9 жовтня 2024 року відбулася зустріч гаранта ОП зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» професора Олесі Смолінської, представника стейкхолдерів програми виконавчого директора Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців Михайла Яворського та здобувача ОПП «Освітні, педагогічні науки» другого (магістерського) рівня, заступника директора середньої загальноосвітньої школи № 36 м. Львова, Сергія Варченка.

Проблемами, що були обговорені під час двогодинної зустрічі, були такі:

• проблема формування педагогічного (виховного) ідеалу в українському суспільстві;
• шляхи налагодження міжпоколіннєвої комунікації, зокрема в аспектах: історія–майбутнє, українська еліта – педагоги-практики, педагоги–здобувачі;
• зміна якості підготовки педагогів як її максимальна деформалізація, коли контактують не папери, а люди.

Учасники зустрічі у камерній атмосфері погодилися, що формування виховного ідеалу, зважаючи на реалії, має відбувати двопланово: і як довго-, і як короткострокового досягнення.

 

Проблема міжпоколіннєвої комунікації не лише об’єктивно обумовлена, а й має інші аспекти, в тому числі – ізоляціоністичні соціальні настрої, пов’язані і з віртуалізацією комунікацій, і з тривалою дією стресогенних факторів. Ще одним із винятково українських чинників, визначених учасниками зустрічі, є суспільна (де)зорієнтованість, у зв’язку з чим існують складнощі з визначенням педагогічних пріоритетів. Зокрема, з одного боку, триває ціннісно обумовлена війна, тому звернення до фундаментальних засад є раціональним; з іншого – війна має екзистенційний характер, тому завданням є виживання та досягнення негайних цілей (захист, порятунок життя тощо); ще одним аспектом є досягнення власне педагогічних цілей – виховання людини майбутнього, але, на жаль, існує проблема з майбутнім. Не варто забувати, що перемога над ворогом повинна одразу стати боротьбою за те, щоб не стати такими ж: долаючи хворобу й самим не заразитися, тим паче, що наш суспільний імунітет до тоталітаризму ще не є стійким. Вочевидь, створення передумов для цього, зокрема виховання громадян, здатних і вижити, і вибудовувати здоровий соціум, – це першочергове завдання педагогів. Щодо того, яким помічником у цьому є віртуалізація життя – хорошим, чи поганим – думки розділилися.

Щодо якості підготовки викладачів учасники полеміки дійшли згоди про те, що Людину таки вчить Людина, тому кожен заклад вищої освіти рано чи пізно дійде до необхідності запровадження педагогічних освітніх програм.

Допис підготували професор Олеся СМОЛІНСЬКА, професор Михайло ЯВОРСЬКИЙ, здобувач Сергій ВАРЧЕНКО