Весна. Час дегельмінтизації! Паразитози коней цікава тема досліджень у світлі резистентності гельмінтів. Але, не менш цікавими є експедиції по кінних господарствах.

 

Невелике обійстя, дерев’яна стайня з вигульним майданчиком ніби намальована картина, довкола зелені та цвіту. Від конюшні, через дорогу, радує око луг з каймою плакучих верб. Нас зустрічають втрьох Михайло і Варвара Янців та їхній веселий та на диво грайливий хаскі. Варвара Янцо – власниця невеликої конюшні, де разом ладять коні гуцульської породи, верхові та поні. З дитинства пані Варвара дружила з кіньми: кінна школа, змагання. Дитинство минуло, а от коні – ні. Стайня задбана, коні люблені, запах доброго сіна і спокій витає довкола. Звичайно, ми провели паразитологічні дослідження, і навіть не були здивовані, оскільки в березні коней дегельмінтизували, жодного яйця ендопаразитів не виявили, але лише ідентифікуючи ДНК та провівши генетичний аналіз переносників кліщових захворювань.

Михайло і Варвара Янців втілили своє захоплення кіньми у життя, заснувавши конеферму в українських горах. Починаючи з невеликої стайні, яку власноруч будував пан Михайло, вони розширили проєкт, створивши місце для навчання верхової їзди та реабілітації військових. Їхні зусилля підтримують не лише зелений туризм, а й тих, хто служив країні.

У стайні Варвари та Михайла живуть чотири коні: два гуцули, українська порода і поні. Гуцульська порода ідеальна для гірських мандрівок – сильні та витривалі тварини. Назву стайні – «Файна заграда» – обрали за місцевою говіркою, де «заграда» означає огорожу.

«Уміння їздити верхи раніше вважалося обов’язковим для культурної людини», – зауважує Варвара. Родина готова допомогти кожному, хто мріє опанувати верхову їзду.

У планах сім’ї – створення реабілітаційного центру для військових на базі стайні. Син Михайло, реабілітолог за фахом, проте сьогодні на захисті Батьківщини. Він вірить, що за нами буде перемога і зможе застосувати свої знання, оздоровлюючи захисників Вітчизни, коли повернеться додому.

Про паразитологічні дослідження допис буде значно пізніше – потребуємо часу на їх проведення.

Допис підготували Катерина СЛІВІНСЬКА, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу паразитології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена Національної Академії Наук України, Київ; Музей і Інститут зоології Польської Академії Наук, Варшава та

Алла ВИНЯРСЬКА, кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри фармакології та токсикології