EN   UA

 КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Logo ZTD

 

   Завідувач кафедри – Ціж Богдан Романович, 
професор, доктор технічних наук 

  239-26-35

  e-mail: tsizhb@ukr.net

 

joomla шаблоны
Качественное создание сайтов в Санкт-Петербурге.
dle-joomla.ru

Опис навчальних програм кафедри загальнотехнічних дисциплін

Напрями підготовки 181 «Харчові технології»,

                                       162 «Біотехнології та біоінженерія»

                                        226 «Фармація. Промислова фармація»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

  1. Інженерна і комп’ютерна графіка

Метою викладання навчальної дисципліни «Інженерна та комп’ютерна графіка»            є вивчення просторових форм об’єктів навколишнього світу графічними методами, розвиток просторової уяви студентів,  вивчення способів побудови та читання ортогональних креслень, вивчення стандартів ЄСКД,  формування особистості студентів, розвитку їх інтелекту і здатності до логічного мислення, оволодіння знаннями та навичками, що необхідні для викладення технічних думок за допомогою креслень, розуміння конструкції і принципу дії зображених на кресленні технічних виробів, а також прищеплювання набутих знань для розв’язування практичних задач, зокрема інженерно-технологічного профілю.

Завданням дисципліни є ознайомити студентів з методами побудови зображень просторових форм на площині, тобто навчити розробляти креслення; розвинути здібності відтворення просторового вигляду, зображеного на кресленні предмета,тобто навчити  читати креслення; засвоїти основні державні стандарти, які використовуються під час виконання креслень.

Кількість кредитів  – 3.

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій – 16, лабораторних – 32, самостійних – 42.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  доцент к.т.н. Чохань М. І., доцент к.т.н. Варивода Ю.Ю.

  1. Альтернативні та відновлювальні джерела енергії

Метою викладання начальної дисципліни «Альтернативні та відновлювальні джерела енергії» є ознайомлення студентів з питаннями використання на підприємствах харчової та переробної промисловості різного роду альтернативних та відновлювальних джерел енергії, енергетичного забезпечення підприємств галузі, а також енергозбереження при виробництві продуктів харчування та напівфабрикатів.

Вивчивши дисципліну студент повинен знати:

  • основні види енергії та форми енергозабезпечення,
  • основну термінологію і класифікацію альтернативних та відновлювальних джерел енергії,
  • види сучасного енергоживлення промислових підприємств, основи державної енергетичної стратегії,
  • принципові схеми і методи забезпечення енергоефективних технологій в галузі принципи роботи енергоустановок з використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії і методи їх удосконалення,

а також студент повинен вміти:

  • вільно орієнтуватися в питаннях використання сучасних методів енергозбереження,
  • вибирати раціональні і ефективні джерела енергії для використання на підприємствах галузі,
  • забезпечувати максимальну енергоощадність у промисловому виробництв, аналізувати і оптимізувати механізми сучасного енергоспоживання.

Кількість кредитів  – 3.

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій – 18, лабораторних – 36, самостійних – 36.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  доцент, к.т.н. Воривода Ю. Ю. асистент Дзерин М. Р.

  1. Теплохолодотехніка

Метою дисципліни „Теплохолодотехніка” є вивчення закономірностей перетворення енергії в різних процесах, супроводжуваних тепловими явищами, принципів дії і будови теплових апаратів, основ теплообміну. Задачею дисципліни є підготовка інженера-технолога харчового виробництва, який би володів навиками грамотної експлуатації теплохолодоенергетичного обладнання. Вивчення теплохолодотехніки допоможе студентам успішно засвоювати загальноінженерні та спеціальні дис-ципліни, а також сприятиме розвитку їх технічного мислення, інженерного світогляду та стимулюватиме раціоналізаторську думку – все це забезпечить найефективніше використання людських, матеріальних та енергетичних ресурсів.

Завданням дисципліни є підготовка бакалавра харчової технології та інженерії, який би володів навиками грамотної експлуатації теплохолодотехнічного обладнання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • основні закони термодинаміки;
  • термічні і калоричні параметри стану, які характеризують термодинамічні системи і робочі тіла;
  • прямі і зворотні цикли;
  • принципи і типи роботи теплових і холодильних машин;
  • основи теорії теплообміну,

а також студент повинен вміти:

  • аналізувати теплові процеси на основі основних законів термодинаміки; розрахувати параметри стану термодинамічних систем;
  • розрахувати технічні параметри теплових машин і холодильних установок;
  • розрахувати теплообмінні апарати з різними системами руху теплохолодоносія.

Кількість кредитів  – 3 .

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій – 18, лабораторних – 36, самостійних – 36.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  доценти к.т.н. Чохань М. І., проф. Ціж Б. Р.

  1. Прикладна механіка

Мета вивчення  навчальної дисципліни – дати студентам знання, необхідні для вивчення спеціальних інженерних дисциплін, вміння вирішувати технологічні задачі в умовах виробництва, а також здобуття навичок у питаннях конструювання типових елементів конструкцій. Вивчення прикладної механіки сприятиме розвитку технічного мислення студентів, їхнього інженерного світогляду та стимулюватиме раціоналізаторську думку – все це забезпечить найефективніше використання людських, матеріальних та енергетичних ресурсів.

Основне завдання дисципліни – вивчення загальних принципів конструювання, побудова моделей розрахунку типових виробів машинобудування, що застосовуються у харчовій та переробній промисловості з врахуванням основних критеріїв працездатності, які слід врахувати при створенні нового і модернізації діючого обладнання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • основні положення опору матеріалів, основи теорії механізмів і машин,
  • основні принципи конструювання деталей машин стосовно до профілю спеціальності.

вміти:

  • складати розрахункові моделі механізмів і машин,
  • розв’язувати задачі логічного переходу від теорії до практики в прогнозуванні та проектуванні сучасних машин,
  • механізмів та обладнання, проводити розрахунки в процесі проектування деталей типових машин на прикладі курсового проекту.

Кількість кредитів  – 8 .

Загальна кількість годин – 240, з них лекцій – 48, лабораторних – 64,

самостійних – 128.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (іспит, курсовий проект)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  доцент к.т.н. Варивода Ю.Ю., проф. Ціж Б. Р.

  1. Електротехніка з основами електромеханіки

Метою викладання  дисципліни „Електротехніка” є формування електротехнічних знань майбутніх інженерів-технологів харчових виробництв та забезпечення можливості застосування цих знань в розв’язанні інженерних задач, а також створення необхідної теоретичної бази і прищеплення практичних навиків для вивчення ряду наступних загальноінженерних та спеціальних дисциплін. Вивчення електротехніки сприятиме розвитку їх технічного мислення, інженерного світогляду та стимулюватиме раціоналізаторську думку – все це забезпечить найефективніше використання людських, матеріальних та енергетичних ресурсів. Мета викладання також включає формування гармонійної особистості студентів, розвиток їх інтелекту і здібності до логічного мислення, аналізу реальних явищ і розв’язування прикладних задач.

Завданням дисципліни є підготовка бакалавра харчової технології та інженерії, який би володів навиками грамотної експлуатації електротехнічного обладнання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • елементи теорії електричних кіл постійного і змінного струму;
  • системи і принципи дії електровимірювальних приладів;
  • будову, принцип дії і основні характеристики трансформаторів і електричних машин;

вміти:

  • читати і складати електричні схеми;
  • аналізувати електричні кола постійного і змінного струму;
  • працювати з вимірювальною апаратурою, трансформаторами і електричними машинами.

Кількість кредитів  – 3 .

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій – 18, лабораторних – 36, самостійних – 36.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (іспит)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  професор, д.т.н. Ціж Б.Р., доцент к.т.н.Максисько О.Р.

  1. Процеси і апарати харчових виробництв

Метою викладання навчальної дисципліни є вивчення студентами основних фізичних і фізико-хімічних процесів, які протікають в апаратурі для переробки харчових продуктів, подання цих процесів за єдиними кінетичними закономірностями і на цій основі створення можливості розрахунку і проектування гідромеханічної, теплообмінної і масообмінної апаратури.

Завдання навчальної дисципліни: ознайомити студентів з основними фізичними і фізико-хімічними процесам протікають в апаратурі для переробки харчової продукції; надати студентам навики для конструювання апаратури і обладнання харчових виробництв; навчити студентів оптимізації та ефективності проведення технологічних процесів харчової переробної промисловості.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати головні  положення таких основних розділів:

  • гідромеханічні процеси, апаратура для їх забезпечення;
  • механічні процеси, апаратура для їх забезпечення;
  • теплообмінні процеси, апаратура для їх забезпечення;
  • масообмінні (дифузійні) процеси, апаратура для їх забезпечення.

     У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:

  • вільно орієнтуватися в питаннях кінетики проведення будь-якого процесу;
  • застосувати відповідні критеріальні рівняння для розрахунку будь-якого процесу;
  • за режимними праметрами запроектувати відповідну апаратуру;
  • підібрати відповідне апаратурне забезпечення для проведення гідромеханічних, механічних,  теплообмінних, масообмінних процесів.

Кількість кредитів  – 7 .

Загальна кількість годин – 210, з них лекцій – 34, лабораторних – 68, самостійних – 132.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік, іспит, курсовий проект)  контролю за 100 бальною шкалою. Викладачі: професор, д.т.н. Білонога Ю.Л.,  доцент к.т.н.Максисько О.Р.

  1. Автоматизація виробничих процесів

Метою викладання  є оволодіння майбутніми бакалаврами харчової технології та інженерії методами розв’язання технічних задач виробництва з використанням автоматів і засобів автоматизації виробничих процесів, головним чином для забезпечення зростання продуктивності і якості праці. Вивчаючи дисципліну студенти знайомляться з принципами дії основних елементів автоматичних пристроїв оцінюють їх переваги та недоліки, обґрунтовують рівень використання і функціонування систем автоматичного керування з урахуванням властивостей цих об’єктів, а також створення необхідної теоретичної бази і прищеплення практичних навиків для вивчення ряду наступних загальноінженерних та спеціальних дисциплін: “Мікропроцесорна техніка підприємств галузі”, “Технологічне обладнання галузі”, “Холодильна техніка” та ін.

Завданням дисципліни є підготовка бакалавра харчової технології та інженерії, який би володів навиками грамотної експлуатації автоматизованих виробничих систем та обладнання. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен  знати:

  • технічні засоби автоматизації та фізичні процеси що в них протікають;
  • загальні принципи дії автоматичних систем;
  • структуру керування технологічними процесами;
  • властивості технологічних процесів як об’єктів керування;
  • правила техніки безпеки при роботі з автоматизованими системами.

     вміти:

  • правильно і обґрунтовано ставити задачі автоматизації технологічних процесів;
  • складати функціональні і принципові електричні схеми автоматизації ділянки виробництва або агрегату;
  • використовувати прилади і засоби автоматизації;
  • самостійно вивчати нові системи автоматизованого керування.

Кількість кредитів  – 3.

Загальна кількість годин – 72, з них лекцій – 16, лабораторних – 32, самостійних –42.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (іспит)  контролю за 100 бальною шкалою. Викладачі: професор, д.т.н. Ціж Б.Р.,  асистент Дзерин М.Р.

  1. Основи автоматизованого проектування

Метою є навчання  студентів основ автоматизації проектування і вміння працювати із засобами САПР- комп'ютерною системою обробки інформації, що призначена для автоматизованого проектування, створення нових чисельних методів вирішення інженерних завдань та оптимізації. Системи автоматизованого проектування дають можливість на основі новітніх досягнень фундаментальних наук відпрацьовувати і вдосконалювати методологію проектування, стимулювати розвиток математичної теорії проектування складних систем і об’єктів, вивчення основ автоматизації технологічного процесу, проектування виробу, кінцевим результатом якого є комплект проектно-конструкторської документації, достатньої для виготовлення та подальшої експлуатації об'єкта, моделювання і проектування різних об'єктів і систем та визначення ступеня їх відповідності знанням, вмінням і навичкам,  зокрема студентам інженерно-технологічного профілю.

Досягнення поставлених цілей реалізується виконанням студентами таких завдань:

  • вдосконалення проектування на основі застосування математичних методів і засобів обчислювальної техніки;
  • автоматизація процесу пошуку, обробки і видачі інформації;
  • використання методів оптимізації і багатоваріантного проектування.

У результаті оволодіння дисципліною «Основи автоматизованого проектування» студент повинен знати:

  • сучасні засоби автоматизованого проектування(САПР),
  • розроблення і виготовлення проекту, оформлення конструкторської та технологічної документації.
  • основні рiзновидностi та призначення сучасних САПР;
  • основні засади побудови САПР засобів автоматизації;
  • склад та функціональні можливості САПР;

Студент повинен вміти:

  • виконувати порівняльний аналіз існуючих САПР та здійснювати вибір САПР для конкретних задач проектування;
  • працювати із комп'ютерною системою обробки інформації (AvtoCAD), застосувати САПР в технологічному процесі.

Кількість кредитів  – 3.

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій –16, лабораторних –32, самостійних – 42.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік, іспит, курсовий проект)  контролю за 100 бальною шкалою. Викладачі:  доцент к.т.н. Чохань М. І., доцент к.т.н. Варивода Ю. Ю.

  1. Основи сенсорного аналізу харчових продуктів

Метою є навчання  студентів методології та основним прийомам науково обґрунтованого визначення основних параметрів якості продукції та моніторингу стану навколишнього середовища в харчовій промисловості, враховуючи органолептичні (сенсорні) показники та інструментальні методи дослідження на основі інтегральної електроніки та оптики, формування особистості студентів, розвитку їх інтелекту і здатності до логічного мислення, оволодіння знаннями та навичками, прищеплювання набутих знань для розв’язування практичних задач, зокрема інженерно-технологічного профілю.

Вивчивши дисципліну студент повинен знати:

  • наукові основи сенсорного аналізу;
  • організацію на сучасному рівні експертизи якості продуктів з гарантією активності і надійності результатів;
  • інструментальні методи дослідження якості та загальні характеристики сенсорних пристроїв; теоретичні та практичні засади органолептики;
  • науково обгрунтовані методи сенсорного аналізу; вимоги до експертів-дегустаторів;
  • вимоги до приміщення та інші умови, що забезпечують хорошу відтворюваність дегустаційних оцінок;
  • можливі джерела помилок при проведенні органолептичної оцінки продуктів; принцип дії напівпровідникових сенсорів.

Студент повинен вміти:

  • обґрунтовано застосовувати сенсорні методи для вирішення поставлених завдань;
  • проводити на сучасному рівні дегустаційну експертизу;
  • дати характеристику і описати функції мікроелектронних сенсорів фізичних величин;
  • застосувати сенсорні пристрої в технологічному процесі.

Кількість кредитів  – 3.

Загальна кількість годин –90, з них лекцій –16, лабораторних – 32, самостійних – 42.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  доцент к.т.н. Чохань М. І., асистент Дзерин М. Р.

  1. Енергозберігаючі технології в біотехнології

Метою навчальної дисципліни  “Енергозберігаючі технології  в біотехнології” є формування у студентів знань про енергоощадні технології в біотехнологічних виробництвах, а також про джерела і типи енергії та застосування біотехнологічних методів  при отриманні енергії.

Основне завдання навчальної дисципліни – вивчення загальних принципів збереження енергії в біотехнологічних виробництвах, а також основних способів енергоощадності та застосування альтернативних джерел енергії.

Предмет навчальної дисципліни – теоретичні основи енергозберігаючих технології в біотехнологічних виробництвах, основні принципи та засоби енергоощадності, а також основи біоенергетики.

Кількість кредитів  – 3 .

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій – 16, лабораторних – 16, самостійних – 58.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі:  доцент к.т.н.Максисько О.Р., професор, д.т.н. Білонога Ю.Л.

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

  1. Роботизація виробничих процесів

Метою є ознайомлення студентів з питаннями структури і складових частин промислових роботів, принципів їх конструювання, будови та принципу дії їхніх найважливіших елементів і ланок робочих механізмів, подання студентам загальної характеристики роботизованих комплексів та гнучких виробничих систем, висвітлення питань техніки безпеки при застосуванні промислових роботів і підготовки виробництва до роботизації. Вивчення матеріалознавства сприятиме розвитку у студентів технічного мислення, інженерного світогляду та стимулюватиме раціоналізаторську думку – все це забезпечить найефективніше використання людських, матеріальних та енергетичних ресурсів. Мета викладання також включає формування гармонійної особистості студентів, розвиток їх інтелекту і здібності до логічного мислення, аналізу реальних явищ і розв’язування прикладних задач.

Завданням дисципліни є формування у студентів комплексу знань з роботизації виробничих процесів підприємств галузі.

Вивчивши дисципліну студенти повинні  знати:

  • структуру і основні складові систем промислових роботів;
  • принципи розрахунку і конструювання їх механічних систем;
  • будову і принципи дії їхніх найважливіших ланок робочих механізмів, приводів та інших пристроїв;
  • структуру сучасних роботизованих систем для технологічних ліній, транспортно-складальних та інших вузлів;
  • основи техніки безпеки при застосуванні промислових роботів;
  • основні засади підготовки виробництва до роботизації;

вміти:

  • проводити попередню оцінку і вибір промислових роботів та роботизованих систем, деталей і ланок робочих механізмів, приводів та інших складових систем промислових роботів;
  • оцінювати рівень роботизації та автоматизації технологічних ліній, транспортно-складальних та інших виробничих систем;
  • готовити виробництво до роботизації; забезпечувати вимоги техніки безпеки при застосуванні промислових роботів.

Кількість кредитів  – 3.

Загальна кількість годин – 90, з них лекцій –10, лабораторних –10, самостійних – 70.

Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється шляхом проведення поточного і підсумкового (залік, іспит, курсовий проект)  контролю за 100 бальною шкалою.

Викладачі доцент к.т.н. Варивода Ю. Ю.,  професор, д.т.н. Ціж Б.Р.

 

Современный женский журнал.
Платные премиум shablony-dle.ru/
dle-joomla.ru