15 березня 2023 року доктор педагогічних наук, професор, професорка кафедри педагогіки та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка» прочитала магістрантам спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» гостьову лекцію «Професійний розвиток педагога».

Здавалося б, що може бути незрозумілого в тому, що професійний розвиток педагога повинен відбуватися, однак непоодинокі випадки свідчать, що позиція, за якої потенційна поінформованість викладача є вищою, ніж студента, далеко не спонукає освітян до навчання. Тому не лише в Україні існує система інституційної підтримки професійного розвитку педагога. Що це означає? Насамперед те, що існує юридична база, зокрема в Україні це регламентує постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800; створена низка організацій, у зоні уваги яких є власне підвищення кваліфікації педагогів; освітній менеджмент на різних рівнях теж регулює систематичність педагогічного вдосконалення (це – планова компонента розвитку, її формальний складник, як зазначила професорка Наталія Мукан).
Однак освітній процес має власні внутрішні резерви для розвитку. Згадаймо весну 2020 року (далися нам ці весни взнаки  – С. Дз.), коли всі педагоги світу, виходячи за межі параметрів своєї країни, свого віку, досвіду, мусили терміново знайти можливості навчати. Гасло «Вчителі важливі», психологічно покликане спонукати педагогів розвиватися, разом із демонструванням урядами країн, керівниками закладів освіти вищого рівня довіри до педагогів, певним чином обернуло цю ситуацію в бік, протилежний від катастрофічних наслідків. Уявімо на хвильку, що чорному лютому 2022 не передували би два роки розвитку інформаційно-комунікаційних компетенцій педагогів, посилення ними (на жаль, як завжди, власним коштом – С. Дз.) матеріально-технічного складника!
Повертаючись до висвітлення змісту лекції Наталії Василівни, зазначу, що виділені нею змістовий, операційний компоненти і контекстуальні характеристики як реальне наповнення взаємозв’язку між професійним розвитком та удосконаленням освітнього процесу трансформують як якість професійно-педагогічного розвитку, так і результативність освіти.
Наступним важливим для майбутніх педагогів моментом, що його підкреслила п. Наталія Мукан, є етапність професійного розвитку (як би нагадати собі про це, коли прийдуть часи розчарування – С. Дз.). Це означає, що протягом професійного життя викладач посідає різні щаблі і це – нормально, отже не повинно призводити до професійного вигоряння. Дякуємо нашій лекторці, Наталії Василівні Мукан, за ці знання.
Звичайно, що наша стартова позиція в педагогічному розвитку докорінно відрізняється від, наприклад, тієї, яка характеризувала початок професійної діяльності наших вчителів, викладачів, і це – прекрасно! Чому? Бо ми точно знаємо, що не можна навчитися один раз на все життя; що ми маємо значно більшу кількість можливостей, зокрема із царини неформальної та інформальної освіти; і що наша основна перспектива – ніколи не тратити з поля зору те, чого ми зараз, щодня, навчаємось.

Допис підготувала здобувачка освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» Софія Дзіковська