З перших днів організації у Львові Ветеринарної школи серед профілюючих дисциплін для підготовки ветеринарного лікаря була зоогігієна. В цей час вона була в складі кафедри годівлі, якою керував проф. Антоній Баранський. Понад сто десять років тому у Львові вийшов у світ підручник із зоогігієни проф. Станіслава Круліковського "Ветеринарна гігієна, або Наука про утримання господарських тварин" (Hygiena weterynaryjna czyli nauka utrzymamia zwierząt gospodarskich. – Lwów, 1897).

Пізніше зоогігієну викладали професори Йосиф Шпільман, Станіслав Круліковський, Станіслав Леґежинський, Здислав Штейзинґ.

Від 1906 до 1941 року вона як самостійний курс була при кафедрі мікробіології. Окрема кафедра була організована у Львівському ветеринарному інституті в 1944 році, її очолював біохімік доц. Сайчук В.І., а лабораторно-практичні заняття проводив асистент Федчук Л. Від 1946 до 1951 року курс зоогігієни перейшов до кафедри годівлі, якою керував доц. Васильєв Н.В. У 1951 році зоогігієна знову була самостійною кафедрою, її завідувачем був мікробіолог доц. Архипов В. В. До складу кафедри тоді належали: завідувач, асистент Гаврилець Є.С. та лаборант Бабій М.Г. Темою науково-дослідної роботи кафедри в ті роки було вивчення ступеня зараження скотомогильників збудником сибірки та оздоровлення заражених ґрунтів шляхом посіву різних сільськогосподарських культур.

У 1955 році, після вибуття доц. Архипова В.В., зоогігієна знову увійшла до складу кафедри мікробіології, котру очолював проф. Зарубкінський В.С. Лекції із зоогігієни до 1958 року читала доц. Самодєлкіна О.М., мікробіолог за профілем.

Після відкриття у Львівському ветеринарному інституті зоотехнічного факультету (1949) у курс зоогігієни входили ще й основи ветеринарії. Короткочасно його вів кандидат ветеринарних наук Конопелько П.Я., а далі доц. Степанов П.В. І Як колишній військовий лікар-епізоотолог, він значну увагу в підготовці зоотехніків приділяв, крім клінічного обстеження тварин, ще й профілактиці заразних хвороб.

У 1950-х роках головним напрямком наукової роботи кафедри був мікробіологічний. Це знайшло своє віддзеркалення і в навчальному процесі. Так, у лабораторно-практичні заняття було включено теми про бактеріальне забруднення повітря, води і кормів. Короткочасно працював тоді асистентом кафедри кандидат біологічних наук Третевич В.І., фізіолог за профілем, а старшим лаборантом – Є.Я.Фока, потім М.С.Реутов, а з 1961 року 3.І.Смага. Після зарахування З.І.Смаги на посаду асистента старшим лаборантом кафедри зоогігієни була прийнята В.Ф. Розмус. Із збільшенням набору студентів зросла кількість викладачів і виникла потреба в додатковому допоміжному персоналі. Лаборантами кафедри працювали В.Є.Корнят, В.А.Кожух, Л.Г.Павлів. Першим препаратором кафедри була В.Анголенко, а після неї тривалий час працювала О.І. Проніна. В останні роки цю посаду займали Р.Й.Піяйко, О.О.Муравський, О.В.Козенко, Я.О.Колотницька, Л.О. Галєєва. В даний час препаратором кафедри гігієни тварин працює У.Б. Романська.

Після смерті проф. Зарубкінського В.С. (1958) курс зоогігієни включно з 1968 роком залишався при кафедрі мікробіології, яку очолював проф. Андрієвський І.І.

У 1958 році на кафедрі почав працювати кандидат ветеринарних наук Демчук Михайло Васильович (4.11.1930-16.10.2013), який у 1968 році очолив кафедру зоогігієни, що знову була виділена як самостійна. Завдяки його співпраці з доцентом кафедри біохімії Германюком Я.Л. змінився профіль наукової роботи кафедри. Поряд з гігієнічними, мікробіологічними та клінічними методами досліджень були відпрацьовані біохімічні, що постійно вдосконалюються і розширюються співробітниками кафедри. У 1968 році, після закінчення аспірантури при НДІ фізіології і біохімії тварин, кафедру поповнив Й.В. Андрусишин, біохімік за профілем, а в 1969 році – гістолог за профілем Ших Ю.С. Протягом одного року на посаді доцента кафедри працював епізоотолог Бокун А. О.

Велику увагу кафедра приділяє підготовці наукових кадрів. Кандидатами наук стали: Є.С. Гаврилець (1963), здобувачі Шоманський Т. і Дедюх Є.К., аспіранти Янковський І.П. (1988), Сліпець І.В. (1991), Вороняк В.В.(1992).

Особливе місце в роботі кафедри з 1969 року займає науково-дослідний сектор (НДС). Тривалий час провідним науковим співробітником НДС був Куриляк Б.І., а науковими співробітниками – Ягодзінська Л.П., Романів 3.І., Семен Л.В., Шевчук Я., Сав’як В., Будзан Я., Гриновець Б., Щур І.З., Філіпович С.Г., Козенко О.В., Лозинський М.Д. Сьогоднішні доценти кафедри Хміляр Д.Д., Павлюк Я.С. і колишня асистент кафедри Співак Т.М. також починали свою наукову діяльність із посади наукового співробітника НДС. Лаборантами НДС працювали Закалюжна Л., Вороняк І.Я., Розмус В.Ф., Павлів Л., Мочарська Л. та ряд студентів. Участь у роботі НДС брали також студенти, якими керував колишній працівник кафедри доц. Петриця В.О. (1966 – 1997), надалі отець-декан Перемишлянського району Львівської області.

Із колективу НДС кандидатські дисертації підготували і захистили І.З.Щур, здобувач Войтюк Л.Я. Деякі матеріали роботи НДС лягли в основу докторської дисертації доц. Демчука М.В.

Від 1992 до 1995 року з ініціативи кандидата біологічних наук Охріменко Е.М. основною темою роботи НДС кафедри було вивчення наслідків Чорнобильської трагедії. За матеріалами проведеної роботи захищено дві кандидатські дисертації (Козенко О.В., 1995, асистент Висоцький А.О., 2000, Сус Г.В., 2013).

Працівники кафедри мають творчі контакти з різними науковими колективами, зокрема щодо вивчення активного дозованого моціону корів й апробації нового дезінфектанта хлорантоїну і хлорану та з кафедрами університету для вивчення туберкульозу великої рогатої худоби, лістеріозу овець та функціонального стану організму тварин з урахуванням екологічного стану регіону тощо.

Викладачі кафедри мають науковий ступінь доктора або кандидата наук, випускники аспірантури, молоді асистенти готують дисертаційні роботи до захисту, а всі лаборанти – вищу спеціальну освіту.

В 1994 році проведено Міжнародний міжкафедральний симпозіум за участю учених-зоогігієністів України і Варшавської сільськогосподарської академії. Результати досліджень виголошувалися на міжнародних зоогігієнічних конгресах в Угорщині, Чехо-Словаччині, Німеччині, Польщі, Естонії. Написано і видано за участю проф. Демчука М.В. "Практикум із зоогігієни", підручник "Гигиена сельскохозяйственных животных" у двох томах, "Довідник ветеринарного санітара". В 1994 році підготовлено і видано за редакцією проф. Демчука М.В. "Практикум із гігієни тварин", у 1996 році – підручник "Гігієна тварин". Обидва написані українською мовою, їх співавторами, крім викладачів інших вищих шкіл України, є також викладачі кафедри. Професорами Демчуком М.В. та Козенко О.В. у 2009 році підготовлено до друку посібник з нової дисципліни, вперше започаткованої на кафедрі "Загальна ветеринарна профілактика". Результати наукових досліджень опубліковані в майже 650 статтях і матеріалах. На кафедрі захищено чотири  докторські (М.В.Демчук – 1975 рік, Л.В.Польовий – 1997 рік, О.В.Козенко – 2004 рік, Л.О. Тарасенко – 2013 рік), 25 кандидатських дисертацій. У 2000 році одержано одне авторське свідоцтво, 5 деклараційних патентів (2003, 2008, 2009, 2010 (2) роки). 1993 року в академії відкрита спеціалізована вчена рада, у тому числі із гігієни тварин та ветеринарної санітарії, що значно полегшило підготовку наукових кадрів за спеціальністю.

Від 1968 року, коли зоогігієну було виділено в окрему кафедру, її майже 35 років очолював заслужений діяч науки і техніки України (1997), доктор ветеринарних наук, проф. Демчук Михайло Васильович, який входив до складу всесоюзної координаційної ради із зоогігієни, а також до ради з проблем гіподинамії при Московській ветеринарній академії імені К.І.Скрябіна. З 1987 року він є членом республіканської координаційної ради з питань інтенсивних технологій виробництва молока при НДІ Лісостепу і Полісся. З 1995 року належить до керівних органів Міжнародного товариства зоогігієністів.

З 2006 року кафедру очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Козенко Оксана Віталіївна.

З 2013 року, після приєднання відділу ветеринарно-санітарної експертизи, кафедра отримала назву ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни та загальної ветеринарної профілактики. У 2018 році була проведена реорганізація і кафедра отримала назву гігієни, санітарії та загальної ветеринарної профілактики. Нвчальний процес на кафедрі забезпечують: доктор сільськогосподарських наук, професор Оксана Козенко, кандидати ветеринарних наук, доценти Володимир Вороняк, Андрій Висоцький, Ігор Двилюк, Надія Магрело, кандидат ветеринарних наук, старший викладач Галина Сус, асистенти Уляна Вус, Надія Кремпа, старший лаборант Любов Музика. Також на кафедрі в аспірантурі навчаються Михайло Лещишин, Галина Чмир та Марія Рихнюк. Упродовж останнього десятиріччя кафедра підтримує науково-дидактичні зв’язки з колегами багатьох університетів колишнього Союзу та європейських країн – Варшавського, Краківського, Вроцлавського (Польща), Ганноверського (Німеччина), Кембриджського (Великобританія) та інших.