Студенти 1 курсу спеціальності "Екологія" Факультету громадського розвитку та здоров‘я проводили дослідження мікроклімату різних ділянок РЛП "Знесіння" під керівництвом викладачів кафедри екології Максішко Лесі Михайлівни, Литвин Надії Антонівни.

 

"Знесі́ння" — регіональний ландшафтний парк в Україні. Розташований у Личаківському районі міста Львова, неподалік (на схід) від центру міста (близько 20 хвилин пішої ходи).
Вчені давно дослідили, що температура в місті нижча там, де є зелені насадження. Покриття доріг та будівлі добре вбирають тепло і так само добре його віддають, нагріваючи повітря біля них. Дерева ж не дають нагріватися поверхням та роблять температуру повітря більш комфортною, зволожуючи його.

Дослідження мікроклімату на різних ділянках парку Знесіння студенти проводили 29 травня 2023р: на відкритій галявині парку, в затінку, біля озера і на вершині гори Лева. Для дослідження мікроклімату студенти користувалися наступними приладами: психрометром Ассмана, строковим термометром та барометром-анероїдом.
На вулиці Личаківській, яка знаходиться недалеко від парку сухий термометр психрометра Ассмана показував 23°С (температура повітря в даний час), вологий термометр - 17°С. Отож, вологість повітря на цій вулиці за психрометричною таблицею була 55%.
В затінку на території парку Знесіння сухий термометр психрометра показував 19°С, вологий - 17°С. Відносна вологість становила 82%, при тиску – 1020 мбар.
На відкритій галявині покази сухого термометра становили 23°С, вологого - 20°С, вологість за психрометричною таблицею була 76%.
Біля озера показники були наступними: сухий термометр - 24°С, вологий - 20°С, вологість повітря становила – 69%.
І на вершині гори Лева, яка знаходиться на висоті 388 м над рівнем моря, дані мікроклімату були наступними: сухий термометр показував 28°С (температура повітря в даний час), вологий термометр - 22°С, і, отже, вологість повітря була 59%.

Найвища температура повітря була на вершині гори Лева (28°С), найнижча температура була в затінку на території парку і становила – 19°С. Найвища відносна вологість була 82% в затінку на території парку, а найнижча вологість була на вулиці Личаківській і становила – 55%.

Отож, студенти навчилися вимірювати основні показники мікроклімату, отримали знання про мікроклімат, те як він змінюється на невеликих ділянках, обговорили значення мікроклімату для сільськогосподарських рослин, важливість його для здоров'я людей, а також, можливість його регуляції. Обговорили оптимальні значення температури, вологості, освітлення що необхідні для розвитку різних рослин і покращення їх врожайності.
Також, студенти проаналізували потребу зеленої зони парку для клімату нашого міста.
Працівниками парку підраховано, що територія парку щороку надає послуги на 15 млрд гривень.

P. S. Зелені зони впливають на клімат міста. А саме: допомагають містам охолоджуватися, що особливо актуально в умовах зміни клімату ― через підвищення температури на планеті міста перетворюються на теплові острови, адже бетон, асфальт й інші будівельні матеріали нагріваються і відтак ще більше відають тепло довкола, навіть після заходу сонця. Різниця температури поверхні зеленої зони та асфальту може сягати 20℃.
Надлишковий вуглекислий газ, який виділяється в повітря промисловістю, накопичується в атмосфері, даючи новий поштовх зміні клімату. Дерева ж абсорбують СО2, забираючи його з атмосфери, і виділяючи натомість кисень.
За даними відкритих джерел США 1 га деревної рослинності здатен накопичувати 8 кг вуглецю на годину. Тобто, за рік 1 га парку забирає з атмосфери близько 70 тонн вуглецю.
Природні ділянки є найбільш багатими на біорізноманіття. Парки у містах – це справжні острівці-домівки для птахів, бджіл, гризунів. Чим більше видів живуть на певній території, тим більш вона стійкіша до несприятливих факторів.
Оцінка екосистемних послуг в грошовому еквіваленті парку "Знесі́ння" включає здатність рослинності парку контролювати повені, регулювати рівень води, регулювати клімат, вони є місцем життя біорізноманіття, (місце, де підростає молодняк різних видів), осередком естетики, рекреації і туризму.

До зустрічі на практиці наступного навчального року!

Допис підготували викладачі кафедри екології Леся Максішко, Світлана Кропивка.