Сьогодні всі ми опинилися в непростій ситуації. Карантин вплинув і на  дітей, і на дорослих, і, навіть, на студентів ;) Ви, напевно, вже сповна відчули його негативні наслідки на собі. Це, насамперед, дискомфорт як за дистанційного, так і за офлайн-навчання. Важливо пам’ятати при цьому, що саме Ваш рівень розвитку здатності до адаптації відіграє важливу роль у нелегкій справі залишатися активними в непростих обставинах.

Адаптація – це такий процес і результат взаємодії індивіда й навколишнього середовища, який приводить до оптимального (найкращого) пристосування до конкретних умов життя і діяльності. Адаптація компенсує недостатність звичної поведінки в новому становищі. Через неї забезпечується можливість прискорення ефективного функціонування особистості в незвичайних обставинах. Якщо адаптація не настає, виникають додаткові труднощі у спілкуванні, опануванні предмета діяльності, аж до повної розрегульованості діяльності, дезорієнтації. 

Адаптація пов’язана зі зміною соціальної ситуації розвитку студента. За великим рахунком, це – зміна самого себе (принципів, настанов, рис характеру, стереотипів поведінки тощо) відповідно до нових вимог діяльності, соціальних умов і нового оточення. Це входження в нову соціальну позицію та нову систему взаємин. Наприклад, щоб успішно самостійно навчатися, потрібно мати високий інтелектуальний рівень розвитку, інтелектуальні вміння та навички опрацювання літератури. Якщо цей рівень недостатній, компенсація може відбуватися за рахунок підвищення мотивації, посилення працездатності та наполегливості.

Завдання викладача в адаптаційний період студента: допомагати і вчити самовизначатися за соціальними цінностями (орієнтуватися та те, що важливо для суспільства), а не за тимчасовими результатами діяльності (наприклад, швидко заробити гроші), бути цілеспрямованим; включати студента у співтворчість; допомагати в організації самостійної роботи та сприяти входженню в студентське середовище (зараз це може виглядати як залучення всіх, без винятку, студентів групи до віртуальних груп спілкування). Успішність адаптації залежить також від стану здоров’я і ступеня розвитку вольових якостей. Якщо є проблеми, тоді студенти потребують особливої уваги та допомоги.

Пропонуємо Вам пройти дослідження, щоби довідатися, які передумови для адаптації у Вас є, а на що варто звернути додаткову увагу. На 25 питань слід відповісти «Так» або «Ні». Відповідайте щиро й особливо довго не роздумуйте, щоби побачити справжню картину. За кожне співпадіння відповіді з ключем додайте собі 1 бал. Ті характеристики, що наберуть найбільшу кількість балів, є Вашими. 

Ви ж пам’ятаєте, що Тарас Шевченко просив: “Не дуріте самі себе”?

Шановні колеги-викладачі, якщо слово “студент” замінити словом “викладач”, то результати тесту можуть стати в нагоді й Вам.

Довідавшись результати самодослідження, ще раз прочитайте характеристику, яка Вас стосується. 

Соціальна адаптованість на дуже низькому рівні: характерна значна невпевненість у собі, внутрішні конфлікти та замкнутість.

Студенти з низьким рівнем адаптації недостатньо підготовлені до навчання, відчувають труднощі при засвоєнні основних положень дисциплін, що вивчаються, мають високу тривожність, низький рівень комунікативних та організаційних здібностей.

Студенти зі середнім рівнем адаптації активні під час занять в авдиторії (віртуальній – теж), виявляють інтерес до виконання самостійних завдань, але досить часто їм не вистачає базових знань з предмету, мають високий або середній рівень тривожності, середні комунікативні та організаційні здібності.

Студенти з високим рівнем адаптації, як правило, мають належну базову підготовку, активні у своїй пізнавальній діяльності, мають низький рівень тривожності, хороші комунікативні та організаційні здібності.

Отже, переходимо до опитування.

Інструкція: Вам пропонується 25 тверджень. Прочитайте послідовно кожне з них і скажіть «так», якщо воно відповідає Вашому уявленню про себе, або «ні», якщо не відповідає йому.

Тест

1. Я  часто відчуваю нудоту.
2. Працюючи, я втомлююся.
3. Я не можу зосередитись на чомусь одному.
4. Я хвилююся з будь-якої причини.
5. Коли я щось роблю, мої руки тремтять.
6. Я часто хвилююся.
7. Мені часто сняться страшні сни.
8. Я пітнію навіть у холодну погоду.
9. Я постійно відчуваю голод.
10. Мене часто непокоїть шлунок.
11. Іноді через хвилювання не можу спати.
12. Мене легко вивести з рівноваги.
13. Я більш чутливий, ніж інші.
14. Я часто через щось хвилююся.
15. Дуже прикро, що я не такий щасливий, як інші.
16. Я легко можу заплакати.
17. Коли мені доводиться чекати, мене це дратує.
18. Інколи я почуваюсь таким метушливим, що не можу всидіти на одному місці.
19. Я боюся труднощів.
20. Іноді я відчуваю свою непотрібність.
21. Я сором’язлива людина.
22. Я думаю, що у всьому для мене багато труднощів.
23. Я завжди напружений.
24. Іноді  почуваюся розбитим.
25. Я уникаю труднощів.

Ключ: Підрахуйте суму відповідей «так» на всі твердження. Якщо вона становить:

1-3 - висока адаптованість;

4-10 - середня;

11-20 - низька;

21-25 - дуже низька.

Колись краща, ніж у мамонтів, здатність до адаптації забезпечила існування людства. Тому – хвіст пістолетом, панове! :)

Допис підготувала магістрантка ОП “Освітні, педагогічні науки” Діана Кольба