«…А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт…»
- Деталі
-
Опубліковано: 09 травня 2023
-
Перегляди: 373
Готуючи цей допис, почала шукати гарний вислів про самопідтримку. Вони є, але в тому шаленстві буття, де ми зараз перебуваємо, кожен із них недостатньо сильний, недостатньо енергійний, недостатньо… український. Не з власної волі ми потрапили у цю смертельну круговерть, однак тільки нашою волею є боротьба із нею. Спочатку пандемія, тоді війна змушують кожного з нас озирнутися на своє життя й оцінити зроблене, щоби зрозуміти багато речей, але насамперед те, що неспроста нашим улюбленим є Лінине «і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт». Такий собі стоїцизм по-українськи.
Освітня програма «Освітні, педагогічні науки» виникла в нашому університеті як відповідь на запит про самоосвіту викладачів, про посилення горизонтальних комунікацій між кафедрами різного науково-освітнього спрямування задля спільного блага – якості освітнього процесу. Тому й був задуманий та втілений у життя викладачами кафедри філософії та педагогіки й магістрантами цієї освітньої програми проєкт проведення тренінгу із психологічної стійкості для жінок-працівниць нашого університету.
Тренінг мав на меті дати відчуття, що людина не повинна переживати на самоті всі свої тяжкі думки, адже зовсім тут, поряд, щось подібне переживають інші. 8 травня 2023 року в університетській авдиторії, прикрашеній квітами, озвученій спокійною музикою, присмаченій солоденьким, чим намагалися створити максимальний затишок, зібралися матері, які чекають синів; дружини, які чекають чоловіків; викладачки, які вболівають за своїх студентів; українки, які намагаються тримати стрій. Почалося це заняття вправою на об’єднання товариства (проф. Олеся Смолінська), потім Ольга Заверуха, старший викладач кафедри філософії та педагогіки кандидат психологічних наук, дала змогу «побачити себе» завдяки результатам досліджень стресостійкості та визначенню рівня стресу. Це дозволяє вивести проблему внутрішніх, часто приховуваних, часто неочевидних, переживань у поле свідомості, аналізу, осмислення, отже, почати діяти задля самодопомоги, а, можливо, уже й самопорятунку. Магістрантка освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» Вікторія Яковлева поділилася з авдиторією практичними прийомами допомоги/самодопомоги при складних емоційних реакціях, зокрема при плачі, істериці, панічній атаці, нервовому тремтінні.
Сподіваюся, що наша зустріч та прагнення підтримати досягли своєї мети, тому що нам не байдуже до Вас, дорогі колеги-колежаночки ;) Чим зможемо, тим і допоможемо, щоб і самим залишитися при здоровому глузді в цьому виснажливому марафоні виживання, адже головне ще попереду, воно тільки почнеться після закінчення війни.
Допис підготувала професор Олеся Смолінська