Чому прогноз погоди не завжди є точним знають студенти - екологи
- Деталі
-
Опубліковано: 09 червня 2023
-
Перегляди: 432
Студенти 1 курсу спеціальності «Екологія» під час навчальної практики з дисципліни «Метеорологія та кліматологія» відвідали метеорологічну станцію в Розтоцькому ландшафтно-геофізичному стаціонарі, а наступного дня - Львівський регіональний центр з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій під керівництвом асистентки кафедри екології, кандидатки сільськогосподарських наук Максішко Лесі Михайлівни.
Набутий практичний досвід студенти змогли реалізувати при самостійному вимірюванні метеорологічних показників мікроклімату в парку Знесіння (студенти вимірювали вологість повітря, температуру і тиск біля озера парку, на горі Лева, на відкритій галявині і в затінку).
Екскурсія була надзвичайно пізнавальною для студентів.
На метеостанції студенти ознайомилися з Книгою для запису метеорологічних спостережень, які постійно відстежуються, а також з керівним документом – настановою гідрометеорологічним станціям і постам (випуск 3, КД 52.4.8.03-09) та атласом хмар (видами хмар), які також впливають на погоду.
На метеорологічному майданчику студенти спостерігали за роботою безліччю цікавих метеорологічних приладів, вивчили їх будову та принцип роботи. В психрометричній будці знаходились термометри – максимальний, мінімальний, строковий для вимірювання температури повітря, а також, сухий і вологий для вимірювання вологості повітря. Є термометр пращ для вимірювання температури повітря. В будці для самописців знаходились прилади, що записували зміну метеорологічних параметрів в часі (термограф, гігрограф).
На метеорологічному майданчику була автоматична станція, яка сприймала і записувала з інтервалом 5 хв інформацію від датчиків з психрометричної будки, плювіометра, флюгера, піранометра, інтенсивність випаровування з водної поверхні випаровувача. Ця автоматична метеорологічна станція передана Розтоцькому стаціонару Дрезденським технічним університетом в 2009 році в межах співпраці по міжнародному проекту «Дністер». Також, в рамках цієї програми, Розтоцька метеостанція отримала датчики - дата-логери типу Tinytag Ultra-1500 для автономної реєстрації температури і вологості повітря.
На вільній від трав'яного покриву площадці на метеостанції знаходяться грунтові термометри – мінімальний, максимальний та строковий. А також є грунтові колінчасті термометри Савінова (заміряють температуру орного шару на глибині 20 см) і витяжні термометри для вимірювання температури грунту на значно більших глибинах. Для вимірювання тиску на метеостанції використовують барометр-анероїд, ртутний чашковий барометр та барограф. Студенти ознайомились з роботою геліографа, який показує тривалість сонячного сяйва. Дивились зразки стрічок геліографа з різною інтенсивністю їх пропалювання сонцем. Ознайомились з принципом роботи плювіометра і плювіографа, які вимірюють кількість опадів. Дивились зразки діаграмних стрічок плювіографа, які він рисував при різних за силою опадах (дуже сильний або дрібний дощ). На метеостанції є опадомір Третякова (захист опадомірного відра, відро, лінійка для вимірів). Для вимірювання сонячної радіації є піранометр, альбедометр, балансомір. Для вологості повітря - аспіраційний психрометр Асмана, психрометр Августа, гігрометр. Також студентам показали, як працюють ручні анемометри – крильчастий і чашковий. На високому стовпці в них працює флюгер, який вимірює напрям і швидкість вітру.
Також для студентів захоплюючи була екскурсія до гідрометеорологічного центру. Тут студентам синоптики докладно розповіли, як саме вони складають прогноз погоди на 3–5 днів наперед, а також показали, чому погода може змінюватися і прогнози не завжди є точними.
На гідрометеорологічній станції користуються метеорологічним зондом з датчиком температури, вологості, з можливістю визначення швидкості і напрямку вітру. Цей датчик запускається в атмосферу на надувних шарах. Дані зондів передаються синоптикам в Київ, на аеропорт, авіації.
Отож, студенти закріпили пройдений матеріал і отримали незабутні враження.
Допис підготувала асистент кафедри екології Леся Максішко.