowski, 06.05.1853–09.03.1924). У науковому світі він відомий як вчений-хірург, фізіолог, патанатом і паразитолог, а також історик ветеринарної медицини, мемуарист, громадський діяч. За 40-річний період керування хірургічною клінікою та кафедрою (1884–1924) професор С. Круліковський підготував десятки лікарів-хірургів, чимало докторів наук, зібрав колекцію кісткової патології тварин, виродків, сторонніх тіл, пухлин. У 1911–13 рр. був обраний ректором Академії. Упродовж 1890–1924 рр. керував науковою бібліотекою, протягом 1899–1910 рр. виконував обов’язки головного редактора журналу «Przegląd Weterynarski». Автор близько 100 наукових праць, 

винахідник інструментів для ветеринарії (наприклад, кастраційні кліщі, апарат для хлороформного наркозу у коней). Крім того, запропонував спосіб повалу коней.

Після смерті С. Круліковського кафедрою загальної хірургії, хірургічної клініки; хірургії кінцівок і ортопедії (на той час Львівської академії ветеринарної медицини) завідував (з 1924 до 1945 р) відомий учений і клініцист, доктор ветеринарних наук, професор Казимир Щудловський (Kazimierz Szczudłowski, 06.06.1890–11. 07. 1985).
За сумісництвом К. Щудловський завідував також  клініками та кафедрою акушерства і читав лекції з ветеринарного акушерства (з 1923 року). У 1921–1923 роках проходив стажування у Франції (м. Альфорт) та Німеччині (м. Берлін). У 1937–1939 рр. виконував функції ректора Академії. Професор К. Щудловський вніс значний вклад у становлення Львівської школи ветеринарних хірургів, багато уваги приділяв ветеринарній ортопедії і профілактиці захворювань опорно-рухового апарату тварин (автор 4 підручників з ветеринарної ортопедії);розробив низку прийомів для диференційної діагностики захворювань кінцівок; зібрав унікальну колекцію ортопедичних підків, що має історичну і наукову цінність. Його підручник «Підковування копит та ратиць» перевидавався тричі, а у 1939 році вийшов «Підручник ветеринарного акушерства сільськогосподарських тварин». Після переїзду в 1945 році до Польщі К. Щудловський започаткував наукову хірургічно-ортопедичну школу та школу акушерства у Вроцлавському природничому університеті (за що йому було надано почесний титул doctor honoris causa Рільничої академії в Любліні (1979 р.) і Вроцлаві (1985 р.).

У 1945 році кафедру очолив Олександр Степанович Макаров (25.08.1904–1971) випускник Казанського ветеринарного інституту, старший викладач військової кафедри інституту. Він виконував обов’язки завідувача кафедри від кінця 1945 до серпня 1949 року, а в штаті кафедри працював до літа 1950 року. У цьому ж році захистив кандидатську дисертацію. З 1956 до 1971 професор Макаров О.С. завідував кафедрою хірургії Казанського ветеринарного інституту.

Від 1949 до 1970 року кафедрою завідував доктор ветеринарних наук, професор Ганімедов Леонід Олександрович (20.04.1889–1973), чудовий лектор, вдумливий дослідник, співавтор підручника зі спеціальної хірургії.
Л.О. Ганімедов у 1911 році закінчив Пермську духовну семінарію, а в 1915 році – Казанський ветеринарний інститут, пройшов життєвий шлях від військового ветлікаря до педагога і науковця. 1934 року в Казані захистив докторську дисертацію. У 1935–1949 роках завідував кафедрою хірургії Новочеркаського зооветеринарного інституту, був деканом ветеринарного факультету, під час другої світової війни виконував обов’язки директора цього ж інституту. Як науковий керівник підготував шість кандидатів наук, серед яких три у Львівському зооветеринарному інституті (Л.Ф. Заяц, 1953; М.С. Василенко, 1957; В.І. Саєвич, 1963). Колектив кафедри хірургії під його керівництвом працював над проблемами наркозу коней, абдомінальних операцій, кастрації тварин, гемотерапії, накладання гіпсових пов’язок та інше.

Від 1970 до 1972 року обов’язки завідувача кафедри хірургії виконував кандидат ветеринарних наук (1956), доцент Середа Володимир Григорович (21.08.1918–1991), випускник Київського ветеринарного інституту (1952), у штаті кафедри хірургії від 1956 до 1986 року.

У 1972 році кафедру очолив доктор ветеринарних наук, професор Малішевський Євген Адамович (8.08.1920–19.02.1993), випускник Свердловського с-г інституту (1948), де працював на посаді асистента, доцента, а з 1969 до 1972 р. – завідувача кафедри хірургії і акушерства.

За час керівництва кафедрою хірургії у Львові (1972–1993) професор Малішевський Є.А. проявив себе як прекрасний лектор, ініціатор проблемних лекцій та їх технічного забезпечення, організатор і керівник науково-дослідної роботи кафедри по темі: «Морфофункціональні зміни в опорно-руховому апараті великої рогатої худоби і свиней при патології та профілактика цих захворювань», підготував п’ять кандидатів наук (А.А. Гамота, 1984; Ф.П. Якубовський, 1988; Я.Г. Крупник, 1988; А.Р. Мисак, 1990; І.І. Ігліцький, 1993). За його ініціативи створено слайдотеку, що містить ілюстрації практично з усіх питань хірургічної патології, а колекція підків перетворилася в оригінальний музей підків.

Від 1993 до 2010 року кафедрою завідував кандидат біологічних наук, професор університету Гамота Антон Андрійович, 1940 р.н. У 1968 році закінчив Львівський зооветеринарний інститут. У 1972 році вступив до аспірантури при кафедрі хірургії. Дисертацію захистив у 1984 році. Від 1975 року Гамота А.А. – асистент, з 1987 року – доцент кафедри хірургії, з 1989 по 1993 рік був заступником декана факультету ветеринарної медицини. У 2007 році йому присуджено звання професора університету. Впродовж багатьох років Гамота А.А викладав курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія», співавтор підручника «Спеціальна ветеринарна хірургія» (2003). Наукова робота була спрямована на дослідження морфофункціональних змін в опорно-руховому апараті тварин та розробці заходів профілактики і лікування за умов захворювань кінцівок. За ініціативи професора Гамоти А.А. налагодженні дружні зв’язки із вченими Варшавського і Вармінсько-Мазурського університету (м. Ольштин). З липня 2019 року Антон Андрійович на пенсії.

Від 2010 року кафедру очолює доктор ветеринарних наук, професор Мисак Андрій Романович, 13.07. 1962 р. н., випускник Львівського зооветеринарного інституту (1984). У 1986–1989 роках навчався в аспірантурі, у 1990 році захистив кандидатську дисертацію. У штаті кафедри хірургії Мисак А.Р. на посаді асистента (відділу оперативної хірургії) від 1989 року, з 1993 року ‑ старший викладач, з 1996 р. – доцент, з 2018 р. – професор : викладає курс «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії та анестезіологія», а також «Хірургічні хвороби тварин», «Хірургія дрібних тварин з анестезіологією» та «Ветеринарна онкологія» для магістрів. У 1986–1993 рр. Мисак А.Р. був головою Ради молодих вчених, з 1993 до літа 2000 року займав посаду заступника декана факультету ветеринарної медицини. У 1994 році стажувався у Віденському університеті ветеринарної медицини (Австрія), в 2017 р. у Вроцлавському природничому університеті (Польща). Основні напрямки наукової діяльності Мисака А.Р. присвячені вивченню пухлинної патології у продуктивних та дрібних тварин, і зокрема дослідженню ефективності комплексних оперативно-консервативних методів лікування, застосуванню імуно- та хіміотерапії в онкологічно хворих тварин. У 2015 році захистив докторську дисертацію (науковий консультант доктор ветеринарних наук, професор Завірюха В.І.).

За понад 135-річний період на кафедрі працювало багато провідних учених, які здійснили вагомий вклад у розбудову кафедри хірургії та підготовку висококваліфікованих фахівців ветеринарної медицини. Серед них професор хірургії Павло Кретович (10. 10. 1849‑11. 09. 1923) та професор Стефан Гаєвський (1878–1939), доктор усіх медичних наук (1909 р.); ветеринарний лікар (1912). Павло Кретович працював викладачем у Ветеринарній школі кування коней з 1882 року. Від 1886 року активно працював у Галицькому ветеринарному товаристві, а в 1892 році був головою Товариства. У 1908 році обраний надзвичайним професором з хірургії кінцівок і підковування коней, у 1908–1921 рр. завідував кафедрою науки про копита і кування коней. Виданий ниму 1886 році підручник «Kucie koni» («Підковування коней») багато років служив для навчання студентів у Львівській ветеринарній школі.

Стефан Гаєвський працював асистентом хірургічної клініки (1911–1921 рр). За створення у 1922–1923 роках кафедри ветеринарної ортопедії та клініки для лікування захворювань, що вимагали хірургічного втручання, керував закладом ветеринарної ортопедії (1923–1925 рр.). Впродовж 1925–1939 років проф. Стефан Гаєвський був керівником хірургічної клініки, від 1927 року викладав окулістику та історію ветеринарної медицини.

У 1947 р. при кафедрі хірургії було відкрито відділ: «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії», який проіснував як самостійна кафедра до 1955 року. Очолювали її доценти В.М. Чернов (1947–1953) та В.С. Решетняк (1954–1955). Після об’єднання кафедри з загальною хірургією предмет «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії» упродовж 1953–1990 років викладали доценти М.С. Василенко, В.С. Решетняк, В.І. Саєвич, з 1974 року професор В.І. Завірюха, доценти Я.Г. Крупник (від 1989 року), А.Р Мисак (з 1990), С.В. Цісінська (2004), Ю.М. Леньо (2009), асистент Я.І. Гримак (2015).

Вагомий вклад у розбудову кафедри хірургії та підготовку висококваліфікованих фахівців ветеринарної медицини здійснювався великою плеядою талановитих педагогів, клініцистів та науковців.

Лев Феодосійович Заяц (25.02.1915–02.09.1994) кандидат ветеринарних наук (1953), доцент, понад 50 років віддав підготовці ветеринарних лікарів та науковій роботі. Після закінчення Львівської академії ветеринарної медицини у 1939 році працював лаборантом та аспірантом кафедри патології і терапії внутрішніх хвороб. У 1941–1942 роках – асистент цієї ж кафедри. У штаті кафедри хірургії з 01.08.1942 року, спочатку як асистент, а з 1955 року – доцент. Викладав загальну та спеціальну хірургію. У 1945 році та 1953–1954 роках працював головним ветеринарним лікарем клінік. 01.07. 1975 р. Л.Ф. Заяц був звільнений з посади доцента у зв’язку з виходом на пенсію, однак ще до 1985 року працював доцентом кафедри (погодинно). Опублікував понад 50 наукових робіт, які стосуються техніки абдомінальних операцій, створення штучних фістул, впливу аутогемотерапії в поєднанні з розчином новокаїну на загоєння ран, запропонував окремі методи операцій за гнійно-некротичних процесів на потилиці у коней. Запропонований ним безперервно-вузлуватий шов знайшов широке застосування у ветеринарній практиці при операціях на черевній стінці.

Володимир Ількович Саєвич (09.12.1919–05.03.2011), кандидат ветеринарних наук (1963), доцент, ветеран праці. У штаті кафедри працював з 1945 до 1999 року. У 1946 році закінчив ветеринарний факультет, після чого пройшов шлях від старшого лаборанта і ветлікаря-ординатора клініки до асистента (1950) і доцента (від 1965 року). З 1963 до 1988 року викладав курс «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії», із 1988 року – курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія й ортопедія». Протягом тридцяти років був консультантом Львівського державного іподрому. В.І. Саєвич вивчав вплив глухої безпідкладкової гіпсової пов’язки за гнійно-некротичних процесів на кінцівках тварин; застосування термокаутеризації як методу лікування і профілактики окремих захворювань кінцівок; впровадив у ветеринарну практику способи лікування препаратом ДМСО (димексид); разом із професором В.І. Завірюхою вивчили і впровадили у практику застосування очних лікувальних плівок, а також метод стерилізації кетгуту.

Микола Спиридонович Василенко (2.01.1919–1987), кандидат ветеринарних наук (1957), асистент. Викладав курс оперативної хірургії з топографічною анатомією у 1947–1953 і 1955–1958 роках. З 1958 р. перейшов працювати на кафедру анатомії домашніх тварин асистентом; з 1.09.1964 р. –  доцент кафедри анатомії с-г. тварин.

Валерій Миколайович Чернов – випускник Казанського державного ветеринарного інституту (1932), кандидат ветеринарних наук (1937), у 1937–1941 рр. – в.о. завідувача кафедри хірургії в Бурят‑Монгольському зооветеринарному інституті (м .Улан-Уде); у 1946–1947 рр. завідувач кафедри хірургії Монгольського державного університету (м. Улан-Батор, МНР), у 1947–1949 рр. працював на посаді в.о. завідувача кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією у ЛЗВІ, а у 1949–1953 рр. –доцент кафедри хірургії.

Микола Никонорович Тищенко, 1923 р.н., випускник Львівського державного ветеринарного інституту (1951), працював асистентом кафедри загальної і спеціальної хірургії з 1951 до 1956 року.

Іван Михайлович Брездень, 1924 р.н., випускник Львівського державного ветеринарного інституту (1953), працював на кафедрі асистентом з курсу загальної та спеціальної хірургії з ортопедією, а також оперативної хірургії з топографічною анатомією з 1953 до 1955 року.

Григорій Дмитрович Чушак, 1928 р.н., випускник Львівського державного ветеринарного інституту (1953), працював на кафедрі асистентом з курсу загальної та спеціальної хірургії з ортопедією з 1953 до 1956 р.

Віктор Семенович Решетняк (15.10.1925–20.10. 1989), випускник Харківського ветеринарного інституту (1949), кандидат ветеринарних наук (1953), доцент; викладав курс оперативної хірургії з основами топографічної анатомії з 1953 по 1989 рік. В.С. Решетняк досліджував питання наркозу тварин, гемотерапії, абдомінальних операцій, економічних операцій у скотарстві, вівчарстві, птахівництві. Розробив спосіб підготовки бугаїв‑пробників. Запропонований ним спосіб повалу коней дістав назву Львівського (за Решетняком).

Іван Васильович Журомський (05.04.1934–1999), кандидат ветеринарних наук, доцент. Від 1964 до 1968 року викладав латинську мову, фармакологію та паразитологію у Млинівському зооветтехнікумі. У 1971 році закінчив аспірантуру при кафедрі акушерства і захистив кандидатську дисертацію. У штаті кафедри хірургії працював із 1971 до 1994 року, викладав курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія». Понад 20 років керував духовим оркестром.

Фелікс Петрович Якубовський (10.03. 1932–24.04. 2014), кандидат ветеринарних наук (1988), доцент. У 1965 році закінчив Львівський зооветеринарний інститут. З 1968 по 1978 роки працював старшим лаборантом кафедри біохімії. У штаті кафедри хірургії на посаді асистента з 1978 року і доцента (від 1990 року). З 1978 до 2008 року викладав курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія». Вивчав процеси регенерації і стан гомеостазу у курей при травмах за опромінення гелій-неоновий лазером біологічно активних точок (рефлексогенних зон).

Володимир Гаврилович Самсонюк 24.06.1952 р.н, кандидат ветеринарних наук (1995), доцент. Випускник Львівського зооветеринарного інституту (1974). У штаті кафедри хірургії на посаді асистента з 1980 року і доцента – від 2000 року. Викладав курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія». З 2001 року декан факультету доуніверситетської освіти і підготовки молодших спеціалістів. З травня 2014 року на пенсії.

Володимир Іванович Завірюха, доктор ветеринарних наук, професор, 21.08.1937 р.н. Випускник Немішаєвського технікуму (1956), Львівського зооветеринарного інституту (1962). Після навчання працював у Кіцманському р-ні Чернівецької області ветеринарним лікарем, потім директором ветеринарної лабораторії. У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію (науковий керівник проф. Гжицький С.З.). Від 1972 до 1974 року – старший науковий працівник лабораторії епізоотології УНДІЕВ (м. Харків). У штаті кафедри як асистент з 1974 року, з 1981 року – доцент, а з 1996 року – професор. У 1995 році захистив докторську дисертацію. Професор В.І. Завірюха вивчав роль вегетативних неврозів у патогенезі захворювань органів розмноження корів та телиць; розробив способи корекції трофічних процесів при лікуванні акушерських та гінекологічних хвороб та підвищення ефективності трансплантації ембріонів корів. Запропонував методику знеболювання тазового нервового сплетіння (парасакральна блокада). Розробив методику накладання фістули на стінку рубця. Під керівництвом професора Завірюхи В.І. захищено 5 кандидатських дисертацій (П.Г. Мельник, 2003; С.В. Цісінська, 2004; Н.Я. Кулай, 2007; Ю.І. Кудла, 2008; Ю.М. Леньо, 2009) та дві докторських (В.Ю. Стефаник, 2010, А.Р. Мисак, 2015). Близько 40-ка років професор Завірюха В.І. викладав курс «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії та анестезіологія», з серпня 2013 року займав посаду головного наукового співробітника університету. З травня 2015 року на пенсії.

Ярослав Григорович Крупник 04.08.1956 р.н, кандидат ветеринарних наук, доцент; випускник Бучацького радгосп-технікуму (1979), Львівського зооветеринарного інституту (1984); у штаті кафедри від 1988 року – асистент, з 1996 року – доцент; Упродовж 1988 – 2019 рр. викладав курс «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії та анестезіологія», а також «Хірургія у скотарстві, вівчарстві, козівництві». Співавтор підручника «Загальна ветеринарна хірургія» (2008).  З липня 2019 року на пенсії.

Після навчання у аспірантурі на посаді асистентів кафедри хірургії працювали Гудз Богдан Зенонович (2006–2008 рр.), Савчук Андрій Анатолійович (2008–2010 рр.), з 2007 до 2014 року кандидат ветеринарних наук, ст. викладач Кулай Назарій Ярославович, асистент Гримак Ярослав Ігорович (2015–2018). У 2010–2014 роках навчання в аспірантурі при кафедрі проходили Гайдюк М.Б., Семенюк Н.В., Касьянчик О.М., Башак С.С.

На сьогодні штат кафедри хірургії налічує 13 співробітників. Навчально-виховний процес на кафедрі здійснюють: професор Мисак А.Р.; професор Хомин Н.М.; доценти – Дудчак І.П., Цісінська С.В., Ігліцький І.І., Леньо Ю.М., Пріцак В.В.; Назарук Н.В., асистент (за сумісництвом) Огоньок (Кіс) О.І.;  допоміжний персонал – 4 особи. Навчаються на денній формі аспірантури Івашків Б.Б. (з 2016), Огоньок (Кіс) О.І. (з 2017), на вечірній формі навчання Дімітрієв В.С. (з 2017).

Надія Михайлівна Хомин (30.09.1955 р.н), доктор ветеринарних наук, професор кафедри; випускник Львівського зооветеринарного інституту (1978). На кафедрі працює з березня 1988 року. Кандидатську дисертацію захистила у 1994 році, у 2006 р. – докторську дисертацію. Від 2007 року – професор кафедри хірургії. Викладає курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія» для бакалаврів та «Хірургічні хвороби тварин» для магістрів. Співавтор підручників «Загальна ветеринарно-медична хірургія» (2001, «Ветеринарна ортопедія: хвороби копит і копитець» (2007).

Ігор Іванович Ігліцький (01.10.1964 р.н), кандидат біологічних наук (1993), доцент (2001)., випускник Львівського зооветеринарного інституту (1988). У штаті кафедри від грудня 1991 року; викладає курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія».

Ігор Петрович Дудчак (18.06.1966 р.н.), кандидат ветеринарних наук (1996), доцент (2014). Навчався в аспірантурі при кафедрі хірургії, у штаті кафедри з січня 1996 року – асистент, з 2014 року – доцент; викладає курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія».

Світлана Володимирівна Цісінська (22.02.1965 р.н.), кандидат ветеринарних наук (2004), доцент (2014), випускник Львівського зооветеринарного інституту (1987). З 1989 року працює у штаті кафедри хірургії як лаборант, старший лаборант, лікар ординатор, з 2004 року – асистент, з 2007 року – старший викладач, а з 2014 року – доцент; викладає курс «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії та анестезіологія», а також «Хірургія у скотарстві, вівчарстві, козівництві». Виконує обов’язки заступника завідувача кафедри.

Юрій Михайлович Леньо (11.03.1981 р.н.), кандидат ветеринарних наук (2011), доцент (2014); випускник Вишнянського державного аграрного технікуму (2000), Львівської національної академії ветеринарної медицини (2004). Навчався в аспірантурі при кафедрі хірургії, з 2009 року – асистент, а з 2014 року – доцент кафедри, викладає курс «Оперативна хірургія з основами топографічної анатомії та анестезіологія». З серпня 2014 займає посаду заступника декана факультету ветеринарної медицини.

Пріцак Віта Володимирівна (29.07.1977 р.н.) кандидат ветеринарних наук (2013); випускник ЛНУВМтаБТ імені С.З. Ґжицького, (2007). З 2008 року працює у штаті кафедри хірургії як лаборант, з 2013 року – асистент, з 2015 року – старший викладач, з 2018 – доцент; викладає курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія», а також «Хірургічні хвороби тварин», «Хірургія дрібних тварин з анестезіологією» та «Ветеринарна онкологія».

Назарук Назар Володимирович (26.11.1981 р.н.), кандидат ветеринарних наук (2015), доцент (2020); випускник Львівської національної академії ветеринарної медицини (2004). З 2004 року працює у штаті кафедри хірургії як лікар-ординатор, з 2014 року – асистент, з 2017 року – старший викладач; з 2020 – доцент кафедри; викладає курс «Загальна і спеціальна хірургія, офтальмологія і ортопедія», а також «Хірургічні хвороби тварин», «Хірургія дрібних тварин з анестезіологією» та «Ветеринарна онкологія».

Івашків Богдан Богданович (31.05.1993 р), випускник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького, (2016); асистент кафедри хірургії з 2020 року, за сумісництвом лікар ординатор клініки.

Поряд з викладачами на кафедрі та у кафедральних підрозділах працювали лаборанти, ординатори, майстри виробничого навчання, ковалі, санітари, котрі забезпечували навчальний процес у такі роки:

Паньків Теодор Якович – препаратор, старший препаратор, санітар (1920–1955); Саєвич Володимир Ількович – старший препаратор, старший лаборант (1946–1951); Долга Віра Яківна – лаборант, майстер виробничого навчання, препаратор (1953–1984); Совєтова Клавдія Василівна – старший лаборант (1955–1959); Задорожний Петро Іванович – препаратор (1956–1979); Голінко Петро Миколайович – коваль (1957–1974); Капустенко Валентина Степанівна – старший лаборант (1961–1987); Ковальчук Зоряна Гнатівна – лаборант (1977–1991); Погодін Сергій Миколайович – препаратор (1984–1987); Яциняк Петро Романович – препаратор (1987–1990); Хомин Надія Михайлівна  – старший лаборант (1988–1990); Цісінська Світлана Володимирівна – старший лаборант (1989–2003); Пацула Олег Богданович – лаборант (1991–1992); Присяженко Дарія Василівна – старший лаборант (1992–2011); Галанець Віктор Васильович – лаборант (1992–1999); Шеремета Геновефа Іванівна – санітар (1992–2008); Свириденко Сергій Анатолійович – лаборант (1997–2001); Суходольська Марта Ігорівна – лаборант (2001); Ковальчук Катерина Михайлівна – санітар (від 1991 року– донині); Бабчій Андрій Володимирович – препаратор (2001–2002); Козлова Інга Олександрівна, магістр ветеринарної медицини – лаборант (2002–2008); Жилюк Руслан Васильович – препаратор (2002); Пукало Петро Ярославович – препаратор (2002–2003); Куртяк Іван Павлович – препаратор (2003–2004); Лис Марія Олександрівна, магістр ветеринарної медицини – старший лаборант (2004–2013); Насадюк Олександр Іванович, магістр ветеринарної медицини – препаратор (2004–2006); Пріцак Вікторія Володимирівна – лаборант (2007–2013), Флюнт Галина Іванівна– старший лаборант (від 2013 року – донині), Шевчук Юлія Володимирівна – старший лаборант (2014), Дищаківська Оксана Петрівна – старший лаборант (від 2015 року), Вахуткевич Юрій Ярославович – санітар (від 2012 року– донині), Мельник Марія Василівна – лікар ветеринарної медицини 1-ї категорії (2016–2017).

Ветлікарями-ординаторами клініки хірургії були: Предтеченський Серафим Олександрович (1945–1947), Василенко Микола Спиридонович (1947–1951), Саєвич Володимир Ількович (1951–1963), Балашов Олег Іванович (1963–1969), Попик Михайло Іванович (1969–1996). Від 1996 до 2004 року ветлікарями-ординаторами клініки хірургії працювали за сумісництвом викладачі кафедри; з 2004 року ветлікарем-ординатором на кафедрі працює Назарук Назар Володимирович (за сумісництвом), з 2017 року Івашків Богдан Богданович (за сумісництвом).

При кафедрі хірургії функціонує «Музей підків».