Сучасна вища освіта ґрунтується на цінностях автономії, самостійності й відповідальності учасників освітнього процесу. Академічна свобода, як одна із базових засад Болонського процесу, охоплює права викладачів і здобувачів освіти впливати на зміст, організацію й реалізацію освітнього процесу. Для магістрантів спеціальності А1 «Освітні науки» академічна свобода реалізується зокрема через право на вільний вибір освітніх компонент, що є інструментом побудови індивідуальної освітньої траєкторії – з урахуванням професійних інтересів, цілей і педагогічної ідентичності кожного.

Відповідно до статті 62 п. 15 Закону України «Про вищу освіту», здобувачі мають право на вибір не менш як 25 % обсягу освітньої програми. Це не просто формальність – йдеться про можливість обирати дисципліни з-поміж запропонованих університетом, щоб адаптувати навчання до особистих цілей, поглибити знання у вибраній сфері (наприклад, інклюзивна освіта, цифрові технології навчання) і розширити педагогічний горизонт міждисциплінарно (наприклад, через додаткові курси з психології, етики, лідерства тощо). Таке право стає механізмом, що трансформує студента з пасивного споживача знань у суб’єкта освітнього процесу.

Особливість магістерського рівня освіти полягає в орієнтації на розвиток дослідницьких, аналітичних та педагогічних компетентностей. В умовах цифрової трансформації освіти, а також у контексті викликів, пов’язаних із війною та адаптацією до змін, педагог має бути гнучким, самостійним і здатним до усвідомленого вибору та навчання упродовж життя.

Вибір дисциплін – це модель реального педагогічного рішення: що саме обрати, чому, яка мета досягається, як відобразиться на професійній перспективі. Така рефлексія – частина професійної зрілості магістранта, його професійної кваліфікації.

Для магістрантів педагогічної спеціальності важливо не лише користуватися правом вибору, а й осмислити його як педагогічний інструмент. Адже викладач XXI століття має не лише транслювати знання, а й створювати умови для автономії своїх студентів, розвивати здатність робити вибір і нести за нього відповідальність та сприяти формуванню внутрішньої мотивації через надання свободи у навчанні. Відтак досвід свідомого освітнього вибору в магістратурі формує свідому педагогічну позицію, яка ґрунтується на довірі до здобувача, визнанні його суб’єктності та діалозі у навчанні.

Зараз вибір освітніх компонент набуває ще глибшого значення. В умовах війни, тимчасової міграції, змішаної або дистанційної форми навчання, наявність вибору – це також механізм адаптації, підтримки особистої стабільності та відчуття контролю над власною освітньою траєкторією, тобто елемент підтримки.

Отже, вільний вибір освітніх компонентів – це не лише норма, а й практика академічної свободи, інструмент формування індивідуального професійного профілю здобувача, спосіб розвитку педагогічного мислення та рефлексії, важлива складова особистісно орієнтованої освіти. Саме тому магістранти ОП «Освітні, педагогічні науки» скористалися нагодою вибрати освітні компоненти для третього семестру, здобули можливість вчитися через досвід вибору, розуміючи його значення не лише для себе, а й для майбутніх учнів, студентів, колег.

Допис підготувала Олеся СМОЛІНСЬКА, професор