EN   UK

Емблема кафедриКАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА РАДІОЛОГІЇ 

 Завідувач кафедри, доктор сільськогосподарських  наук, професор Буцяк Василь Іванович

Контакти:
м. Львів, вул. Пекарська, 50
Головний корпус, тел.: (032) 239-26-93; 097 12 15 821,
E-mail: v.butsyak@gmail.com

 

 

joomla шаблоны
Качественное создание сайтов в Санкт-Петербурге.
dle-joomla.ru

Біотехнологія білків
Метою вивчення є теоретичні засади технологічних процесів мікробіологічного виробництва білка. Дисципліна спрямована на поглиблене вивчення методів біотехнології пов’язаних з очисткою та функціонуванням білків, культивуванням мікроорганізмів, приготуванням поживних середовищ, одержанням цільового продукту, виділенням біологічно активних сполук білкової природи, технологічними прийомами та апаратурним оснащенням процесів як невід’ємної складової біотехнологічного процесу.
Кількість кредитів – 3.0. Лекції – 16 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 42 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Загальна та молекулярна генетика
Генетика належить до лідерів сучасного природознавства як за темпами нагромадження наукової інформації, важливістю та глибиною наукових відкриттів, так і за тим впливом, який має ця наука на життя людства. Підходи та методи генетики все більше проникають в інші біологічні науки. Досягнення генетики мають важливе значення для розвитку сільського господарства, медицини та служать основою сучасної біотехнології. Тому вивчення дисципліни "Загальна та молекулярна генетика " займає чільне місце упідготовці фахівців біотехнологів.
Дисципліна « Загальна та молекулярна генетика » пов’язана з молекулярною біологією, біохімією, біофізикою, мікробіологією, фізіологією, клітинною біологією.
Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» є пізнання матеріальних основ спадковості і мінливості живих істот шляхом дослідження процесів передавання, реалізації і зміни генетичної інформації, а також способу її зберігання, що протікають на субклітинному, молекулярному, популяційному, організмовому рівнях та навиків застосування знань генетики у вирішенні завдань біотехнології.
Предметом навчальної дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» є матеріальні основи спадковості і мінливості живих істот, реалізація і зміни генетичної інформації, спосіб її зберігання.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу до вивчення закономірностей спадковості та мінливості на всіх рівнях організації живої матерії, сприяти формуванню логіки планування генетичного експерименту та сприяти розумінню значення генетики у вирішенні завдань біотехнології;
- пізнавальні: викласти основи генетичних знань про функціонування біологічних систем різних рівнів складності, а також про специфіку функціонування ядерного та цитоплазматичного геномiв та їх взаємодію;
- практичні: ознайомити студентів із сучасними методами генетичного аналізу, навчити застосовувати деякі з них на практиці; навчити розв’язувати задачі з генетики, ознайомити студентів із сучасними методами генної інженерії.
Студенти повинні
знати:
• закони Г. Менделя;
• значення хромосомної теорії спадковості для розвитку генетики;
• механізми визначення статі;
• значення взаємодії генів;
• значення позаядерної спадковості;
• закономірності мінливості, причини модифікаційної мінливості, поняття про норму реакції генотипу та її значення;
• роль мутацій в еволюції організмів;
• основи генетики популяцій;
• закон Харді-Вайнберга та його практичне використання;
• основні методи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів;
• як організована генетична інформація в ДНК;
• будову оперона;
• властивості генетичного коду;
• принцип регуляції активності оперона;
• системи негативної регуляції експресії генів;
• значення позаядерної спадковості;
• класифікації генів;
• вроджені та спадкові захворювання, їх розповсюдження в популяціях людини;
• методи молекулярної генетики;
• можливості та досягнення молекулярної генетики для вирішення завдань сучасної біотехнології.
уміти:
• характеризувати явища проміжного та зчепленого успадкування ознак;
• пояснювати поняття про ген, генотип, фенотип, домінантний та рецесивний стани ознак, алельні гени, гетерозиготність, гомозиготність та інші генетичні поняття;
• обгрунтовувати роль спадковості в еволюції організмів;
• наводити приклади спадкової та неспадкової мінливості;
• характеризувати мутаційну мінливість;
• пояснювати адаптивний характер модифікаційних змін;
• характеризувати генотип як цілісну систему організму;
• пояснювати значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості для селекції;
• порівнювати мутаційну і модифікаційну мінливість, форми спадкової мінливості;
• обгрунтовувати необхідність обережного ставлення до використання генетично модифікованих продуктів;
• пояснювати можливості використання трансгенних організмів;
• порівнювати класичні методи селекції з біотехнологічними;
• розв’язувати задачі з загальної генетики та молекулярної генетики.
• зображати схеми будови оперона, транскриптона;
• пояснити термін «ген», «експресія генів»;
• обгрунтовувати роль змін, які відбуваються на ДНК в еволюції організмів;
• класифікувати гени;
• створювати родоводи при застосуванні генеалогічного методу;
• обгрунтовувати необхідність обережного ставлення до використання генетично модифікованих продуктів;
• пояснювати можливості використання трансгенних організмів.
Розділ 1. Предмет і завдання загальної та молекулярної генетики. Спадковість. Закономірності успадкування ознак.
Розділ 2. Мінливість генетичного матеріалу, її причини та методи вивчення.
Розділ 3. Молекулярні основи генетичних процесів.
Розділ 4. Генетика людини.
Розділ 5. Генетика як теоретична основа селекції та біотехнології.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 36 год., практичні – 36 год., самостійна робота – 78 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Загальна біотехнологія
Метою вивчення дисципліни є вивчення умов і особливостей культивування біологічних агентів – продуцентів біологічно активних речовин, процесів біосинтезу цільового продукту, методів керування процесами біосинтезу, способів та прийомів промислової реалізації біотехнологічного процесу, а також ознайомлення студентів із принципами розробки біотехнологій.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 86 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біотехнологія біологічно активних речовин
Метою вивчення дисципліни є вивчення основних технологій виробництва біологічно активних речовин.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 36 год., лабораторні – 36 год., самостійна робота – 66год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біотрансформація органічних сполук
Метою вивчення дисципліни є набуття студентами знань щодо трансформації продуктів фотосинтезу як відновлюючого й практично невичерпного джерела енергії з метою одержання продуктів харчування і виробництва цінної сировини для народного господарства.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 56год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біологія клітини
Метою вивчення дисципліни є набути студентами знань з основних принципів молекулярного рівня організації біологічних систем та їх функціонування, організації і будову клітин різного походження і подальше засвоєння одержаних знань та навиків при вивченні загальної мікробіології, біохімії, генетики, технології отримання різних продуктів за допомогою живих одноклітинних організмів.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 36 год., лабораторні – 54 год., самостійна робота – 60 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Гідрорадіоекологія
Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з основними властивостями радіоактивних речовин, біологічними основами дії йонізуючих випромінювань, токсикологією основних радіонуклідів, шляхами їх міграції та розподілу в системі грунт - розчин, вода – прісноводні організми – грунти, механізми нагромадження радіонуклідів гідробіонтами.
Кількість кредитів – 4. Лекції – 16 год., практичні – 16 год., лабораторні – 16 год., самостійна робота – 72 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біотехнологія
Метою вивчення дисципліни є ознайомити студентів з використанням існуючих, так і конструювання бажаних генотипів, що забезпечують більш високу продуктивність тварин та прискорені темпи їх відтворення. Створення штучних, або більш повноцінних кормових ресурсів, гормональних, ферментативних та лікарських препаратів, які стимулюють ріст, продуктивність, відтворну здатність, підвищують стійкість до захворювання, до створення штучної їжі. Підвищення ефективності використання сільськогосподарських тварин, на поліпшення конверсії корму та одержання продукції високої якості за зменшення енергетичних витрат на її виробництво.
Кількість кредитів – 4,5. Лекції – 16 год., практичні – 32 год., лабораторні – 16 год., самостійна робота – 71год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Радіобіологія
Метою вивчення дисципліни є вивчення закономірностей дії йонізуючого випромінювання на живий організм з метою пошуку можливостей щодо керування його реакціями на цей фактор. Освоєння прикладних аспектів спеціальності, пов’язаних із радіаційною безпекою, а також практичне застосування знань для вирішення дослідницьких та прикладних знань.
Кількість кредитів – 3. Лекції – 16 год., лабораторні – 16 год., самостійна робота – 58год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач:доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри Буцяк Василь Іванович

Біогеохімія та біопошкодження
Метою вивчення дисципліни є пізнання хімічного складу живих організмів, участі живої речовини і продуктів її розпаду в процесах міграції, розподілу, розсіювання та накопичення хімічних елементів у земній корі, формування принципів єдності, взаємодії живої та неживої природи як основи життя.
Кількість кредитів – 5.0.Загальна кількість годин-150:лекції – 36 год., лабораторні – 54 год.,самостійна робота – 60 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Основи біохімії та біотехнології рослин
Біотехнологія рослин базується на застосуванні низки нових технічних прийомів для модифікації, покращення, створення та розмноження рослинних організмів в умовах in vitro, одержання корисних речовин. Вирощування і маніпуляції з клітинами, тканинами і органами рослин поза організмом відбуваються на штучних живильних середовищах у чітко контрольованих умовах. Методи клітинної інженерії рослин дозволяють не тільки глибше вивчати структуру і функціонування клітин, що визначають розвиток будь-якого організму, але й створювати нові форми живих організмів, корисні для людини, для збереження різноманітності видів на Землі. Досягнення цього напрямку мають важливе значення для розвитку сільського господарства, медицини, харчової технології та служать основою сучасної біотехнології. Особливо важливим є отримання різноманітних біологічно активних речовин рослинного походження, які використовують при виготовленні лікарських препаратів (фітопрепарати), засобів захисту рослин, харчових добавок. Тому вивчення дисципліни "Основи біотехнології рослин" є важливим в підготовці фахівців біотехнологів.
Метою вивчення дисципліни «Основи біотехнології рослин» є ознайомлення студентів із принципами використання біологічних знань у виробництві практично цінних продуктів і набуття розуміння про сучасні біотехнологічні процеси, які базуються на клітинній інженерії рослин.
Предметом навчальної дисципліни «Основи біотехнології рослин» є культура рослинних клітин, отримана in vitro, методи клітинної та генетичної інженерії рослин.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи біотехнології рослин» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування методу культури рослинних клітин, отриманої in vitro;
- пізнавальні: викласти основи знань про особливості культивування рослинних клітин in vitro, генетичну інженерію рослин;
- практичні: виробити у студентів навички проектування біотехнологічних процесів шляхом збирання, якісного опрацювання та аналізу інформації, експериментального освоєння методів роботи з біотехнологічними об’єктами в умовах лабораторії.
Студент повинен
знати:
• базові принципи роботи з клітинними, тканинними і органними культурами рослин in vitro;
• закономірності росту, розмноження рослин чи їх частин в умовах in vitro;
• способи одержання і культивуваннякалюсних тканин на агаризованому середовищі,суспензійних культур, протопластів;
• класифікацію, номенклатуру, фізичні і хімічні властивості та засоби одержання органічних речовин, що є у складі сировини;
• практичні аспекти використання продуктів біотехнології рослин;
• способи апаратурного оформлення процесів культивування рослин, технологічні режими, устаткування;
• методи та засоби науково-дослідницької роботи, інженерної творчості, спрямовані на розвиток галузі;
• проблеми екобезпеки, основні вимоги техніки безпеки.
вміти:
• обґрунтовано обрати відповідний метод для вирішення конкретного завдання;
• знаходити необхідний матеріал для досліджень;
• приготувати відповідні поживні середовища для культивування клітин;
• стерилізувати середовища, культури;
• працювати з мікроскопом і робити оцінку життєздатності клітин у культурі, їх підрахунок;
• складати схеми конструювання організмів на основі об’єднання клітин in vitro;
• розмножувати цінні, зникаючі види рослин, застосовуючи принципи мікроклонального розмноження;
• самостійно шукати необхідну наукову інформацію у періодичних виданнях і через Інтернет.
Розділ 1.Теоретичні основи методу культури рослин in vitro.
Розділ2. Способи культивування рослинних клітин in vitro.
Кількість кредитів – 4.0. Лекції – 36 год., лабораторні – 36 год., самостійна робота – 48год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Біоінженерія (клітинна і генетична)
Біо інженерія – найсучасніший напрям біотехнології, який визначає стрімкий розвиток цієї науки. Методи клітинної та генетичної інженерії дозволяють не тільки глибше вивчати структуру і функціонування клітин, генів, що визначають розвиток будь-якого організму, але й створювати нові форми живих організмів, корисні для людини, для збереження різноманітності видів на Землі. Підходи та методи біоінженерії все більше проникають в інші біологічні науки. Досягнення цього напрямку мають важливе значення для розвитку сільського господарства, медицини, харчової технології та служать основою сучасної біотехнології. Тому вивчення дисципліни "Біоінженерія (клітинна, генетична) "займає чільне місце упідготовці фахівців біотехно логів.
Дисципліна "Біоінженерія (клітинна, генетична)" пов’язана з молекулярною біологією і генетикою, клітинною біологією, генетикою, біохімією, біофізикою, мікробіологією, фізіологією. 
Метою викладання навчальної дисципліни "Біоінженерія (клітинна, генетична)" є ознайомлення студентів з інноваційними технологіями клітинної та генної інженерії, які дозволяють створювати клітинні гібриди (гібридоми), генетично модифіковані організми, клонувати організми та використовувати їх для експериментальних досліджень, як продукцію для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини, для вирішення завдань біотехнології. Студенти вивчають принципи використання біологічних знань у виробництві практично цінних продуктів і набувають розуміння про сучасні біотехнологічні процеси, які базуються на генетичній та клітинній інженерії.
Предметом навчальної дисципліни "Біоінженерія (клітинна, генетична)" є технологічні принципи, методи клітинної та генної інженерії.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Біоінженерія (клітинна, генетична) » є
- методичні: висвітлення теоретичних основ та методологічних закономірностей, принципів, системного підходу у виробництві практично цінних біотехнологічних продуктів, які можна одержати за допомогою генної та клітинної інженерії;
- пізнавальні: сформувати уявлення про сучасні біотехнології, які базуються на генетичній і клітинній інженерії;
- практичні: формування у студентів навичок проектування біотехнологічних процесів шляхом збирання, якісного опрацювання та аналізу біотехнологічної інформації, експериментального освоєння методів роботи з різними біотехнологічними об’єктами в умовах лабораторії.
Студенти повинні
знати:
• основні напрямки та теоретичні досягнення в галузі біотехнології, клітинної та генної інженерії;
• загальні принципи та методи генної інженерії,
• загальні принципи та методи клітинної інженерії;
• основи гібридомної теорії, способи гібридизації клітин;
• способи одержання МКА;
• способи клонування, методологію молекулярного клонування;
• основні принципи одержання рекомбінантних ДНК;
• особливості трансформування живих об’єктів;
• практичні аспекти використання продуктів біотехнології;
вміти:
• обґрунтовано обирати відповідний метод для вирішення конкретного завдання;
• знаходити необхідний матеріал для досліджень;
• приготувати поживні середовища для культивування клітин;
• стерилізувати середовища, культури;
• працювати з мікроскопом і робити оцінку життєздатності клітин у культурі, їх підрахунок;
• складати схеми конструювання організмів на основі об’єднання фрагментів ДНК in vitro;
• визначати конкретний ген, який контролює синтез того чи іншого білка, а також визначати ген, в якому відбулася мутація;
• узагальнювати сучасні теоретичні знання в галузі єдиного комплексу природничого циклу дисциплін (біохімія, мікробіологія, генетика, екологія, біотехнологія);
• володіти методами очищення, фракціонування та виділення метаболітів і макромолекул з біологічних об’єктів;
• самостійного шукати необхідну наукову інформацію у періодичних виданнях і через Інтернет. 
Розділ 1. Клітинна інженерія.
Розділ 2. Генетична інженерія.
Кількість кредитів – 5,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 48 год., самостійна робота – 40 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Хімія канцерогенів
«Хімія канцерогенів» – дисципліна, під час вивчення якої розглядаються питання про основні компоненти забруднення навколишнього середовища, які безпосередньо сприяють збільшенню кількості випадків захворювання злоякісними пухлинами, їх механізм дії. Серед різних канцерогенних агентів найбільш поширеними є хімічні. Хімічні канцерогени відповідальні за виникнення до 80-90% всіх злоякісних пухлин людини. Знання канцерогенних властивостей хімічних сполук, з якими людина контактує у промисловості та побуті, в результаті забруднення навклишнього середовища, є необхідною умовою для планування і здійснення первинної профілактики злоякісних пухлин та стримання процесу поширення захворювання.
Мета – ознайомити студентів з сучасним станом наукових досліджень і сферами практичного використання знань з дисципліни «Хімія канцерогенів», перспектив розвитку уявлення про канцерогени та канцерогенез. Сформувати уявлення про систему онкологічного моніторингу (МАВР) при визначенні джерел та технологій канцерогенного забруднення, ланки контакту людини з канцерогенами, експериментальними та епідеміологічними методами дослідження речовин на канцерогенну активність.
Предметом навчальної дисципліни «Хімія канцерогенів» є канцерогени, канцерогенез, механізми канцерогенезу, методи дослідження речовин на канцерогенну активність.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Хімія канцерогенів» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу до вивчення закономірностей дії канцерогенів, процесу канцерогенезу, сприяти формуванню логіки планування наукового експерименту та сприяти розумінню небезпеки забруднення середовища канцерогенами;
- пізнавальні: ознайомити студентів з джерелами та технологіями канцерогенного забруднення, систему онкологічного моніторингу (МАВР) при визначенні джерел та технологій канцерогенного забруднення,поняттям « канцерогени», їх властивостями та класифікацією;
- практичні: ознайомити студентів із сучасними методами оцінки канцерогенності речовин, навчити застосовувати деякі з них на практиці.
Студент повинен
знати:
• основні джерела та технології канцерогенного забруднення;
• канцерогени, їх властивості та класифікацію;
• хімічні речовини з канцерогенною активністю;
• поняття «канцерогенез», «професійний рак»;
• теорії механізмів канцерогенезу;
• гігієнічний норматив України “Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”;
• основи експериментальних, епідеміологічних методів дослідження речовин на канцерогенну активність.
вміти:
• відтворювати основні змістові елементи навчальної дисципліни, використовуючи схеми;
• практично використовувати знання при застосуванні методів досліджень речовин на канцерогенну активність;
• характеризувати хімічні речовини з канцерогенною активністю;
• підбирати матеріал для короткострокових тестів речовин на канцерогенну активність, оцінити їх переваги та недоліки;
• аналізувати гігієнічний норматив України “Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”;
• цілісно і системно мислити.
Розділ 1. Канцерогени, джерела та технології канцерогенного забруднення.
Розділ 2. Канцерогенез. Молекулярно-біологічні механізми дії хімічних канцерогенів. Профілактика канцерогенезу.
Кількість кредитів – 3,0. Лекції – 18год., лабораторні – 18 год., самостійна робота – 54 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Молекулярна біологія
Молекулярна біологія – сучасна біологічна наука, що вивчає молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної інформації, структуру і функції нуклеїнових кислот і білків, методи аналізу біологічних послідовностей та просторових структур макромолекул.
Мета – ознайомити студентів з сучасним станом наукових досліджень і сферами практичного використання даної дисципліни, перспектив розвитку молекулярної біології. Сформувати уявлення про молекулярну біологію як науку, що вивчає механізми молекулярної взаємодії білків, нуклеїнових кислот, які визначають програму розвитку і функціонування клітини вцілому.
Предметом навчальної дисципліни «Молекулярна біологія» є молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної інформації, структура і функції нуклеїнових кислот і білків, методи молекулярної біології.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Молекулярна біологія» є:
- методичні: викласти теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу до вивчення молекулярних механізмів збереження і реалізації генетичної інформації, вивчення структури і функції нуклеїнових кислот і білків, методів молекулярної біології та сприяти розумінню значення молекулярної біології у вирішенні завдань біотехнології;
- пізнавальні: викласти основи знань про особливості будови і властивостей макромолекул, які є складовою частиною живої клітини; механізм реалізації спадкової інформації; білково-нуклеїнові взаємодії під час трансляції, транскрипції, реплікації; деякі методи дослідження білків та нуклеїнових кислот;
- практичні: ознайомити студентів із сучасними методами молекулярної біології, навчити застосовувати деякі з них на практиці; навчити розв’язувати задачі з молекулярної біології.
Студенти повинні
знати:
• особливості будови і властивостей макромолекул, які є складовою частиною живої клітини;
• основні концепції структурної організації білків і нуклеїнових кислот;
• структурно-функціональну організацію генетичного апарату клітин;
• механізми відтворення і реалізації генетичної інформації;
• теоретичні основи експериментальних методів дослідження білків та нуклеїнових кислот;
• білково-нуклеїнові взаємодії під час трансляції, транскрипції, реплікації;
• сучасні біологічні дослідження, наукові відкриття.
вміти:
• розв’язувати задачі з молекулярної біології;
• відтворювати основні змістові елементи навчальної дисципліни, використовуючи схеми, що відображають основні молекулярні процеси життя;
• характеризувати структурну організацію білків і нуклеїнових кислот;
• характеризувати механізми відтворення і реалізації генетичної інформації;
• застосовувати вивчені методи дослідження молекулярної біології;
• цілісно і системно мислити.
Розділ 1. Предмет і завдання молекулярної біології. Структура і функції біологічних макромолекул (білків, нуклеїнових кислот), методи їх дослідження. Відтворення ДНК у ряді поколінь. Сучасне поняття про ген.
Розділ 2.Реалізація генетичної інформації.Принципи виправлення пошкоджень ДНК.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 56 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Основи ензимології та біотехнологія бродіння
Метою вивчення дисципліни є ознайомити студентів з основними положеннями біокаталізу, структурою ензимів та методами їх виділення, закономірностями перебігу та регуляції ензиматичних реакцій та ознайомити студентів з основами життєдіяльності мікроорганізмів (бактерії, дріжджі,), що здійснюють бродіння, його хімізмом та характеристикою основних видів бродіння.
Кількість кредитів – 6,0. Лекції – 32 год., лабораторні – 48 год., самостійна робота – 100 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., доцент Гривул Теодор Миколайович

Біобезпека використання біотехнологій та біопошкодження
Метою вивчення дисципліни є теоретично і практично підготовити студентів щодо створення безпечних умов біотехнологічного виробництва.
Кількість кредитів – 4,0. Лекції – 16 год., лабораторні – 32 год., самостійна робота – 72 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS. Розподіл балів для дисциплін, які завершуються заліком, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50 (ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за залік.
Викладач: к.б.н., доцент Гривул Теодор Миколайович

Радіобіологія
Метою вивчення дисципліни є ознайомити студентів із основами радіаційної біології та безпеки і загальними закономірностями біологічної відповіді на дію іонізуючого випромінювання.
Кількість кредитів – 3,0. Лекції – 20 год., лабораторні – 30 год., самостійна робота – 40 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., доцент Гривул Теодор Миколайович

Промислове виробництво біотехнологічної продукції 
Метою вивчення дисципліни «Промислове виробництво біотехнологічної продукції» є формування у студентів уявлення про свою професію, майбутню діяльність, шляхи професійного вдосконалення, майбутнє місце роботи. Формування наукового світогляду відносно біотехнологічного процесу, прийомів створення та виробництва біотехнологічної продукції.
Предметом навчальної дисципліни «Промислове виробництво біотехнологічної продукції» єбіотехнологічний процес, прийоми створення та виробництво біотехнологічної продукції, професійна діяльність біотехнолога.
Завдання: формуючи систему знань, етичну культуру майбутнього біотехнолога, вивчення навчальної дисципліни «Промислове виробництво біотехнологічної продукції» передбачає розвиток логічного мислення і набуття знань про:
• значення навчальних дисциплін із циклів підготовки біотехнологів для формування майбутньої майстерності;
• кваліфікаційні вимоги до бакалавра біотехнолога;
• сучасні напрями розвитку біотехнології;
• сутність загальнонаукових та спеціальних методів і принципів проведення біотехнологічних досліджень;
• ознайомлення з природою і багатогранністю біотехнологічних процесів, зі здобутками біотехнології;
• ознайомлення з методами біотехнології;
• пізнання основ молекулярної біології нуклеїнових кислот та процесів біосинтезу білка;
• ознайомлення з основами методології генної інженерії;
• ознайомлення з біотехнологічними аспектами вирішення екологічних проблем.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
• систему підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах;
• значення навчальних дисциплін із циклів підготовки біотехнологів для формування майбутньої майстерності;
• кваліфікаційні вимоги до бакалавра біотехнології;
• сучасні напрями розвитку біотехнології;
• сутність загальнонаукових та спеціальних методів і принципів проведення біотехнологічних досліджень;
• основні етапи розвитку біотехнології, загальні можливості застосування в практичній і науковій діяльності біотехнологічних методів традиційної і новітньої біотехнології;
• мікробіологічні об’єкти, основи мікробіологічних процесів, закономірності росту і розвитку мікроорганізмів, які застосовуються у біотехнології;
• сучасні технології масштабного (промислового) культивування мікроорганізмів – продуцентів;
• компоненти біотехнологічного процесу;
• вимоги асептики біотехнологічного процесу;
• селекційно-генетичні методи одержання мікроорганізмів-продуцентів;
• основи клітинної біотехнології, її роль у одержані біотехнологічної продукції;
• принципи вирішення екологічних проблем біотехнологічними методами;
• як застосовувати досягнення біотехнології у різних її напрямках.
вміти:
• раціонально планувати свою підготовку із врахуванням тісного зв’язку всіх навчальних дисциплін;
• формувати та розвивати навички наукової діяльності;
• користуватися бібліотечними каталогами, аналізувати інформацію, працювати з науковими, фондовими матеріалами та періодикою, здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет;
• формувати професійні навички освоєння елементів та складових майбутньої спеціальності.
• характеризувати об’єкти біотехнології,
• визначати суть методів біотехнології;
• орієнтуватись у спектрі біотехнологічної продукції: засоби захисту сільськогосподарської продукції, бактеріальних добрив, регуляторів росту, цінних кормових добавок, вакцин, діагностикумів;
• характеризувати ефективність технологій пов’язаних з переробкою відходів сільського господарства, промисловості, побуту;
• характеризувати етапи біотехнологічного процесу;
• характеризувати основи селекційного процесу для створення мікроорганізму-продуцента;
• характеризувати етапи культивування продуцента у лабораторних умовах.
Розділ 1. Біотехнологія як наука. Предмет і завдання, історія розвитку. Кваліфікаційні вимоги до фахівців-біотехнологів. Поняття про наукове дослідження, його структура в біотехнології.
Розділ 2. Біотехнологічний процес, біотехнологічна продукція. Безпека біотехнологічних продуктів.
Кількість кредитів – 3,0. Лекції – 16 год., практичні – 32 год., самостійна робота – 42 год.
Оцінювання результатів навчання проводиться в балах, максимальна кількість яких за підсумковий контроль становить 100. Кожній сумі балів відповідає оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS.
Формою підсумкового контролю є семестровий екзамен, який проводиться під час екзаменаційної сесії.
Розподіл балів для дисциплін, які завершуються екзаменом, є таким:
50 (ПК) + 50 (Е) = 100,
де:
50(ПК) – 50 максимальних балів з поточного контролю (ПК), які може набрати студент за семестр;
50 (Е) – 50 максимальних балів, які може набрати студент за екзамен.
Викладач: к.б.н., старший викладач Шемедюк Наталія Петрівна

Современный женский журнал.
Платные премиум shablony-dle.ru/
dle-joomla.ru