З першого року навчання в аспірантурі, коли я з Гутим Богданом Володимировичем запізнався, він на мене справив гарне враження. Він будучи аспірантом, усе розумів із півслова і схоплював вельми швидко матеріал. Основне, він був дуже старанним. Богдан навчався досить швидко. В нього добра пам'ять, одразу запам'ятовував великий матеріал, що є важливо для аспіранта. Також вмів спілкуватися з людьми. Проявляв надзвичайну наполегливість. Я із самого початку зрозумів, що він бачить свій подальший науковий шлях. Богдан Володимирович, самостійно утведжувався на кафедрі фармакології та токсикології.

Богдан Гутий став першим молодим ученим Львівської академії ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за понад століття, який у 32 роки захистив докторську дисертацію, у 34 - став професором, а в 37 – академіком НАН ВО України. На даний час виховав і випустив шість кандидатів ветеринарних наук. Він вимогливий у своїх бажаннях, чітко розуміє і бачить розвиток і створення майбутньої наукової школи. Ця вимогливість передається аспірантам і вони уважніше ставляться до своєї наукової праці. Окрім того, він популяризує ветеринарну науку і загалом притягує увагу закордонних наукових засобів до нашої держави.
Сьогодні – Ви Богдане Володимировичу високо пошанована, добре відома усім Людина в Україні. Найбільшою Вашою заслугою є велика любов до України та своєї професії. Бо про ту чи іншу людину говорять її конкретні справи,щоденна поведінка з людьми та близькими і кожен має право висловлюватись так, як він відчуває це натягнутими струнами душі та свого серця.…Людські долі, немов зірки на небі. Деякі спалахують миттєво, даючи за цих умов яскраве сяйво, звертаючи на себе увагу, але гаснуть так само швидко, і про них забувають. Інші випромінюють ніжне, але постійне світло, на якому тримається вся небесна арка. Саме таким світилом є зірка - мого учня професора Гутого Богдана Володимировича.

Професор Гутий Богдан Володимирович уміє бути галантним, особливо, у поведінці з жінками, які люблять його за веселий характер і завжди дотепно сказане слово. Його шанують науковці за уміле узагальнення наукової дискусії та вдалий вибір раціонального вирішення експериментів, наукових досліджень. Найкращою рисою характеру професора Богдана Володимировича є його повна довіра до людей. Він ніколи не читає багатослівні «моралі» якщо хто не будь провинився, але навіть одне сказане слово змушує замислитись над словами чи вчинками.