Нещодавно у світ у львівськму видавництві „Манускрипт-Львів” вийшло надзвичайно цікаве видання – «Листи до Ольги», присвячене першому коханню Івана Франка Ользі Рошкевич (1857-1935), котра народилася у Лолині і похована у гробівці двох родин (Іванівці й Озаркевичі) у селі Миклашеві під Львовом. Упорядником цього видання є львівський науковець, перекладач, багатолітній викладач, завідувач кафедри української та іноземних мов імені Якима Яреми, професор Михайло Падура.

Дана збірка зацікавить усіх поціновувачів українського слова та національної літератури, а передусім франкознавців – тих, які досліджують багатогранну творчість національного генія – Івана Франка (1856-1916), – зокрема теж його епістолярну спадщину.

Видання унікальне тим, що в ньому вперше цілісно публікується вся письмова кореспонденція між Іваном Франком та його першим великим коханням – Ольгою Рошкевич, що становить найкращий взірець української інтимної епістолярної спадщини, яка налічує 38 листів Івана Франка до Ольги Рошкевич та 16 листів О.Рошкевич до І.Франка. До цього видання увійшли ще два листи Івана Франка: один до батька Ольги – отця Михайла Рошкевич, у якого молодий Франко просить руки Ольги, і другий до Володимира Озаркевича, майбутнього чоловіка Ольги, а також два великі спомини сестри Ольги Рошкевич – Михайлини Рошкевич-Іванець, записані вже після смерті Ольги, які безперечно доповнюють розуміння щодо висвітлення цих взаємовідносин та окреслюють окремі факти з життя яскравої у своїй самобутності та силі феноменального таланту Івана Франка.

Ці листи є прекрасною ілюстрацією їхніх високих почуттів, сповнених сокровенністю душ, у їхніх відносинах, яким, на превеликий жаль, майбутнє не судилося. Як відомо, різні чинники та тогочасні обставини, передусім захоплення Франком тоді модними соціалістичними ідеями, перервали їхні сподівання… Водночас, хоч ці події перекреслили палке бажання в особистому житті І.Франка: «Одне життя – одна любов», вони згодом витворили перлину світової інтимної лірики „Зів’яле листя”. Для прикладу наведемо з неї кілька рядків:

Тричі мені являлася любов.

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Купав її в рожевих блисках май,

На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

Не здійснилася також мрія Ольги, котра бажала йти пліч-о-пліч все життя з людиною, якою не просто захоплювалася, поважала, а яку до нестями кохала. І хоч вийшла заміж за іншого, ніколи не переставала любити Франка і цю любов взяла зі собою до могили. А за життя ні з ким не бажала говорити про свої взаємини з Франком, за що їй докоряла сестра Михайлина.

Збірка листів, яка представлена фотоілюстративним матеріалом, а це зокрема церква у селі Миклашеві, в якій молилася Ольга Рошкевич, та спільний гробівець на цвинтарі села, містить також ґрунтовні за змістом примітки та пояснення слів – у цьому заслуга упорядника.

Творчий феномен Івана Франка осягаємо і в нашу добу. Та завдяки цій збірці відкриваємо ще одну із граней життя І.Франка – яскравої особистості в українській національній культурі.

Інарешті, наведемо один інтригуючий абзац автора-упорядника з його передмови до книжки. „Не знаю, чи це правда, чи наснився мені дивний сон, ніби я на цвинтарі села Миклашева, де похоронена Ольга. І тут від старшої людини, що підійшла до мене, почув я таке: „Один раз на десять років у день смерті Ольги опівночі приходить до її могили молода гарна дівчина, вся у білому весільному вбранні з віночком на голові, сідає на камені, кладе собі на поділ в’язку листів, читає їх і гірко плаче. І поки вона читає ці листи, на гербі села Лолина зникає одне серце”.

Думаємо, що ця легенда надалі вічно житиме з іменем Ольги Рошкевич.

Соломія Дяків, Львів

Книгу можна придбати у книгарні НТШ на проспекті Т.Шевченка,8  у Львові