28 квітня 2024 року в змішаному форматі участі відбувся круглий стіл “Копенгагенські критерії членства в ЄС: Чи спроможна Україна витримувати конкурентний тиск ринку ЄС?”. Участь у круглому столі взяли викладачі кафедри економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК імені І. В. Поповича Павло Музика і Дмитро Соломонко.

 

Модератор круглого столу, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків, відзначила, що Копенгагенські критерії були прийняті в ЄС ще 1993 року як необхідні для подальшої інтеграції у співтовариство країн Центральної та Східної Європи.
Директор з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан наголосила, що Копенгагенські критерії охоплюють три важливі складові. Перший політичний критерій, зокрема стосується стабільності інститутів, що є гарантами демократичного розвитку та верховенства права. Другий економічний критерій визначає спроможності впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах ЄС. Третій критерій членства в ЄС – здатність взяти на себе обов’язки із дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко наголосив на важливості реалізації аграрного потенціалу вітчизняних виробників та збільшення частки виробництва продукції із високою доданою вартістю. Однак заблоковані кордони можуть суттєво знівелювати зусилля виробників через складність транспортування товарів до ЄС.
Важливу увагу в межах обговорення приділено розвитку освіти та науки як важливої складової підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників на європейському ринку.
Скорочення людського капіталу також є одним із викликів для національного господарства, а наявні структурні та інституційні проблеми заважають розвивати конкурентні переваги.

 

Учасники круглого столу відзначили, що задля подолання викликів необхідне продовження інституційних реформ, реформи публічного адміністрування, але необхідно також ефективно використовувати фінансову допомогу за програмою Ukraine Facility для залучення інвестицій.
Науковці та практики акцентували на важливості створення ефективних зв’язків між бізнесом та освітою, оскільки “зелена революція” вимагає змін у здібностях трудових ресурсів, а тому попит і пропозиція фахівців чи технологій повинні корелювати із потенціалом розвитку галузей національного господарства.

Допис підготували Павло МУЗИКА, Дмитро СОЛОМОНКО, викладачі