У Міжнародний день захисту дітей, 1 червня 2022 року, відбулася відкрита гостьова лекція «Критичне мислення викладача» авторства завідувача кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління, доктора педагогічних наук, професора АНТОНОВОЇ Олени Євгеніївни. Головним адресатом лекції були магістранти ОПП «Освітні, педагогічні науки», та не тільки. Тема критичного мислення, що поєднує водночас і медійний, і власне педагогічний, і філософський аспекти, – надзвичайно актуальна зокрема і з огляду на сучасну ситуацію невпинних інформаційних атак. Через це запропонована нашою гостею тема зацікавила і викладачів факультету громадського розвитку та здоров’я.

Як зазначила професор Антонова, критичне мислення давно переросло рівень особистості – тепер це проблема безпеки людства. Всесвітній економічний форум у Давосі це 2016 року вніс цю здатність до переліку актуальних навичок, тоді вона посіла четверте місце. Станом на 2020 рік критичне мислення посилило позиції, перемістившись на друге місце.
Є чимало визначень критичного мислення, однак лектор акцентувала на тому, що це – здатність добре мислити, добре розмірковувати, ухвалювати продумані успішні рішення. Таким чином, Олена Євгеніївна підкреслила необхідність формування та розвитку здатності до неперервного осмислювання/переосмислювання абсолютно всіх подій, фактів, впливів, що діють на людину чи на її оточення. Справді, як казав Рене Декарт: «Cogito ergo sum».
Однак гостьовий лектор не обмежилася лише описовим викладом теми та мотивацією, професор Олена Антонова ще й запропонувала та охарактеризувала конкретні методичні прийоми, застосування яких сприятиме, по-перше, створенню творчої атмосфери на занятті, по-друге, слугуватиме поштовхом для пробудження активного думання. Серед запропонованих:
- читання з маркуванням тексту, придатний для роботи з науковими джерелами та самостійного навчання;
- метод постановки запитань студентами, що може бути застосований як домашнє завдання, його прийомом є «Ромашка Блума», за якою рівні питань відповідають рівням відповідної таксономії цілей;
- «мозковий штурм», ініціювання якого доречне при генеруванні ідей, обговоренні, прийнятті рішень;
- «асоціативний кущ», з допомогою якого можливе встановлення логічних зв’язків між елементами знань однієї навчальної дисципліни, як і міждисциплінарні;
- методичний прийом «Кластер», або «Гронування», що поєднує елементи «мозкового штурму» та «асоціативного куща»;
- складання блок-схем, цінне і як сучасний різновид конспекту, і як доцільний спосіб структурування будь-якої інформації;
- методичний прийом «Синквейн», або «Сенкан» можна застосовувати як творчий та, водночас, логічний спосіб характеризування об’єктів, понять, він зручний для запам’ятовування інформації;
- технологія шести капелюхів у вищій освіті придатна у виховній роботі, при формуванні медіаграмотності, soft skills здобувачів та студентів;
- методичний прийом «Fishbone» («Риб'яча кістка») доречно використати і в канві лекції, коли формуються первинні уявлення про предмет та ключові поняття теми, і в опитуванні, і в закріпленні.

У цілому, Олена Євгеніївна залишила нам дуже широкий простір для методичних роздумів (прийом «ЗХД (знаємо-хочемо дізнатися-дізналися)», метод кубування, методичний прийом читання із зупинками, семантична карта, «павутинка дискусії», прийоми ейдотехніки, «сократівський діалог», «дерево припущень», порівняльна і традуктивна таблиці та інші).
Всі, хто взяв участь у гостьовій лекції, дуже вдячні професору Олені Антоновій за її працю, готовність поділитися і роздумами, і методичними здобутками. Сподіваємося на подальшу спільну та плідну працю!

Допис підготував магістрант ОП «Освітні, педагогічні науки» Олег Васьків