Минуло 38 років, а чорний день Чорнобильської трагедії – найстрашнішої аварії в історії людства продовжує хвилювати людей. 26 квітня 1986 року на одному з реакторів Чорнобильської АЕС виникла аварія, що стала найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики. Генеральна Асамблея ООН у 2003 році проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

Напередодні річниці трагедії куратор, доцент кафедри екології Світлана Кропивка зі студентами 2 курсу ОП “Екологічна політика та правове регулювання природокористування” відвідали громадський музей “Чорнобиль – пам’ять Львівщини”. У Музеї розміщені світлини ліквідації аварії на ЧАЕС, одяг та речі ліквідаторів, також книги присвячені події та пам’яті про тих, хто загинув рятуючи світ від Чорнобильської катастрофи.

 

Екологічні наслідки Чорнобильської аварії та її вплив на довкілля за масштабом є глобальними. Радіоактивним забрудненням було уражено понад 5 мільйонів гектарів території України, більша частина з яких складала сільськогосподарські угіддя. Забруднено також 1,5 мільйона гектарів лісів. Була забруднена територія 32 районів шести областей України. Радіоактивне забруднення найбільше торкнулося територій Білорусі, Швеції, Норвегії, Великої Британії та інших країн, куди в перші дні після аварії вітер розносив хмари радіоактивних речовин.

Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин (8 з 140 тон ядерного палива) відбулося стійке і довготривале забруднення території Цезієм, Стронцієм і Плутонієм. Ці елементи мають здатність нагромаджуватися в організмах, воді, ґрунті, повітрі і тривалий час впливати на стан довкілля, життя людей і тварин (період піврозпаду Цезію-137 становить 24 тис. років). Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду.

Вибухом були знищені бар’єри і системи безпеки, що захищають навколишнє середовище від радіонуклідів, які містяться в опроміненому паливі. Рівень забруднення річок і більшості озер в наш час низький. Дослідження показали, що основна кількість радіонуклідів у лісах знаходиться у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту, у хвої їх значно більше, ніж листях дерев. У 2016 році на території, що зазнала забруднення, створено радіаційно-екологічний заповідник, у якому вчені досліджують мутації рослин і тварин.

Побудоване укриття (саркофаг) над аварійним блоком ЧАЕС має гарантувати безпеку до 2120 року.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству – наскільки крихким може бути наше майбутнє.

Наслідки техногенної катастрофи могли б стати значно сумнішими, якби не героїзм пожежників, військових, шахтарів, медиків, які ліквідовували аварію. Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року, 14 грудня встановлений як День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Усім ліквідаторам аварії – шана і велика вдячність!

Допис підготувала Світлана Кропивка, доцент кафедри екології