Сучасний ринок праці вимагає від студента закладу вищої освіти вміння використовувати набуті теоретичні знання. Фахова компетентність, якої набуває здобувач освіти, тобто – здатність успішно виконувати професійні завдання й обов'язки тієї посади, на яку людина претендує, є наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця та розвитку його професійних здібностей. Саме тому невід’ємним компонентом професійної підготовки компетентного фахівця є навчальна практика, що спонукає здобувачів до пізнання практичного процесу, підвищує рівень засвоєння матеріалу.

Основним завданням практичної підготовки студентів є забезпечення якості підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів освіти. Проведення навчальної практики завжди було і залишається важливим інструментом для підвищення якості підготовки здобувачів освіти. Навчальна практика з «Фізіології тварин» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» проходила на кафедрі нормальної та патологічної фізіології імені С.В. Стояновського.

Під час проходження практики студенти мали змогу опанувати техніку безпеки при проведенні досліджень у різних видів тварин та набути практичного досвіду методів фіксації; оволодіти планом і технікою дослідження найважливіших функцій основних органів і систем; закріпити практичні навики і вміння проведення досліджень основних функцій систем кровообігу, дихання, травлення, сечовиділення, обміну речовин та енергії, нервової системи у різних видів тварин і птиці з використанням різних методів дослідження.

Окрім роботи з тваринами, студенти мали змогу набути практичних навиків і вміння проведення в умовах лабораторії кафедри загального аналізу і біохімічного дослідження крові, сечі, молозива, молока. На практиці студенти опанували техніку виготовлення мазків крові, визначення швидкості осідання еритроцитів, визначення концентрації гемоглобіну, підрахунок формених елементів крові за допомогою камери Горяєва, вивчення морфологічних особливостей різних форм лейкоцитів.
Визначили основні показники якості молока, ознайомилися з методами визначення фальсифікації молочних продуктів. Для порівняльної оцінки використовували як натуральне, так і знежирене молоко. Органолептичну оцінку молока здійснювали з метою визначення кольору, смаку, запаху та консистенції молока. Під час лабораторних досліджень визначали фізико-хімічні показники якості молока: густину, кислотність, масову частку білка, вміст сухого знежиреного молочного залишку. Студенти з цікавістю опрацьовували отримані результати, аналізували і робили висновки.

Наявність патологічних процесів (вірусних та бактеріальних захворювань), функціональних розладів організму (цукровий діабет, порушення роботи нирок тощо) призводить до виділення в кров патологічних речовин, які потрапляють в сечу. Тому аналіз сечі є корисним не лише при постановці діагнозу, а і в процесі моніторингу перебігу хвороби. При дослідженні фізико-хімічних властивостей сечі визначали реакцію сечі за шкалою лакмусовим папірцем; прозорість, консистенцію, колір і запах сечі визначали органолептично, а питому вагу сечі – використовуючи урометр.

Навчальна практика з фізіології тварин дозволяє закріпити теоретичні знання, удосконалити навички дослідження функціонування різних систем організму. Саме поєднання знань і практичного досвіду є основою формування майбутнього фахівця.
Павло ГОЛОВАЧ
Ірина КОЛОМІЄЦЬ