24–25 лютого 2024 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція “Анімалотерапія (людино-тваринна взаємодія) для зміцнення здоров’я, профілактики та реабілітації людей у складних життєвих обставинах: проблеми, пошуки, перспективи”, співорганізатором якої був Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Конференція об’єднала фахівців з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Вінниці, Миргорода, Полтави, Луцька, Житомира, Рівного, а також з Чехії, Японії, Словаччини, Австрії, Болгарії.

 

Метою проведення заходу було вивчення та обмін досвідом щодо впровадження в Україні кращих міжнародних практик у сфері здійснення людино-тваринної взаємодії – каністерапії, фелінотерапії, іпотерапії та інших видів анімалотерапії для допомоги людям у різних життєвих ситуаціях, у тому числі і пов’язаних з війною в Україні.

Під час конференції проговорено про різні техніки та методики роботи з тваринами, роботу з метафоричними картами, ветеринарний супровід та дегельмінтизацію тварин, труднощі роботи під час війни, співпрацю з психологом. Але як стверджує Катерина Беляєва, кандидат юридичних наук, журналіст, яка працює у госпіталях з військовими, при первинному контакті у військових на 90 % немає довіри до психолога. А от ставлення до собаки дуже позитивне і тварина допомагає психологу знайти контакт з військовими.

“Військових не здивуєш собакою, бо кожен із них має собаку. І я розповідаю про собаку під іншим кутом: про пошук предметів, людей, диверсійних груп, загублених дітей, вибухівки та зброї. Я залучаю військового попрацювати в якості військового кінолога. Іноді буває так, що я прошу хлопців про допомогу, – і хлопці без рук та ніг включаються, не підозрюючи про користь для себе”, – ділиться Катерина Беляєва.

Fumi Higaki розповідала про методику “Do as I do”. Цей метод працює на когнітивних здібностях собак навчатися у людини. Тварина спостерігає за людьми через імітацію цих дій. Протокол as I do застосовувався у шимпанзе (1952 року), собак (2006 року) та котів (2021 року).

Щодо нормативної бази використання собак у контексті проблем перебування в установі, в т. ч. Університеті, стикаємося з бюрократією. Для підтримки військових, які перебувають у госпіталях, взаємодія з тваринами має позитивний вплив, проте теж є обмежувальні приписи стосовно їх перебування у медичних установах. Поліція керується внутрішніми інструкціями і фахівці мають можливість прописати процедуру входу собак у будь-яку установу державних органів влади, лікарень, реабілітаційних центрів. Про ці та інші проблеми розповідала Катерина Беляєва.

Доповідачами на конференції були: Крістен Ольсен (Норвегія), професор, президент ICOFA (Міжнародний центр антропозоології), автор та спікер освітніх курсів, наукові дослідження у сфері людино-тваринної взаємодії; Магдалена Наварецька Пьйонтек (Республіка Польща) президент Асоціації “Тварини людям”, з 2013 року автор та менеджер багатьох освітніх проєктів у сфері людино-тваринної взаємодії в т. ч. за програмою Erazmus+, розробник та інструктор міжнародного протоколу PADA щодо визначення придатності собак для каністерапії, автор та лектор освітніх курсів з каністерапії (візити, терапія, навчання); Маргарита Міхалкова (Словаччина), президент Словацької асоціації організацій людино-тваринної взаємодії – в її арсеналі методичні рекомендації для педагогів щодо формування у дітей гуманного ставлення до тварин; Юлія Павленко, доцент, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва та кінології, Сумський національний аграрний університет; Алла Винярська, кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри фармакології та токсикології, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького; Олена Кравченко, Харківська державна академія культури; Валентина Радчук, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; Інна Журба, кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри соціального забезпечення Черкаського державного технологічного університету; Оксана Жук, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри соціогуманітарних технологій Луцького національного технічного університету; Христина Лібович, викладач кафедри фізичного виховання та спорту Львівського національного університету імені Івана Франка; Антоніна Гошовська, менеджер проєкту “Розвиток та підтримка волонтерських ініціатив на Буковині в сфері каністерапії”, ГО “Джем ШМ”.

Пригадую другу міжнародну онлайн-конференцію “Український та міжнародний досвід здійснення людино-тваринної взаємодії у каністерапії” на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького у 2021 році, перша проводилася на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Приємно спостерігати, як зростає у своїй професійній діяльності велика українська спільнота анімалотерапевтів.

Прошу ознайомитися з резолюцією щодо проведеної конференції:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyzABjj062ibZ9oC7uKZWTSxndShk7RubkmudS2dT3wHTjpw/viewform?usp=sf_link

Алла Винярська, доцент кафедри фармакології та токсикології, співорганізатор конференції