VetHeritage. Зберегти від забуття: ще один крок
- Деталі
-
Опубліковано: 09 лютого 2024
-
Перегляди: 371
Промоцію культурно-історичної спадщини можна реалізовувати у різні способи – головне, щоб це давало позитивні ефекти. Цісарсько-королівська ветеринарна школа у Львові була відкрита 1881 року й отримала статус вищої школи (академії) з відповідним збільшенням штату та фінансування уже в 1896 році.
Працюючи у важких умовах без світла, води та газу, професорам школи вдавалося досягати неймовірних результатів, про що свідчить збережена на кафедрі фармакології та токсикології колекція мікропрепаратів лікарської рослинної сировини періоду 1881–1897 років.
До збереження та передання цієї колекції сучасникам долучилося кілька поколінь професорів Вищої ветеринарної школи у Львові. Ці мікропрепарати передавалися від професора Петра Зайфмана – першого директора школи (1881–1883 років) до професора Йозефа Шпільмана – директора та ректора школи (1884–1896 років), Антонія Баранського (1899–1906 років), Адольфа Гізельта – першого керівника незалежної кафедри фармакології та токсикології, професора (1906–1930 років), який добровільно пішов у Львівське гетто і більше ніколи не повернувся, Вікентія Сковронського – професора, який понад 40 років очолював кафедру фармакології та токсикології і відчув на собі усі перипетії глобальних територіальних змін Львова (1930–1972 роки), професора Зіновія Скородинського, який передав ці мікропрепарати для нас сучасників (1972–1984 роки).
Цінність колекції полягає у якості мікропрепаратів, які до сьогодні відображають яскраві кольори зображення, незважаючи на свій вік.
Ця колекція стала основою для розробки та друку фотокартин – а як результат спільної виставки “Війна. Солідарність. Співпраця”, організованої у співпраці з художницею, лікарем Соломією Ковтун у межах проєкту VetHeritage.
Ці мікропрепарати стали основою для розроблення та друку унікальних шовкових хустин, які відображають не лише красу внутрішнього світу рослини, але і якість мікропрепарату, якому майже 150 років.
Головною метою цієї акції є привернення уваги, захист та популяризація культурно-історичної спадщини ветеринарної медицини українського та польського народів.
Колекцію хустин презентовано на конференціях у бібліотеках Університету Миколая Коперніка у Торуні та Вармінсько-Мазурському Університеті.
Хустина шовкова, 100 см × 100 см. Рекомендоване прання: ручне, 30 °С. Хустина в єдиному екземплярі, інших копій не передбачено.
Післямова. Дякуємо Програмі транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020 Європейського інструменту сусідства, в рамках якої успішно реалізовано проєкт “Iнноваційний підхід до історичної спадщини: наукова спадщина ветеринарної медицини українсько-польського пограниччя” – VetHеritage, що стало трампліном для реалізації нових ідей.
Ідея: Алла Винярська, кординатор проєкту “Інноваційний підхід до історичної спадщини: наукова спадщина ветеринарної медицини українсько-польського пограниччя” – VetHeritage.