1. Парубчак Іван Орестович В.о. ректора, д-р. наук з держ. упр., проф.
2. Турко Ігор Богданович Проректор, канд. біол. наук, доц.
3. Боярчук Віталій Мефодійович Проректор, канд. техн. наук, проф.
4. Федець Олег Мирославович Проректор, канд. с.-г. наук, доц.
5. Двилюк Ігор Володимирович Проректор, канд. вет. наук, доц.
6. Друзюк Василь Миколайович Проректор, канд. техн. наук, доц.
7. Стойко Наталія Євгеніївна Учений секретар, канд. екон. наук, доц.
8. Пундяк Тарас Олегович В.о. декана факультету, канд. вет. наук, доц.
9. Бойко Андрій Олександрович Декан факультету, канд. с.-г. наук, доц.
10. Коваль Галина Михайлівна В.о. декана факультету, канд. вет. наук, доц.
11. Гримак Олег Ярославович Декан факультету, канд. екон. наук, доц.
12. Семенів Богдан Степанович В.о. декана факультету, канд. пед. наук, доц.
13. Андрушко Олег Миколайович В.о. декана факультету, канд. с.-г. наук, доц.
14. Ковалів Володимир Мирославович В.о. декана факультету, канд. екон. наук, доц.
15. Ковалишин Степан Йосипович В.о. декана факультету, канд. техн. наук, проф.
16. Колодій Павло Петрович В.о. декана факультету, канд. екон. наук, доц.
17. Мазурак Андрій Васильович В.о. декана факультету, канд. техн. наук, в.о. проф.
18. Мацьків Галина Володимирівна Директор ЦППК, канд. екон. наук, доц.
19. Грицевич Марія Антонівна Директор наукової бібліотеки
20. Демків Мар’яна Ігорівна Головний бухгалтер
21. Івашків Роман Миронович Голова профкому працівників уніве-рситету, канд. вет. наук, доц. (м. Львів, вул. Пекарська, 50)
22. Шмиг Роман Андрійович Голова профкому працівників університету, канд. техн. наук, доц. (м. Дубляни, вул. В. Великого, 1)
23. Галушка Наталія Олександрівна В.о. директора ВСП «Вишнянський фаховий коледж»
24. Жельчик Олег Миколайович Директор ВСП «Горохівський фаховий коледж»
25. Вислободський Петро Йосифович В.о. директора ВСП «Золочівський фаховий коледж»
26. Пастерніцький Анатолій Іванович Директор ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж»
27. Панюра Ярослав Йосипович Директор ВСП «Львівський фаховий коледж»
28. Рінило Ігор Ярославович В.о. директора ВСП «Стрийський фаховий коледж»
29. Боднарчук Дмитро Юрійович В.о. директора ВСП «Тлумацький фаховий коледж»
30. Сорочан Наталія Ністорівна В.о. директора ВСП «Чернівецький фаховий коледж»
31. Тарасюк В’ячеслав Петрович В.о. директора ВСП «Рожищенський фаховий коледж»

ВИБОРНІ ПРЕДСТАВНИКИ

1. Баран Ігор Володимирович В. о. завідувача кафедри, канд. іст. наук, доц.
2. Батюк Богдан Богданович Завідувач кафедри, канд. екон. наук, доц.
3. Богач Мар’яна Мирославівна В.о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
4. Богіра Мирослав Степанович В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
5. Бурченя Софія Петрівна Доцент кафедри, канд. техн. наук, доц.
6. Буцяк Василь Іванович Завідувач кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
7. Верзун Андрій Андрійович Доцент кафедри, канд. екон. наук, доц.
8. Власовець Віталій Михайлович В. о. завідувача кафедри, д-р. техн. наук, проф.
9. Вовк Ігор Васильович В. о. завідувача кафедри, старший викладач
10. Войнича Лілія Йосипівна Доцент кафедри, канд. екон. наук, доц.
11. Войтович Надія Миколаївна В.о. завідувача кафедри, канд. іст. наук, доц.
12. Гаськевич Оксана Володимирівна В.о. завідувача кафедри, канд. географ. наук, доц.
13. Гнатишин Людмила Богданівна В. о. завідувача кафедри, д-р. екон. наук, проф.
14. Гнатюк Олександр Терентійович В.о. завідувача кафедри, канд. техн. наук, доц.
15. Голячук Юлія Сергіївна В.о. завідувача кафедри, канд. біол. наук, доц.
16. Городецька Наталія Григорівна В. о. завідувача кафедри, канд. пед. наук, доц.
17. Городецький Іван Миколайович Доцент кафедри, канд. техн. наук, доц.
18. Грабовський Степан Степанович Завідувач кафедри, д-р. біол. наук, проф.
19. Грещук Галина Ігорівна В. о. завідувача кафедри, д-р. екон. наук, проф.
20. Грицина Мирослава Романівна Завідувач кафедри, канд. біол. наук, доц.
21. Грицина Оксана Володимирівна В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
22. Губені Юрій Едвардович В. о. завідувача кафедри, д-р. екон. наук, проф.
23. Гулько Богдан Іванович В.о. завідувача кафедри, канд. с.-г. наук, доц.
24. Гунчак Василь Михайлович Завідувач кафедри, д-р. вет. наук, проф.
25. Гутий Богдан Володимирович Завідувач кафедри, д-р. вет. наук, проф.
26. Данко Микола Миколайович Завідувач кафедри, канд. біол. наук, доц.
27. Драчук Уляна Романівна Завідувач кафедри, канд. техн. наук, доц.
28. Дубневич Юрій Володимирович В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
29. Жила Микола Іванович Завідувач кафедри, д-р. вет. наук, проф.
30. Завірюха Петро Данилович Професор кафедри, канд. с.-г. наук, доц.
31. Івасик Наталія Орестівна В.о. завідувача кафедри, канд. фіз. вих. наук, доц.
32. Калініна Ольга Сергіївна Завідувач кафедри, канд. вет. наук, доц.
33. Ковалишин Олександра Федорівна Професор кафедри, д-р. екон. наук., проф.
34. Ковальський Юрій Володимирович Завідувач кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
35. Ковальчук Ірина Іванівна В.о. завідувача кафедри, д-р. вет. наук, проф.
36. Косилович Галина Олексіївна
37. Доцент кафедри, канд. біол. наук, доц.
38. Коструба Андрій Михайлович Завідувач кафедри, д-р. фіз.-мат. наук, проф.
39. Кропивка Юрій Григорович В.о. завідувача кафедри, канд. с.-г. наук, доц.
40. Крупа Оксана Миколаївна В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
41. Куртяк Богдан Михайлович Завідувач кафедри, д-р. вет. наук, професор
42. Кушнір Леся Павлівна В.о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
43. Кюнцлі Романа Василівна В.о. завідувача кафедри, д-р. мист., проф.
44. Левонюк Віталій Романович В. о. завідувача кафедри, канд. техн. наук, доц.
45. Линдюк Андрій Олександрович В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
46. Лихочвор Володимир Володимирович Професор кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
47. Лобойко Юрій Васильович Завідувач кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
48. Мартин Володимир Дмитрович В.о. завідувача кафедри, канд. пед. наук, доц.
49. Микула Олег Ярославович Доцент кафедри, канд. екон. наук, доц.
50. Музика Павло Михайлович Завідувач кафедри, д-р. екон. наук, проф.
51. Мягкота Степан Васильович В. о. завідувача кафедри, д-р. фіз.-мат. наук, проф.
52. Огородник Наталія Зіновіївна В.о. завідувача кафедри, д-р. вет. наук, проф.
53. Осередчук Роман Степанович В.о. завідувача кафедри, канд. с.-г. наук, доц.
54. Параняк Роман Петрович Завідувач кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
55. Півторак Ярослав Іванович Завідувач кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
56. Подоляк Михайло Володимирович Завідувач кафедри, канд. пед. наук, доц.
57. Поперечний Степан Іванович Завідувач кафедри, канд. екон. наук, доц.
58. Пріцак Віта Володимирівна В.о. завідувача кафедри, канд. вет. наук, доц.
59. Радух Надія Богданівна В.о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
60. Сиротюк Ганна Володимирівна В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, доц.
61. Сиротюк Сергій Валерійович В. о. завідувача кафедри, канд. техн. наук, доц.
62. Сімонов Маріан Романович В.о. завідувача кафедри, д-р. вет. наук, проф.
63. Слівінська Любов Григорівна Завідувач кафедри, д-р. вет. наук, проф.
64. Смолінська Олеся Євгенівна Завідувач кафедри, д-р. пед. наук, проф.
65. Степанюк Олександр Іванович Завідувач кафедри, канд. фіз.-мат. наук, доц.
66. Стефаник Василь Юркович Завідувач кафедри, д-р. вет. наук, проф.
67. Ступень Роман Михайлович В. о. завідувача кафедри, д-р. екон. наук, проф.
68. Сукач Олег Михайлович В. о. завідувача кафедри, канд. техн. наук, доц.
69. Таратула Руслана Богданівна В. о. завідувача кафедри, канд. екон. наук, проф.
70. Терлюк Іван Ярославович Доцент кафедри, д-р. юрид. наук, доц.
71. Тимочко Василь Олегович Доцент кафедри, канд. техн. наук, доц.
72. Тирусь Марія Львівна В.о. завідувача кафедри, канд. с.-г. наук, доц.
73. Тригуба Анатолій Миколайович В. о. завідувача кафедри, д-р. техн. наук, проф.
74. Фамуляк Юрій Євгенович В.о. завідувача кафедри, канд. техн. наук, доц.
75. Хірівський Петро Романович В.о. завідувача кафедри, канд. біол. наук, доц.
76. Ціж Богдан Романович Завідувач кафедри, д-р. техн. наук, проф.
77. Цісарик Орися Йосипівна Завідувач кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
78. Чайковський Борис Петрович Завідувач кафедри, канд. техн. наук, доц.
79. Черевко Георгій Владиславович Професор кафедри, д-р. екон. наук, проф.
80. Шарибура Андрій Остапович В. о. завідувача кафедри, канд. техн. наук, доц.
81. Шувар Іван Антонович Професор кафедри, д-р. с.-г. наук, проф.
82. Янків Володимир Венедиктович Доцент кафедри, канд. техн. наук, доц.
83. Купчак Тетяна Зеновіївна Керівник відділу соціально-культурного розвитку
84. Кравець Валентин Юрійович Провідний юрисконсульт
85. Огородний Юрій Володимирович Керівник НВЦ

ЗДОБУВАЧІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

1. Адамець Артем Олександрович Студент факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій
2. Гарасимчук Любов Ігорівна Студентка факультету будівництва та архітектури
3. Грицевич Діана Ігорівна Студентка факультету агротехнологій та охорони довкілля
4. Дерев’янко Валентина Олександрівна Голова профкому студентів та аспірантів
5. Квасюк Зоряна Володимирівна Студентка факультету агротехнологій та охорони довкілля
6. Корженевський Влад Андрійович В.о. голови Колегії студентів
7. Курівчак Марія Андріївна Студентка факультету менеджменту, бізнесу та публічного адміністрування
8. Кушнір Сергій Васильович Студент факультету ветеринарної медицини
9. Лущик Святослав Ігорович Студент факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій
10. Маренич Олексій Володимирович Студент факультету біолого-технологічного
11. Плескачов Нікіта Володимирович Аспірант кафедри біохімії 3-го року навчання
12. Семків Кароліна Євгенівна Студентка факультету суспільного благополуччя та здоров’я людини
13. Скопик Вікторія Андріївна Студентка факультету управління, економіки та права
14. Хотинський Назар Андрійович Студент факультету управління, економіки та права
15. Ярема Юлія Ігорівна Студентка факультету харчових технологій та біотехнології
16. Яромій Олег Васильович Студент факультету землевпорядкування та інфраструктурного розвитку

Оплата за гуртожиток:

гуртожиток № 1 - 470,00 грн/міс

гуртожиток № 2 - 490,00 грн/міс

гуртожиток № 3 - 520,00 грн/міс

гуртожиток № 4 - 520,00 грн/міс 

Реквізити для оплати проживання в гуртожитку:
ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького

р/р UA688201720313271003202002642

ДКСУ у м. Київ

ЄДРПО 00492990

МФО 820172

Призначення платежу: за гуртожиток,  ПІП студента, факультет, № гуртожитка, № кімнати в гуртожитку                 

 Наказ №323-1 від 16.08.2017року  "Про індексацію оплати навчання"

Реквізити для оплати за навчання:

 ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького

р/р UA438201720313201003201002642

ДКСУ у м. Київ

ЄДРПО 00492990

МФО 820172

Призначення платежу: за навчання,  ПІП студента, факультет, курс.

Історично доведено, що кінь уперше у світі був одомашнений на теренах України ще шість тисяч років тому, у часи Трипільської культури. Відомим історичним фактом є те, що нашими пращурами також вперше у світі була придумана та виготовлена металева підкова для коня ще у VІІІ-Х століттях нашої ери. У своїй монографії «Історія всесвітньої ветеринарної освіти» професор Станіслав Рудик стверджує, що медична ветеринарія зародилася в Україні і в подальшому поширилась в інші країни світу. У Європі в час середньовіччя фахову освіту можна було здобути двома шляхами – в університеті або у цеху. З початку ієрархічний склад цехової школи чи університету складався з школярів (учнів), бакалаврів, підмайстрів (челядників) та майстрів (вчителів), а пізніше було додано чин магістра та чин доктора. Тільки у 1600 р. в університетах було введено посаду професора (вчитель філософії).

У середньовічному Львові в епоху Відродження у 1425 році одночасно вини-кають ковальський та сідлярський цехи. В міру розвитку ковальського ремесла у Львові та поглиблення його спеціалізацій у 1457 році виникає цехова школа коновальства і кування коней, у який тоді спільно об’єдналися лічці коней та худоби й звісно ковалі. У 1512 році після створення школи коновальства у Львові створюється цех хірургів, який став в подальшому родоначальником Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Основною структурною одиницею цеху була Школа коновальства (ветеринарії), навчання в якій проводилося латинською мовою (мовою науки) і тривало 6 років. На той час у школі вивчали такі предмети: анатомію коней, рани та їх заживлення, хвороби та їх лікування, догляд та годівля коней і звісно ковальство. Аналогічно в ХІ ст. в місті Болоньї (Італія) був створений цех правників, від фахової школи якого бере свої витоки найстаріша Вища школа Європи – Болонський університет (1088 р.), а в Україні – Національний університет «Києво-Могилянська академія» своє літочислення веде від створення Київським братством (цехом) 14 жовтня 1615 року братської школи.

Львів історично стояв на перетині двох великих європейських торгових шляхів і діяльність школи лікування коней була запорукою продовження торгової справи як в Україні, так і в Західній Європі. У Львові, як найбільшому місті України (XIV-XVII ст.) ветеринарну справу також викладали у новоствореній Львівській академії (1661 р.), але класичною університетською кафедрою ветеринарної медицини вона стала тільки у 1784 році. Львів на той час був відомим освітнім містом Центральної Європи, в якому діяло просвітницько-релігійне товариство «Львівське братство» (1439 р.) та друкарня Степана Дропана (1460 р.). Якщо перший університет Центральної Європи – Карловий (Прага, Чехія) бере свої початки із світської школи (1348 р.), то Львівський університет (тепер імені І. Франка), аналогічно, своє літочислення розпочинає зі створення у листопаді 1372 року монастирської школи, яку заснував Руський князь Володислав спільно з Орденом Францисканців, котрі поряд з місіонерством проводили також і освітню діяльність.

За часів імператора Йосифа ІІ в Австрії було проведено реформу освіти (1773 р.), відповідно до якої на всій території імперії мало існувати тільки три університети: у Відні, Празі та Львові. Із Львівським університетом, який отримав чин університету тільки у жовтні 1784 році, пов’язані початки викладання ветеринарної медицини (1661 р.), а також розвиток ветеринарної науки й ветеринарної справи у Галичині взагалі й у Львові, зокрема. Спочатку у Львові планувалося відкрити самостійну ветеринарну школу на зразок школи у Відні, але обмежились відкриттям п’ятої кафедри – кафедри ветеринарії – на медичному факультеті університету. Першим професором і керівником кафедри ветеринарії був Юрій Хмель (1747-1805), вихованець Віденської ветеринарної школи. Він є також автором перших праць з ветеринарії у Львові. Серед наступників проф. Юрія Хмеля треба назвати Антона Бухмюллера, Франца Лаутнера, Йосифа Шультеса, Франца Екеля. Вже від 1818 року починаються спроби львівських професорів ветеринарії заснувати у Львові самостійний ветеринарний навчальний заклад. Довготривалі прагнення львівських вчених увінчалися успіхом після проведення в Західній та Центральній Європі у 1791 році реформи цехових фахових шкіл. На початку 1881/1882 навчального року нарешті у Львові була відкрита Ветеринарна школа. Її офіційна повна назва звучала так: Цісарсько-королівська Ветеринарна школа зі школою кування коней з клінікою-стаціонаром для тварин у Львові. Директором школи від 1 жовтня 1881 року був призначений професор Петро Зайфман (1823-1903), колишній директор Варшавської ветеринарної школи та засновник і директор Казанського ветеринарного інституту. Одночасно були прийняті на посади професорів Генрих Кадий та Антон Баранський. Школа розташувалася на території нинішнього факультету ветеринарної медицини і складалась з навчального корпусу, клінік-стаєнь, прозекторію та кузні. Через 4 роки – 19 лютого 1885 року школа видала свої перші п’ять дипломів ветеринарного лікаря.

Будівлі колишньої фабрики Шумана (перероблені й добудовані), де розмістилася Ветеринарна школа, недостатньо відповідали нормальним умовам для навчання слухачів і наукової праці професорів. Слухачі школи не мали належної підготовки, бо до школи приймали учнів з незакінченою середньою освітою, час навчання тривав лише три роки, школа не мала права надання наукових ступенів. Тому професори П. Зайфман, Г. Кадий і Й. Шпільман виступили з ініціативою прирівняти Ветеринарну школу до університету. Пропозиції львівських професорів привели до реформування всієї ветеринарної освіти в Австрії. За постановою від грудня 1896 року Львівській ветеринарній школі надавався з 1 жовтня 1897 року статус вищої школи (академії) з відповідним збільшенням штату викладачів і щорічного фінансування. Тепер вступники повинні були мати закінчену середню освіту з атестатом зрілості, час навчання продовжувався до 4 років. У вересні 1908 року академія отримала право надавати наукові ступені – доктора ветеринарної медицини, а за особливі заслуги – звання почесного доктора. Від 1909 року ректора обирали з-поміж своїх професорів терміном на два роки. Першим обраним ректором Львівської ветеринарної академії став професор Йосиф Шпільман (1855-1920 р.р.).

До першої світової війни в академії працювали, крім перших трьох її фундаторів, такі відомі професори: Станіслав Круліковський, Володимир Кульчицький, Зигмунт Марковський, Павло Кретович, Теофіл Голобут. У 1917 році ректором академії був обраний проф. Володимир Кульчицький (1862-1936), перший українець на посаді ректора, людина енциклопедичних знань, всесвітньо відомий анатом й орієнталіст.

За період 1881-1918 років 420 галичан здобули тут освіту ветеринарного лікаря, а в цілому до 1918 року національний університет закінчили 511 ветеринарних лікарів, більшість із яких працювали на теренах Галичини. Як наслідок їх праці в Галичині докорінно змінилися ветеринарно-санітарні умови, зменшилися втрати худоби від пошестей, зросло поголів’я худоби, збільшився її вивіз за кордон.

Після закінчення визвольних змагань українців Галичини проти тодішньої Польщі (1918-1919) майже 40 колишніх воїнів Української Галицької Армії закінчили ветеринарні студії у Брно (Чехословаччина), деякі вчилися в Югославії, оскільки українська молодь Галичини бойкотувала навчальні заклади Польщі на знак протесту проти окупації Західної України.

У жовтні 1919 року було відновлено навчання в академії. 12 грудня 1922 року академія отримала нову назву – Львівська академія ветеринарної медицини, що проіснувала до осені 1939 року. Особливе місце в історії академії польських часів займає проф. Вацлав Морачевський (1867-1950), відомий біохімік, талановитий педагог, громадський діяч, літературний критик, знавець мистецтва й музики і спортсмен. Був куратором товариства “Ватра”, мав значний вплив на формування українського письменника Василя Стефаника та на науковий ріст українського вченого Степана Ґжицького (1900-1976), чиє ім’я сьогодні носить національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій.

Між двома світовими війнами академія мала високий міжнародний авторитет. Відомими в Європі були такі вчені академії, як професори Вацлав Морачевський, Андрій Клісецький, Казимир Щудловський, Тадей Ольбрихт, Альфред Травінський.

Восени 1939 року Польща була окупована фашистською Німеччиною, внаслідок чого Львівська академія ветеринарної медицини стала Львівським ветеринарним інститутом. Директором інституту став проф. Іван Чинченко (1905-1993), відомий вчений та громадський діяч і робив усе можливе, щоб інститут став українським не тільки за формою, але й за змістом.

Важкими і трагічними для академії були воєнні та повоєнні роки. Щоб понизити якість спеціалістів-слов’ян німецька адміністрація звела статус вищих шкіл Львова до фахових курсів, після закінчення яких видавалися не дипломи, а посвідчення. Директорами курсів були німецькі професори Отто Габерзанг, а потім Юрген Вітте.

У 1944 році після визволення Львова цей навчальний заклад поновив свою діяльність у статусі інституту і вже у 1949 році було відкрито другий факультет – зоотехнічний (від 1956 року – зооінженерний, з 2003 року біолого-технологічний). За умов самостійної України відкрито третій факультет – санітарно-технологічний (1991), з 2004 року харчових технологій, у 2002 році четвертий факультет – економіки та менеджменту. Крім того, в університеті плідно працюють факультети заочної освіти, доуніверситетської освіти і підготовки молодших спеціалістів та центр художньої самодіяльності, інститут післядипломної освіти.

Зміни сталися, коли в 1957 році директором інституту став київський професор Данило Василенко. За нього інститут заговорив по-українськи. Наступником проф. Данила Василенка на посаді ректора став проф. Степан Стояновський (від 1965 до 1989 року). За нього переважна більшість викладачів вели заняття українською мовою. Повний перехід на українську мову в ділянці навчальної, наукової та канцелярської роботи здійснено за ректора проф. Романа Кравціва (від лютого 1989 року).

У 1992 році навчальному закладові повернуто попередню назву – Львівська академія ветеринарної медицини. У 2003 році академії присвоєно статус національної та надано ім’я її вихованця і довголітнього працівника, завідувача кафедри біохімії, видатного вченого, члена-кореспондента НАН і академіка української сільськогосподарської академії, професора Степана Ґжицького (1994), відновлено право надання вченою радою академії звання почесного доктора (1998). За 1885 – 2008 роки було видано понад 30000 дипломів, із них 16200 дипломів ветеринарного лікаря, 10360 дипломів зооінженера (технолога з виробництва і переробки продукції тваринництва) і 945 дипломів ветеринарно-санітарних експертів, понад 1000 з харчових технологій, 350 дипломів фахівців з маркетингу, 120 дипломів менеджерів зовнішньоекономічної діяльності, 60 дипломів фохівців з менеджменту організацій, 30-з екології, 20-з якості, стандартизації та сертифікації тощо.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького (ЛНУВМтаБТ імені С.З. Гжицького) є найстарішим вищим навчальним закладом даного профілю в Україні і Європі.