Наука, як і освіта – навіть не дві сторони однієї медалі, а світлий аверс людського життя, постійний виграш у грі «Орел чи решка», оскільки реверсом є невігластво й дурість, які, попри те, що є результатом легких для втілення рішень, можуть нескінченно творити клопоти, ускладнюючи життя людини, завдаючи їй болю (важко ходити у незнайомій місцині в темряві).

Однак університетська освіта – це і є відкрита можливість, яка існує для того, аби людина змогла вибрати сторону світла й радості пізнання. Тому, традиційно, в нашому університеті відбувається наукова конференція «Дні студентської науки». Цьогоріч – пофакультетно, оскільки треба подбати про безпеку, тому для неї і були визначені дати 2–3 травня 2023 року щодо факультету громадського розвитку та здоров’я.
А тепер Вашій увазі презентую невеликий звіт про роботу секції «Вища освіта в полікультурному просторі», яка працювала у змішаному форматі через те, що й здобувачі заочної форми прагнули взяти участь у її роботі.
Першим виступом на секційному засіданні була доповідь Христини Буй, першокурсниці спеціальності «Фармація, промислова фармація». Дуже ґрунтовний виклад теми гуманізму в Італії епохи Відродження наштовхнув на думку, що й нас чекає Нове Українське Відродження, отже і новий гуманізм, без необхідності знову і знову жертвувати на його вівтар нових подвижників.
Орест Білінський, магістрант програми «Освітні, педагогічні науки», у ході свого виступу, звернув увагу на те, що саме професійна самосвідомість педагогів під час війни та пандемії рятує нас від занепаду, готуючи платформу для подальшого зростання, посильно мінімізуючи появу освітніх розривів. І вчителі, які навчають у бомбосховищах, пунктах незламності, на окупованих територіях – це і є найвищі вияви професійної самосвідомості.
Максим Брехунцов, третьокурсник ОПП «Фізична терапія, ерготерапія», обрав для роботи дуже актуальну тему «Сучасні проблеми медіаосвіти в Україні» та блискуче впорався із її розкриттям. Особливу увагу Максим звернув на те, як медаосвіта впливає на загальний стан суспільства, знижуючи тривогу, запобігаючи виникненню паніки тощо. Позитивним чинником у цьому є інституціоналізація медіаосвіти в Україні.
Виклад результатів дослідження застосування кейс-методики у вищій освіті, що його зробила Ольга Білецька (ОПП «Освітні, педагогічні науки») несподівано обернувся на практичний майстер-клас із розв’язання невеликого кейсу, що дало практичне розуміння ефективності цієї методики, завдяки якій фахівець здобуває змогу працювати у згенерованих практичних обставинах, приймати рішення, чути рішення інших, тим самим отримуючи у своє розпорядження арсенал варіантів та професійних можливостей.
Магістрантка Юлія Волошин, яка здобуває педагогічну освіту, розповіла про технологію повного засвоєння знань, що її обґрунтували американські психологи Дж. Керролл і Б. Блум. Зміст цієї технології полягає в тому, що, наприклад, розв’язуючи тести, людина теж навчається, як і в ході традиційних видів навчальної роботи (читання, виконання певних дій тощо). Важливим компонентом навчання, в рамках цієї технології, є індивідуалізація темпу й інтенсивності навчання.
Про роль музейної педагогіки доповів Мар’ян Плахотнюк, студент 2 курсу спеціальності «Туризм». Як і належить фахівцю з туризму, Мар’ян провів віртуальну екскурсію християнською церквою, пояснивши, як правильно називати елементи церковного приміщення, що дуже важливо для фахівця, адже входить у його професійну компетентність.
Галина Демкович (ОПП «Освітні, педагогічні науки») зацікавила учасників конференції своїм дослідженням модульного навчання. Хоча, здавалося б, українська освіта вже пережила своє захоплення модульними технологіями організації освітнього процесу, однак модульна технологія навчання не втрачає актуальності, оскільки дає змогу досягати результату щодо проміжних цілей, тобто відчувати ситуацію успіху.
Підхопив тему технологій і я, Марко Зуб, теж навчаюся за цією освітньою програмою. Особливу увагу приділив цифровізації в освіті та її можливостям. Визнаю, що, як і будь-які технології, вимушена (пандемією та війною) активізація цифрових технологій вже продемонструвала свої плюси й мінуси. Переконаний, що безпосередні взаємодії і надалі залишатимуться пріоритетом у навчальному процесі, однак цифрові комунікації навряд чи віддадуть так несподівано «завойовані» позиції, особливо зі зростанням частки освіти дорослих.
Тарас Кропивка повернув учасників секції «Вища освіта в полікультурному просторі» до історико-педагогічних джерел, оскільки цьогоріч педагогічна громадськість відзначає 200-річчя від народження Костянтина Ушинського, зачинателя народних шкіл, автора низки книг із педагогіки, представника педагогічної антропології.
Про труднощі в оцінюванні результатів творчої праці учня, студента розповіла Вікторія Місько, адже тут виникає проблема суб’єктивності як на користь здобувача, так і на користь викладача. Вікторія, як студентка-педагогиня, зазначила, що в таких випадках ефективними підходами до процесу оцінювання є: залучення експертів, оцінка викладача-наставника, публіки, вимірювання за критеріями «процес-результат» і шляхом порівняння результатів власної роботи і результатів інших.
У рамках теми своєї кваліфікаційної роботи магістрантка ОПП «Освітні, педагогічні науки» Катерина Откидач зазначила, що, як і професійна самосвідомість, лідерські якості для педагога є дуже важливими, особливо в руслі педагогіки партнерства, за якої відбувається зміщення акцентів із педагогічного керівництва на педагогічну співпрацю. Рисами, які забезпечують власне лідерство в освіті є комунікативність, креативність, стратегічне мислення, здатність до прийняття рішень та спроможність до співпраці.
Тарас Питлюк, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки», обрав для доповіді порівняння традиції та інновації в ключовій щодо історії університетської освіти формі взаємодії – лекції. Тиск технологій, зміна парадигми комунікацій у вищій освіті – це і багато іншого є умовами для оновлення лекції, оскільки для збереження традиції вона повинна прийняти ті з них, які сприятимуть покращенню якості, розширенню дидактичних можливостей.
Університет виник на перехресті науки й освіти, з чого я й почав свій репортаж із авдиторії, де працювала секція «Вища освіта в полікультурному просторі», тому формування у студентів-педагогів готовності до поєднання наукової та педагогічної діяльності є важливим завданням вищої педагогічної освіти. Цій темі присвятив свій виступ Андрій Стріжик, який і здобуває вищу педагогічну освіту, і має актуальний досвід педагогічної діяльності. Основну увагу доповідач зосередив на гуманістичній складовій практичної педагогіки.
Завершив роботу секції Богдан Поляк, здобувач бакалаврського рівня спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія», який сумістив тематику медіаосвіти і морально-релігійного формування молоді. Як зазначив доповідач, справжня якість медіаосвіти власне і є тим запобіжником, який провадить людину шляхом добра, істини, що повною мірою відповідає завданням морально-релігійного виховання.
Насамкінець здобувачі-учасники конференції подякували своїм науковим керівникам і за натхнення, і за дієву підтримку. Натомість Олеся Смолінська, Олег Огірко, Ольга Заверуха й Ольга Голубовська висловили сподівання, що цей науковий досвід стане в нагоді і в подальшому навчанні, і в житті як досвід формулювання проблеми та пошуку шляхів її подолання.

Допис підготував Марко Зуб – керівник секції «Вища освіта в полікультурному просторі», магістрант ОПП «Освітні, педагогічні науки»