До Всесвітнього Дня Філософії 17 листопада 2022 р. на кафедрі філософії та педагогіки відбувся Круглий стіл-дискусія “Україна: Дух Свободи і рашизм” (обговорення публікації Михайла Брайчевського “Приєднання чи возз’єднання?: критичні зауваги з приводу однієї концепції”).

 

«Шановні колеги!» – звернулася до магістрантів доктор філософських наук Світлана Черепанова.
«За традицією нашої кафедри відзначаємо Всесвітній День Філософії.
Цьогоріч в надто складних реаліях…
Адже на сучасній педагогічній діяльності, як і філософії освіти, позначається екзистенційна ризикогенність людського буття: пандемія CОVID-19, особливо – російська військова загроза цілісності та незалежності України.
РФ здійснила протиправну анексію української території (частини Кримського півострова, на підставі так званого референдуму про статус Криму 18 березня 2014); захоплення міст (області Донецька, Луганська – від 12 квітня 2014..; квазіутворення “ДНР”, “ЛНР”). А 24 лютого 2022 року відбулося віроломне російське військове вторгнення в Україну! Гасло “рускій мір” – демонструє в Україні жахіття варварства XXI століття, злочини проти людяності, у тому числі ядерний шантаж.
Рашизм цілеспрямовано знищує цивільну інфраструктуру України, лікарні, музеї та пам’ятки, бібліотеки, дитячі садочки, школи, університети, міста – Бородянка, Буча, Дніпро, Ізюм, Ірпінь, Київ, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Харків...
Україна у боротьбі за свободу оплачує безцінний скарб – життя наших захисників, і, що найболючіше – нашої памолоді… Оберегами України стали Діти-Ангели…
Соціальної, економічної, психологічної, загалом духовної підтримки потребують вимушено переміщені сім’ї з дітьми в Україні (з регіонів активних воєнних дій у більш безпечні; свідоме опанування української мови, звичаїв, культури), закордонне навчання наших дітей/молоді (обов’язкове вивчення мови країни перебування).
Суспільного значення набувають світоглядно-ціннісні проблеми: нагальна необхідність подолання проявів совкового менталітету, інтенцій (лат. intentio – намір, прагнення) олігархізму, корупції, колабораціонізму (від фр. collaboration – співробітництво) як усвідомленої співпраці з російським агресором.
Фундаментальні цінності українського соціуму виплекані історично: українська мова, дух свободи, демократизація.

…Слова росли із ґрунту,
мов жита.
Добірним зерном колосилась
мова
Вона мені як хліб. Вона мені
свята.
І кров’ю предків тяжко
пурпурова.
(Ліна Костенко)
“Ми з такого роду, що любимо свободу”, “Мир будує, війна руйнує”
(українські прислів’я).

Україна, в національному єднанні, за підтримки широких демократичних спільнот, виборює свою свободу та незалежність.
У протидії рашизму – цінності свободи та демократії гуртують Україну-Європу-Світ!» – Світлана Черепанова.
Безперечно актуальною постає проблематика Круглого столу-дискусії.
З метою осмислення загарбницької сутності російського тоталітаризму з магістрантами (“Освітні, педагогічні науки”) здійснене обговорення публікації “Приєднання чи возз’єднання? : критичні зауваги з приводу однієї концепції” (Торонто: Нові дні, 1972. 66 с.), автор якої – відомий український вчений Михайло Брайчевський.
- Що означає для наших магістрантів вислів «дух свободи» ?
Що передбачає свобода? Проти яких дій застерігає свобода?
- Як допомогло ознайомлення з публікацією М. Брайчевського
осмислити проблематику Круглого столу – “Україна: Дух Свободи і рашизм”?
- У чому полягає зв'язок позиції Брайчевського як науковця з проблемою науки в Україні та підготовкою магістерської наукової роботи?
Ці та інші проблемні питання актуалізувала доктор філософських наук Світлана Черепанова на початку Круглого столу.
Модератором дискусії виступив магістрант ОПП «Освітні, педагогічні науки» Марко Зуб. Учасники Круглого столу, здобувачі другого (магістерського) рівня, викладачі в майбутньому, виявили щиру зацікавленість щодо, здавалося б, далеко не вчорашньої публікації.

У заключному слові професор Олеся Смолінська зазначила, що, попри складнощі, проведення обговорень серйозних актуальних проблем у філософському ключі є нагальним, адже світогляд може виринати з глибин ненависті, однак жити там не може: червоноока ненависть не ділиться повітрям ні з ким. Війна закінчиться, а осмислене/переосмислене розуміння залишиться в основі світорозуміння майбутніх викладачів, щоби відобразитися в наступних імплікаціях-поясненнях та сенсах.

 

Допис підготувала доктор філософських наук Світлана Черепанова

Світлина - Мурали Бенксі в Україні / УНІАН, Віктор Ковальчук